Розвиток промисловості, транспорту та інфраструктури визначені векторами Національної економічної стратегії-2030 (НЕС-2030). Про це йшлося під час круглого столу 4 лютого з широкого обговорення Стратегії за участі представників Уряду, експертного та бізнес-середовища.
За словами Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, метою державної підтримки промисловості є зростання її ефективності та конкурентоспроможності. Це, у свою чергу, є важливим фактором для економіки загалом.
«2020 рік став для України періодом виняткових випробувань через наслідки COVID-19. Ситуація, що склалася, потребує системного стратегічного підходу, спрямованого на довгостроковий сталий розвиток. Таким підходом має стати Національна економічна стратегія-2030, зокрема, в частині підтримки якісного та кількісного зростання промисловості України», — зазначив Ігор Петрашко.
Пріоритетами, які закладаються у НЕС-2030 щодо розвитку промисловості, є стимулювання стійкого внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію; посилення конкурентоздатності; впровадження ресурсо- та енергоефективних технологій; стимулювання нових виробництв та інноваційної діяльності; розширення експорту продукції.
За словами директора Центру економічного відновлення Кирила Криволапа, низка факторів, зокрема, зношеність основних засобів промисловості на рівні 70%, неефективна логістика, низький рівень розвитку інновацій тощо, знижують конкурентоспроможність української промислової продукції.
«Зараз Україна входить в епоху глобальної декарбонізації з вуглеємністю виробництв, фактично вдвічі гіршою, ніж у високорозвинутих країн. Рецепти зміни ситуації відомі: це стимули для екомодернізації, спрямування екологічних податків на реальну модернізацію, адекватна тарифна політика, стимулювання інноваційного розвитку. Все це дозволить суттєво підвищити конкурентоспроможність діючих підприємств», — підкреслив Кирило Криволап.
Директор ГМК Центру Станіслав Зінченко під час заходу наголосив на передумовах розвитку українського промислового експорту. За його словами, наразі українській промисловості необхідно адаптуватися до глобальних трендів: деглобалізації, деіндустріалізації, декарбонізації та нового технологічного переходу. Зокрема, до появи обмежень з боку «традиційних ринків» щодо обсягів поставок з України.
«Кількість торговельних обмежень щорічно збільшується — зараз для України діють близько 37 обмежень. Виходом з цієї ситуації має стати розвиток торговельної дипломатії та укладання двосторонніх торговельних угод… Основні можливості у сфері двосторонніх угод — це укладення угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, перегляд угоди про Асоціацію з Євросоюзом, «промисловий безвіз» з ЄС», — зазначив Станіслав Зінченко.
У свою чергу, перший заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Валерій Іващенко повідомив, що наразі необхідно провести трансформаційні перетворення в оборонному секторі України, аби створити рівні можливості для діяльності підприємств усіх форм власності.
«Потрібно створити однаково привабливі та протекціоністські умови і для приватних, і для державних підприємств оборонно-промислового комплексу України. Йдеться й про те, аби в нових умовах, після трансформаційних перетворень державних підприємств в акціонерні, господарські товариства, вони мали можливість підвищити інвестиційну привабливість», — наголосив Валерій Іващенко.
Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк розповів про інструменти розвитку переробної промисловості в Україні. Зокрема, йдеться про необхідність нарощення перероблення місцевої сировини — сільськогосподарської, мінералів, деревини, глини, руди тощо.
Під час другої частини заходу директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап наголосив, що розвиток транспортної галузі є також пріоритетом Національної економічної стратегії-2030. У НЕС-2030 визначені пріоритети для розвитку транспорту та інфраструктури: стимули для модернізації транспорту та інфраструктури; ефективне та справедливе регулювання; ефективне управління та адміністрування; реалізація експортного та транзитного потенціалу.
Міністр інфраструктури України Владислав Криклій наголосив, що в Україні продовжується реформування залізничного транспорту, зокрема, у частині залучення до євроінтеграційних процесів та розвитку державно-приватного партнерства. Триває процес анбандлінгу АТ «Укрзалізниця» та демонополізації вантажних перевезень.
«Цей рік стане історичним, адже за 30 років незалежності України виділяється фінансування на оновлення інфраструктурної та пасажирської складової. Йдеться про майже сто нових пасажирських вагонів — оновлення близько 5% рухомого складу», — підкреслив Владислав Криклій.
Президент «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час заходу наголосив на необхідності створення Національної комісії регулювання транспорту (НКРТ), яка, на його думку, допоможе «верифікувати витрати Укрзалізниці».
У свою чергу, директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк наголосив, що кризові часи — це оптимальний період для стимулювання внутрішнього попиту через бюджетні інфраструктурні програми. За його словами, якщо вкласти 100 млрд гривень у дорожні проекти, вони повернуться вдвічі більшою сумою в економіку України.
На думку керівника проектного офісу «Спільно» Тараса Бойчука, сприяти розвитку галузі транспорту в Україні має створення спеціальних залізничного та авіаційного фондів, які «можуть стати мультиплікатором залучення приватних інвестицій».
Віце-президент Професійної асоціації екологів України зі сталого розвитку Валерія Заружко підкреслила, що нагальним питанням для розвитку вітчизняної промисловості залишається її екологічна модернізація та визначення оптимальних стандартів рівнів викидів.