У 52 випадках з-поміж 189 справ, в яких детективи Національного антикорупційного бюро України завершили досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури* скерували обвинувальні акти або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до судових інстанцій, судді не призначили навіть підготовче засідання.
Справа за фактом завдання збитків ПАТ «ДПЗКУ» вже понад 2 роки припадає пилом у суді: за 25 місяців не досліджено жодного доказу чи допитано свідків, оскільки у справі не відбулося навіть підготовчого засідання.
У лютому 2019 року до суду скеровано обвинувальний акт стосовно народного депутата України Олександра Онищенка — організатора «газової схеми» та фінансової директорки підконтрольних народному депутату підприємств. Оскільки обвинувачені перебувають поза межами України, їх судитимуть заочно. Однак судитимуть лише за три місяці — перше засідання призначене на 10 червня 2019 року.
У багатьох випадках судді призначають засідання на середину червня. Можливо, це пов’язано з очікуванням початку роботи Антикорупційного суду, куди ці справи будуть скеровані за підсудністю. Національне бюро також сподівається на швидкий початок роботи Вищого антикорупційного суду, який зможе поставити крапку у розслідуваннях детективів.
З-поміж 37 рішень у справах від НАБУ і САП, судді винесли лише два вироки стосовно трьох осіб, які передбачають реальне покарання у вигляді позбавлення волі.
Інші рішення — це затвердження угод про визнання винуватості або призначення покарання, відповідно до якого особи не перебувають у місцях позбавлення волі.
У лютому набув чинності вирок, відповідно до якого особі призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зокрема, Сергій Кузьменко був викликаний для допиту як свідок, оскільки йому були відомі обставини, що підлягали доказуванню під час кримінального провадження. Прибувши за викликом до Національного бюро, він, посилаючись на ст.63 Конституції України, безпідставно відмовився давати покази у кримінальному провадженні. Свою відмову він мотивував тим, що особа, стосовно якої треба надати покази, є його близьким родичем – троюрідним дядьком. Водночас, ст.63 передбачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Однак, троюрідний дядько не вважається близьким родичем. У зв’язку з цим детективами Національного бюро було розпочато кримінальне провадження за фактом відмови свідка від давання показань.
Детальна інформація про провадження, розслідувані детективами НАБУ й передані до суду, міститься на сайті Національного бюро у розділі «Справи у суді» та в інфографіці.
- відомості станом на 28 лютого 2019 року
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/47417992061/