18 квітня 2019 року, члени Ради Асоціації портів України «Укрпорт» Президент Асоціації Народний депутат України 1994-2014 рр. Крук Ю.Б., Віце-Президент Асоціації «Укрпорт», Академік НАН України, Директор Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Буркинський В.Б., Член Ради Асоціації «Укрпорт», Герой України, Почесний Президент Одеського морського порту М.П.Павлюк звернулись до Прем’єр-Міністра України Гройсмана В.Б. з позицієї Асоціації «Укрпорт» щодо проекту редакції «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року»
Шановний Володимире Борисовичу!22
У зв’язку з оголошенням Міністерством інфраструктури України громадського обговорення оновленої редакції проекту «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року» («Стратегія…»), Асоціація портів України «Укрпорт» заявляє про наступне:
- У оновлену редакцію «Стратегії…», що представлена на розгляд галузевої громадськості, нажаль, практично не внесено ніяких змін та доповнень, на яких наполягала Асоціація «Укрпорт» у своєму листі (зверненні) на ім’я Прем’єр-міністра України від 25.10.2017 р. за № 254. Тоді нами було заявлено, що документ, який розроблений ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») у 2017 році та названий «Стратегією…» повинен бути значно перероблений.
Серед основних пропозицій Асоціації «Укрпорт» щодо доповнень до редакції «Стратегії…» були наступні:
- опрацювати на науковій основі прогнози вантажопотоків;
- урахувати положення Закону ЄС «Про порти»;
- передбачити реорганізацію ДП «АМПУ» та провести аудит її діяльності;
- передбачити у короткостроковий період розподіл господарчих та адміністративних функцій ДП «АМПУ», позбавлення його невластивих функцій, створення необхідних умов для залучення інвестицій у порти;
- передбачити будівництво залізничного підходу до порту Рені;
- придбання нових криголамів для українських портів Азовського моря;
- передбачити заходи для збільшення пропускної спроможності залізниці до портів Азов’я;
- передбачити зниження податкового тиску для морських портів України;
- додати у «Стратегію…» розділ щодо показників соціально-економічного становища працівників галузі;
- визначити періоди реалізації «Стратегії…».
Нажаль, розробники практично проігнорували пропозиції «Укрпорту» — нинішня редакція «Стратегії…» принципово від попередньої не відрізняється, а пропозиції фахівців «Укрпорту» щодо необхідних змін та доповнень ніяким чином не враховані.
У тексті «Стратегії…» присутня як і у попередній редакції велика кількість помилок та сумнівних тлумачень.
- Асоціація «Укрпорт» наполягає на тому, що немає сенсу у підготовці зараз (у 2019 році) так званої актуалізованої редакції «Стратегії…», що була розроблена у 2013 році та затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 548 на термін 25 років і саме тому на період до 2038 року.
Абсолютно не зрозуміло, чому зараз з новим сучасним баченням проблем у портовій сфері діяльності морського транспортного комплексу України та сучасних поглядів на можливості їх розв’язання та розвиток українських портів, як одного з елементів загальнотранспортної системи України та Європи не розробити за всіма канонами цей Стратегічний документ на період до 2044 року (на 25 років).
- Морська професійна громадськість бажає бачити у «Стратегії…», перш за все, СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, які Держава Україна планує досягнути у портовій сфері діяльності за цей планований період.
Чітке формулювання стратегічних цілей та заходів, які треба реалізовувати задля досягнення цих цілей і буде головним змістом «Стратегії…»
Цілком зрозуміло, що все це повинно бути розроблено з урахуванням сучасного міжнародного та європейського досвіду розвитку портів і, перш за все, «Європейського портового закону» — Докладу Європарламенту «О регулюванні портових послуг та фінансової прозорості у портах» від 16.03.2017р. Навіть якщо авторами декларуються головні напрямки розвитку портів України (у наданій редакції їх 3 – сервіс, інвестиції, потужності), то по кожному з пропонованих напрямків треба без надлишкової деталізації, але зрозуміло для читача навести інформацію чому саме в цих (а не в інших) напрямках Держава потребує нових стратегічних рішень, які вони мають бути, та які повинні бути результати, до яких Держава прагне.
На думку фахівців Асоціації «Укрпорт» автори такого рівня документів не мають право не розрізняти цілі та способи їх досягнення, бо це призводить до стратегічних помилок, нераціонального використання ресурсів, багаторазового безрезультатного руху по колу та у кінцевому рахунку до недосягнення потрібного результату.
Так, наприклад, «підвищення рівня сервісу у морських портах України» це насамперед не ціль, а спосіб досягнення цілі – перебудови українських портів, які будуть відповідати найсучаснішим міжнародним вимогам, та перевантажувати максимальні обсяги експортно-імпортних, транзитних та каботажних вантажів.
- Не підлягає сумніву, що всі розробки щодо «Стратегії…» повинні базуватись на ретельних (на науковій основі) дослідженнях вантажної бази та прогнозах вантажопотоків через українські порти у різні періоди часу. Прогнози повинні враховувати як «національні» фактори їх формування, так і тенденції змін у кон’юнктурі та обсягах міжнародної торгівлі.
Не припустимо, щоб у різних редакціях «Стратегії…» автори оперували обсягами прогнозованих вантажопотоків, які відрізняються більш ніж в 2,4 рази (596 млн.т. – оптимістичний сценарій для 2038 року у першій редакції, 247 млн.т. – оптимістичний сценарій для 2038 року у другій редакції).
Саме таке положення викликає повну впевненість у читача, що ці обсяги не мають під собою аж ніякого обґрунтування.
- Питання внесення змін до Закону «Про морські порти України», з введенням в дію якого з 2013 року в портовій галузі не відбулось очікуваних позитивних наслідків, а навпаки має місце велика кількість негативних результатів та процесів, не може не бути включено до «Стратегії…»
Приклади, навіть на одному Одеському порту, свідчать про плачевні наслідки дії «Закону…», коли практично загальмована реалізація трьох потужних та вкрай важливих для порту будівельних проектів – будівництва Контейнерного терміналу на Карантинному молі, будівництво причалу № 1-з та реконструкція причалу № 7, а темпи інвестицій значно скорочуються – за період 1993-2017 рр.. – 1 млрд. 194,8 млн.$, за 2018 р. – 35,7 млн. $. Така ситуація є загальною і по інших портам.
«Стратегія…» має дати відповідь на такі запитання як ліквідування дублювання штатів, зміни в системі та структурі управління портами, їх статус самостійних юридичних осіб, функції, повноваження та організаційно-правова форма Адміністрації морських портів України, яка повинна бути реорганізована, оподаткування та використання коштів, які заробляються в портах на їх перебудову та розвиток.
- Всі пункти щодо реалізації «Стратегії…» повинні бути скоординовані із стратегічними цілями та носити характер саме стратегічних дій та заходів, а не уявляти собою набір обов’язкових функцій та технічних рішень, які і так без «Стратегії…» повинні виконуватись у процесі своєї повсякденної професійної діяльності галузевими органами управління та посадовцями ДП «АМПУ». Все це повинно бути зроблено окремо по кожному з обраних напрямків стратегічних цілей.
- Викладання матеріалів «Стратегії…» повинно бути структуровано по періодам часу – 5 років, 10 років, 25 років. Це дасть змогу моніторингу ходу реалізації «Стратегії…», корегування її змісту та заходів щодо виконання окремих її положень.
- На думку фахівців Асоціації «Укрпорт» у тексті «Стратегії» повинні бути вказані усі способи та можливості супроводження реалізації та контролю виконання «Стратегії…». Такими можуть бути, перш за все, заходи галузевих органів управління — розгляд у різні періоди на колегіях, засіданнях науково-технічних рад при цих органах та т.п., а також і контроль з боку галузевих громадських організацій – розгляд на засіданнях Громадських рад, Ради Асоціації «Укрпорт» та інш.
- У «Стратегії…» практично нічого не сказано з головного, на нашу думку, на теперішній час питання – використання коштів, які заробляються у портовій сфері України на її розвиток. Чітко повинно бути вказано, яким фінансовим ресурсом для реалізації «Стратегії…» володіє галузь, яких коштів недостає та звідки вони можуть бути залучені.
Без наведення такого чітко проробленого розділу «Стратегія…» уявляє собою, м’яко кажучи, незавершений документ, бо все повинно базуватись, перш за все, на можливостях залучення матеріальних ресурсів для реалізації будь-яких, а тим більше стратегічних цілей.
- Приймаючи до уваги вищесказане, Асоціація «Укрпорт» вважає, що Кабінет Міністрів України не повинен приймати до розгляду «Стратегію розвитку морських портів України на період до 2038 року» у наданій редакції тому, що цей документ не є документом, із змісту якого і Держава, і морська професійна громадськість чітко би побачили, якою буде сфера портової діяльності України через 25 років, які будуть її характеристики, її внесок у економіку країни, її місце у міжнародному морському та портовому господарстві, та багато іншого.
Треба доручити розробку професійного документа для галузі морського та річкового транспорту фаховим галузевим та інститутам Національної Академії Наук України, та приймати цей документ тільки, якщо він буде дійсно відповідати вимогам щодо розробки стратегічних документів Держави.
Поспішати у цьому питанні – не припустимо!
З повагою,
Президент Асоціації портів України «Укрпорт»,
Народний депутат України 1994-2014 рр.. Ю.Б. Крук
Віце-Президент Асоціації «Укрпорт», Академік НАН України, Директор
Інституту проблем ринку та економіко-екологічних
досліджень НАН України Б.В. Буркинський
Член Ради Асоціації «Укрпорт», Герой України, Почесний Президент
Одеського морського порту М.П. Павлюк