Бажаємо вам життя без шторму, почуттів – без штилю, а здоров’я міцного, мов якір! Нехай попереду на вас чекають лише гостинні причали, на яких ви завжди зможете знайти спокій, підтримку і затишок.
Понад півсотні моряків ДУ “Держгідрографії» слідкують за безпекою судноплавства на морях та ВВШ. У кожного з них – своя історія любові до професії, але всіх їх об’єднує одне – жоден з них ніколи не жалкував, що вирішив підкорювати водні простори.
Сухов Микола Геннадійович, капітан судна ВГК “А. Лисенко”:
Я з морем знайомий ще зі шкільної лави. Займався парусним спортом. Але моряком у дитинстві стати і не мріяв. Працював довгий час на суші – інженером-конструктором. А у 1986, коли конструкторські бюро почали «розвалюватися», постала потреба обрати новий шлях. Так я став моряком. Досі іноді дивуюся – як я так кардинально поміняв життя. Дивуюся, але не шкодую.
Марфін Юрій Інокентійович, капітан МГС «Капітан Черемних»:
Вже 45 років, як я пов’язав свою долю з морем, із них 10 я працюю у Держгідрографії. Майже кожен вихід в море пам’ятаю. Перший – я ще курсантом був. Ми тоді йшли з Херсона у Новоросійськ на навчальному парусному судні. Але найбільш закарбувався в пам’яті день, коли я приймав ГС «Капітан Башев» у 2014. Тоді туман стояв щільний – майже нічого не видно. Я до того старпомом був, не всі нюанси міг передбачити, а тут треба було у такій імлі вийти о шостій ранку. Але в мене була тверда впевненість, що все буде добре. Воно так і сталося, але той ранок досі добре пам’ятаю.
Сухов Микола Геннадійович, капітан судна ВГК “А. Лисенко”:
ВГК “А. Лисенко” це в мене восьме судно. Тож я вже звик швидко адаптуватися до нового плавзасобу. Вивчив документацію, обійшов судно, познайомився з колективом – ось і увесь процес «звикання». Головне – любити катер і він буде слугувати добре.
Моряки досить марновірні, але не я. Я знаю, що будь-чому є раціональне пояснення. Якщо катер «норовиться» – треба механізм перевірити. Ось і все. Чи ось є прикмета: як перед виходом повернуся на берег, то рейс поганий буде. Це також легко логічно пояснити. Як повернувся, то десь був неуважний. Тож і в морі ця неуважність може «рогом вилізти».
Марфін Юрій Інокентійович, капітан МГС «Капітан Черемних»:
Я не забобонний, на прикмети не звертаю уваги. Але є в мене свій «ритуал» знайомства з судном. Я вірянин. Тож усі плавзасоби, на яких працював, я освячував. В мене є іконки, я у день знайомства все судно із ними обходжу.
В екіпажу МГС «Капітан Черемних» також склалася своя звичка. Зараз судно пришвартоване в Одеському морському порту, де на березі вже давненько живуть троє котів. Кожного разу, як хтось із членів екіпажу приходить на вахту, він має обов’язково їх чимось почастувати смачненьким. Отака пухнаста «митниця».
Цього року IMO відзначає Всесвітній день моряка під гаслом «Справедливе майбутнє для моряків». Яким же бачать його самі моряки?
Марфін Юрій Інокентійович, капітан МГС «Капітан Черемних»:
Мрію, щоб у нашої країни в майбутньому з’явився флот. Щоби слова “Український Флот” звучали гордо та поважно. Щоби моряки мріяли працювати на українських судах в українських водах.
Сухов Микола Геннадійович, капітан судна ВГК “А. Лисенко”:
>Справедливе майбутнє, для мене таке, де праця моряків гідно оцінена. І не лише матеріально. Хочу, щоби ті, хто завжди на суші, із розумінням та повагою ставилися до тих, хто пов’язаний з морем.
Довідка: День моряка, або, по-іншому, День мореплавця (Day of the Seafarer) відзначається щорічно 25 червня із 2010 року.
Саме того року держави-члени Міжнародної морської організації (ІМО, International Maritime Organization, IMO)
підписали на конференції в Манілі резолюцію №19, яка послужила підставою встановлення цієї міжнародної дати.
Повідомляє Держгідрографія.