2018-02-10 12:25:32
Під час засідання круглого столу на тему «Відновлення суднобудування і судноплавства в Україні», яке проходило у Верховній Раді в середу, 7 лютого,
Ініціаторами проведення круглого столу виступили представники Міжфракційного об’єднання «За розвиток річок України» ВР, яке очолює народний депутат України, миколаївець Андрій Вадатурський. Серед запрошених були представники міністерств, органів виконавчої влади на місцях і місцевого самоврядування, керівники державних підприємств, представники науки та громадськості.
В ході засідання стало відомо, що на даний момент в парламенті зареєстровано для проекту закону про ОВТ, протилежні одна одній. Один – №2475а, авторства ще одного нардепа-миколаївця Бориса Козиря і просувається профільним міністерством. Другий – №2475а-3, серед авторів якого значаться сам Вадатурський і нардеп Роман Семенуха.
Головні відмінності їх полягають у тому, що перший проект передбачає:
– введення річкового збору,
– створення державного підприємства – адміністрації на річках, по типу Адміністрації морських портів України;
– запуск на українські річки суден під іноземними прапорами на таких же умовах, як і суден під українськими.
За результатами круглого столу, як раніше заявляв Вадатурський, організатори сподівалися відповісти на низку актуальних питань в галузі суднобудування, водних перевезень, зокрема:
Як відновити привабливість річок?
Коли ми зможемо скасувати плату за шлюзування і розведення мостів, спростити видачу дозволів та як зробити річковий транспорт конкурентним?
Чи варто Україні запускати офшорний флот з іноземними екіпажами, або ще є можливість відродити національне суднобудування?
Хто зараз може виступити ефективним адміністратором річкового господарства?
Як гарантувати розміщення замовлень на суднобудівних заводах України?
Як залучити дешеві кредити для наших заводів? – перерахував Вадатурський, відкриваючи засідання.
Запрошений до участі в заході міністр інфраструктури України Володимир Омелян в свою чергу зокрема акцентував увагу на тому, що міністерство наполягає на впровадженні річкового збору, так як акумулюються за рахунок нього кошти вони мають намір направляти зокрема на ремонт аварійних шлюзів. При тому, що, за його ж словами, в зв’язку з впровадженням цього збору, будуть ліквідовані кілька вже існуючих – канальний, корабельний, маяковий, санітарний, якірний збори. Варто зазначити, що в ході круглого столу не були озвучені конкретні причини, чому ці гроші не спрямовують на поліпшення річкової інфраструктури вже сьогодні.
Присутній на засіданні нардеп Борис Козир презентував законопроект №2475а, як фундаментальний.
– Він в рази здешевить логістику на внутрішніх водних шляхах, – заявив він. – Річковий збір – це не податок, це єдиний збір. А що стосується нового підприємства. Сьогодні річкою управляють відразу кілька підприємств. Ми пропонуємо створити одне, яке буде адмініструвати всю діяльність на річці. Решта – ліквідувати.
Примітно, що відразу після виступу Козир спробував покинути зал разом з міністром Омеляном. Однак, проти цього різко висловилися нардепи Олександра Кужель і Ніна Южаніна.
Так, Кужель заявила, що міністерство в першу чергу має бути зацікавлена в проведенні таких зустрічей, але навіть вислухати представників галузей і регіонів не хоче. На що Омелян відповів необхідністю бути присутнім на засіданні транспортного Комітету ВР. Тоді Южаніна повідомила, що заради цього круглого столу вона скасувала засідання податкового Комітету, який очолює. І запропонувала Омеляну все-таки донести свою позицію присутнім, а не йти. В результаті Козир пішов сам і через час повернувся, а міністр хоч і не досидів до завершення заходу, але був присутній на більшій його частині.
У зв’язку з цим міністр не міг не почути виступ співавтора альтернативного законопроекту №2475а-3 Романа Семенухи, який презентував його головні сильні сторони:
– Він все-таки більше відповідає вимогам і стандартам ЄС. Кілька років тому Україна свідомо зробила свій вибір у напрямку євроінтеграції. Асоційоване членство в ЄС – це не тільки права, це і обов’язок. І тому я думаю, що нам не треба винаходити велосипед, а ті норми, які сьогодні працюють в Європейському Союзі, повинні бути базовими для України. І вони прописані в нашому законі.
Крім того нардеп застеріг всіх від здійснення помилки створення адміністрації на річках, нагадавши досвід АМПУ.
Пізніше слово дали главам Миколаївської і Херсонської облдержадміністарції Олексію Савченку та Андрію Гордєєву, які виступили проти зарегулювання судноплавства і впровадження нових платежів для підприємств цієї галузі.
– Якби я до себе запрошував інвестора і мав можливість впливати на податки, я б йому сказав: «Працюйте, будь ласка, безкоштовно три роки, чотири або п’ять … Але потрібно навести порядок, тому що у всіх є проблеми і з днопоглибленням, і з причалами, і з усім іншим ». Тоді ж, коли ми говоримо, що «вибачте, ми тебе оподатковує тими ж, які все платять, але тобі треба ще з кишені дістати гроші, взяти і почати, а у нас сьогодні немає», то навпаки – ми втрачаємо цих людей, втрачаємо останню нашу надію на відтворення наших підприємств, – зазначив Савченко.
Він також вважає непотрібною Адміністрацію морських портів України, яка збирає гроші з миколаївських портів і не вкладає в їх розвиток ні копійки.
– Ви говорите про річковий зборі, як про вихід із ситуації. Що ЄБРР і Всесвітній банк дадуть кредит на будь-які роботи … А як цей річковий збір, крім того, що ви пропонуєте, вплине на суднобудівні компанії? Замовлення за рахунок чого з’являться? З того, що ми додатково когось «обілетити»? Ні, – заявив у свою чергу Гордєєв.
Учасники дискусії висловилися за створення попиту на будівництво суден на українських підприємствах, для чого необхідно навпаки максимально звільняти річкові перевезення від податків. Таким чином, з’явиться шанс на відродження обох галузей.
За результатами круглого столу озвучені пропозиції оформлять як резолюції, а пізніше буде ініційовано нараду і обговорення в більш вузькому колі – за участю нардепів та представників уряду.
за матеріалами ПН