Окупований Росією Крим зазнає труднощів із залученням інвестицій

Окупований Росією Крим зазнає труднощів із залученням приватних інвестицій. Хоча формально обсяг капіталовкладень показав зростання, драйвером зростання є кошти з федерального бюджету РФ.

Більшість пропонованих окупаційною владою проектів залишаються без інвесторів, а іноземні або навіть великі російські приватні компанії, як правило, відмовляються працювати на півострові, побоюючись санкцій, пише Кafanews. Також багато приїжджих бізнесмени заявляють про несправедливе ставлення місцевих окупаційних властей і залишають Крим.

На інвестиційному порталі так званої «Республіки Крим» стверджується, що загальна вартість діючих інвестпроектів складає 134,4 мільярда рублів (даних по Севастополю, яка не є частиною «РК», немає).

Окупаційна влада намагається залучати інвесторів, в основному, шляхом участі в щорічних форумах економічної спрямованості. Так, наприклад, в 2016 році на ялтинському форумі чиновники окупованого Криму підписали 12 угод вартістю 70 мрлд, на сочинському – ще два на суму 9,5 млрд. Однак ці угоди є рамковими, тобто з них не випливає, що описані в документі наміри будуть втілені.

Статистичні показники, на перший погляд, також демонструють позитивну динаміку. За останніми наявними даними, за січень-вересень 2016 року інвестиції в основний капітал в Криму склали 25,7 млрд рублів. Зокрема, 18,8 млрд було вкладено в Крим, що на 43,5% більше аналогічного минулорічного періоду, і 6,9 млрд в Севастополі, що більше на 20,8%. Але залучені в за перші три квартали 2016 року 18,8 млрд рублів – це всього лише 39% підсумкового показника повного 2015 року (47,6 млрд). Дані за четвертий квартал поки не опубліковані, але є сумніви в тому, що за останні три місяці року вдалося залучити в півтора рази більше інвестицій, ніж за дев’ять попередніх місяців разом узятих.

Іншими словами, за результатами року окупований Крим може показати спад. Повних даних по Севастополю для проведення схожого порівняння з показниками за весь 2015 рік немає.

Крім того, наведена вище статистика включає вкладення всіх господарюючих суб’єктів, в тому числі російських державних і фінансуються за рахунок Росії. Кремль надає значні кошти на різні інвестиційні проекти на півострові, але його можливості останнім часом скоротилися. А з залученням до Криму приватних інвестицій ситуація складна.

Судячи з даних інвестиційних порталів двох регіонів, в окупованому Криму загальне число пропонованих інвестпроектів складає 441, а інвестори знайдені лише під 123 проекту. У Севастополі два проекти з інвесторами, а ще 19 поки що залишаються поки без фінансування.

Також в «РК» числяться 784 компанії, зареєстровані в так званій Вільній економічній зоні (ВЕЗ) і отримують податкові пільги, однак не всі вони мають намір робити інвестиції.

Зокрема, як повідомив минулого тижня т.зв. «Міністр економічного розвитку» окупованого Криму Андрій Мельников, близько 200 учасників СЕЗ не представили інформації навіть про початок своєї діяльності, не кажучи вже про значні капіталовкладення.

Серед найбільших інвестпроектів в Криму – будівництво нового терміналу аеропорту Сімферополь вартістю 32 млрд рублів, яке щосили йде зараз. Але проект складно назвати приватним: більшу частину коштів на нього надають близький до Кремля банк «Росія», повністю контрольований урядом РФ державний банк РНКБ і окупаційна влада Криму.

Також заявлені великі проекти житлової забудови. Наприклад, «Столична комерційна група» здійснює в Сімферополі будівництво величезного житлового комплексу «Жигулін гай» на 20 тис. Жителів. За даними системи СПАРК, власник компанії прихований під кіпрським офшором Synestra Trading, проте її гендиректором є колишній депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (2006-2014) Едуард Гривковський. Проект вартістю 17 млрд рублів реалізується при спільному фінансуванні компанії-забудовника і скарбниці окупованого Криму, а також завдяки виділенню урядом РФ коштів в рамках федеральної цільової програми на розвиток інфраструктури Криму і надання забудовнику податкових пільг. Крім того державний банк РНКБ сприяє з продажем нерухомості шляхом надання пільгових іпотечних кредитів.

Ще 5,4 млрд хоче вкласти фірма «Річ-плюс» в зведення житлового комплексу «Місто світу» в Сімферополі. Власником фірми-забудовника, за даними СПАРК, є Владислав Кузьмін, власник «Карбону» – однієї з найбільших будівельних компаній півострова. Кузьмін доводиться братом колишньому депутату міськради Севастополя Євгену Кузьміну.

Намагаються зайти до Криму і багато бізнесменів з Росії. Наприклад, в грудні стало відомо, що московський виробник взуття ТОВ «Зенден» (товарний знак Zenden), у якого 251 магазин в Росії, має намір побудувати взуттєвої завод в Євпаторії вартістю 1 млрд рублів і потужністю 1 млн пар взуття на рік. Про це повідомив державний банк РНКБ, який кредитує компанію. Як розповідав в інтерв’ю РБК власник «Зендена» Андрій Павлов, санкції США і Європи щодо Росії і окупованого Криму – «серйозне випробування для бізнесменів і інвесторів», але в Криму воно компенсується наявністю вільної економічної зони. Зокрема, взуттєвий завод буде звільнений від виплати податків на майно і землю, федеральної частини податку на прибуток, а також митних зборів. Внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та систему медичного страхування знижені з 22%, 2,9% і 5,1% відповідно до 6%, 1,5% і 0,1%. З іншого боку, ці пільги частково з’їдаються дорогою доставкою матеріалів для будівництва заводу. Сендвіч-панелі, наприклад, компанія закуповує в Ростові, Краснодарі і Рязані, при цьому вартість їх доставки становить 33% ціни самого товару.

Однак є чимало прикладів, коли бізнесмени зазнають труднощів з інвестиціями в Криму. Приміром, в 2015 році бізнесмен з Петербурга Юрій Ровинський хотів вкласти 5,4 млрд рублів в реконструкцію порту Феодосія з будівництвом там нафтового терміналу. За даними джерела EurasiaNet.org, який брав участь в проекті, підприємець займався їм в інтересах великих російських компаній, які самі бояться йти в Крим через санкції. Серед них – компанія «Роснефть». Але проект так і не був реалізований. Як повідомив EurasiaNet.org Юрій Ровинський, він відмовився від нього, зіткнувшись з «цілковитим нерозумінням влади Криму».

«На словах вони інвесторів вітають, але по факту повний стопор. Все робиться або через своїх, або для себе. А не на благо бізнесу. Коли я намагався займатися проектом, я постійно стикався з натяками і пропозиціями щодо організації різного роду корупційних схем. На що, природно, я не міг піти. Загалом, треба почекати, поки там все устаканиться з владою. Зараз вона невиразна », – сказав він.

Після окупації Криму Росією на півострові хотіли будувати житло відразу кілька компаній з Петербурга – «КВС», «С.Е.Р.» і «Воїн-В». У Криму, вони планували переламати місцеві традиції ринку, які, за їхніми словами, полягають в тому, щоб «гнати паскудний економ, спотворювати місто [Севастополь]».

Власник «Воїн-В» Олег Глущенко розповідав кореспонденту EurasiaNet.org, що у нього особливі відносини з Кримом, так як він родом із Севастополя. Він збирався побудувати там житловий комплекс «Вілла вікторія», однак до початку будівництва так і не дійшла. Дізнатися причину у Глущенко не вдалося, оскільки його телефон був вимкнений. У компанії «Воїн-В» повідомили EurasiaNet.org, що Глущенко відмовився від цих планів.

Нічого не побудували в Криму і компанії «КВС» і «С.Е.Р.».

У «КВС» спочатку відмовлялися коментувати свої плани по роботі в Криму, та й зараз на сайті компанії немає ніякої інформації про це. А на сайті «С.Е.Р.» в даний момент презентовано житловий комплекс «Ленінградський квартал» в Севастополі на ділянці 7,8 га. Однак, як випливає з повідомлення на сайті забудовника, в наприкінці 2015 року як і раніше тривали різні узгодження з владою міста, і будівництво не велося. З тих пір будь-яких новин про ці плани компанія не публікувала.

Ще один бізнесмен з Петербурга, який попросив не називати його імені, на протязі декількох років намагався взяти в оренду 147 га акваторії Чорного моря поблизу селища Кача (Севастополь), щоб розводити там середземноморських мідій і устриць. Проте російське Азовсько-Чорноморське територіальне управління Росриболовства регулярно відмовляло йому у виділенні акваторії, на його думку, з формальних підстав, в результаті чого в кінці 2016 року відмовився від проекту і поїхав назад до Петербурга. Тим часом три компанії, які постійно отримують такі водні ділянки, за його словами, знаходяться в перманентному пошуку інвесторів, і фактично риби не розводять. 

за матеріалами blackseanews.net