Інвестиції та Іновації

Новий термінал компанії «Євровнєшторг» у порту Ольвія обробив перше судно. Його завантаження партією кукурудзи у кількості 21тис. тонн було завершено 16 грудня 2018 року. Аграрна продукція українських виробників відправлена до Лівану.   «Залучення приватних інвестицій та реалізація у порту Ольвія пілотного концесійного проекту дозволять у найближчі декілька років збільшити його потужності з перевалки аграрної продукції на 6 млн. тонн», – зазначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.   Вже на кінець 2019 року ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» планує вийти на обсяги перевалки сільськогосподарських вантажів в 1 млн тонн. В подальшому, після завершення будівництва проекту, – до 4 млн тонн вантажів на рік.   Також у найближчі три роки у порту Ольвія в рамках реалізації пілотного концесійного проекту має бути побудований ще один зерновий термінал потужністю 2 млн тонн/рік.   За даними Міністерства інфраструктури України, вже 7 провідних українських та міжнародних компаній підтвердили свої наміри взяти участь у концесійному конкурсі, який має відбутися на початку наступного року. Загалом зацікавленість у подальшій реалізації проекту виявило понад 20 компаній.   …

Реалізація проекту спрямована на розвиток логістики і перевезення вантажів між Україною і Білоруссю з використанням річкового транспорту, створення нових робочих місць і залучення нових вантажопотоків в морські порти України. Відповідна домовленість між двома компаніями була досягнута в Києві в понеділок, 17 грудня.   “АМПУ розгляне можливість проведення днопоглиблювальних робіт на судноплавних водних шляхах річки Дніпро. Білоруська сторона надасть нам інформацію про заплановані обсяги перевалки та параметри оброблюваних суден. Виходячи з цього, ми проведемо аналіз фінансово-економічної ефективності проведення необхідних робіт для досягнення гарантованих глибин проходу суден”, – зазначив заступник голови ДП “АМПУ” Дмитро Роменський.   Зі свого боку, ЗАТ “Бєлтопенерго” планує також надати українським партнерам інформацію про терміни будівництва порту в Нижніх Жарах (Гомельська область, Республіка Білорусь). Компанія також зобов’язується розглянути можливість забезпечення білоруськими постачальниками вантажопотоку, необхідного для окупності днопоглиблювальних робіт.   Деталі співпраці зафіксовані в меморандумі між двома компаніями. З українського боку документ підписав заступник голови ДП “Адміністрація морських портів України” Дмитро Роменський, з білоруського – генеральний директор ЗАТ “Бєлтопенерго” Василь Варфоломєєв.    У церемонії підписання меморандуму взяли участь заступник Міністра інфраструктури України з євроінтеграції Віктор Довгань і заступник Міністра транспорту та комунікацій Республіки Білорусь Олексій Ляхнович.   Реалізація проекту сприятиме виконанню Дорожньої карти щодо поліпшення судноплавства на річках Дніпро і Прип’ять, у рамках проекту з відновлення міжнародного водного шляху Е-40, рішень Міжурядової україно-білоруської змішаної комісії з питань торговельно-економічної співпраці.     Реалізація проекту спрямована на розвиток логістики і перевезення вантажів між Україною і Білоруссю з використанням річкового транспорту, створення нових робочих місць і залучення нових вантажопотоків в морські порти України. Відповідна домовленість між двома компаніями була досягнута в Києві в понеділок, 17 грудня. “АМПУ розгляне можливість проведення днопоглиблювальних робіт на судноплавних водних шляхах річки Дніпро. Білоруська сторона надасть нам інформацію про заплановані обсяги перевалки та параметри оброблюваних суден. Виходячи з цього, ми проведемо аналіз фінансово-економічної ефективності проведення необхідних робіт для досягнення гарантованих глибин проходу суден”, – зазначив заступник голови ДП “АМПУ” Дмитро Роменський. Зі свого боку, ЗАТ “Бєлтопенерго” планує також надати українським партнерам інформацію про терміни будівництва порту в Нижніх Жарах (Гомельська область, Республіка Білорусь). Компанія також зобов’язується розглянути можливість забезпечення білоруськими постачальниками вантажопотоку, необхідного для окупності…

Кабінет міністрів України погодив пропозицію Міністерства інфраструктури по включенню державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до переліку об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Відповідне розпорядження Кабінет міністрів України прийняв 12 грудня 2018 р.    Рішення Кабінету міністрів відкриває можливість для подальшої реформи корпоративного управління АМПУ, яка передбачає в перспективі створення на базі підприємства акціонерного товариства. При цьому 100% акцій АМПУ належатиме виключно державі, а її майно не підлягає відчуженню.   “Для держави корпоратизація АМПУ- це складний, але важливий для ефективнішої роботи підприємства процес. Для його реалізації необхідно розглянути можливість передачі до статуного капіталу підприємства причалів, що істотно розширить можливості АМПУ по ефективному використанню і розвитку портової інфраструктури. Корпоративна система управління, побудована за кращими світовими стандартами, і публічна звітність зроблять підприємство максимально відкритим і зрозумілим для міжнародних партнерів, фінансових установ, держави і суспільства”, – підкреслив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Він також додав, що корпоратизація відкриє нові можливості залучення приватних інвестицій і додаткових коштів для реалізації інфраструктурних проектів в українських портах.   Наразі в АМПУ триває підготовка до проходження наступних етапів реформи корпоративного управління, зокрема – до початку роботи Наглядової ради. Шорт-лист потенційних членів наглядової ради буде сформований вже найближчим часом. Всього участь в конкурсі, оголошеному Кабінетом міністрів України в жовтні 2018 р., взяли участь 85 претендентів з України, Нідерландів, Німеччини, Бельгії, Латвії, Литви, Румунії і Великобританії.   Наступним етапом процесу корпоратизації АМПУ стане внесення змін до Закону України “Про морські порти України” та інших законодавчих актів. …

Адміністрація морських портів України оголосила два тендери на проведення днопоглиблювальних робіт в портах Азовського моря. Заявки на участь в конкурсах на проведення експлуатаційного днопоглиблення в морських портах Бердянськ і Маріуполь приймаються до 14 січня 2019 р. Відповідна інформація опублікована в системі електронних закупівель ProZorro.   «Адміністрація морських портів України прийняла рішення розділити обсяги робіт в портах на Азовському морі. Це зроблено для того, аби потенційні підрядники могли мобілізувати необхідний флот для виконання робіт в кожному конкретному порту. Ми зацікавлені в залученні максимальної кількості учасників конкурсів і швидкому початку робіт з днопоглиблення в Маріуполі і Бердянську», – підкреслив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.   Обсяг робіт, який необхідно виконати у Бердянському порту, складає 1,85 млн куб. м, з них: 1,4 млн куб. м – на підхідному каналі і 466 тис. куб. м – на внутрішній акваторії порту. Очікувана вартість робіт – 430 млн грн. без ПДВ.   У порту Маріуполь обсяг днопоглиблення складає 1,9 млн куб. м. Основні роботи (1,79 млн куб. м) належить провести на підхідному каналі Вугільної гавані, і 115 тис. куб. м – в акваторії порту. Очікувана вартість днопоглиблення – 460 млн грн. без ПДВ.   Наразі в портах Азовського моря днопоглиблювальні роботи виконує власне судно АМПУ – самовідвізний землесос «Меотида». Проте, його потужності недостатньо для виконання усього обсягу робіт, необхідного для забезпечення паспортних прохідних осадок суден, що прямують у порти. Враховуючи складну ситуацію на Азові, зняття обмежень по глибині є важливим чинником зниження собівартості перевалки вантажів і підвищення конкурентоспроможності українських портів на Азовському морі.   Проведення закупівель здійснюється новою, спеціалізованою філією «Днопоглиблювальний флот» Адміністрації морських портів України, до функцій якої входить організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на внутрішніх водних шляхах України і в акваторіях морських портів.   Нагадаємо, що тільки в 2018 році ДП «АМПУ» тричі оголошувало тендери на проведення днопоглиблення в портах Азова, але усі вони не відбулися внаслідок того, що заявки на участь в конкурсах подавало менше двох компаній – потенційних учасників. …

За січень-листопад 2018 року обсяг перевалки вантажів українським портами склав понад 121,5 млн тонн, що на 736 тис. тонн або 0,6% більше, ніж за 11 місяців 2017 року. Поліпшити показники попереднього року вдалося завдяки збільшенню обсягів вантажів металургійної і аграрної промисловості, а також контейнерів.   Перевалка сільськогосподарських вантажів за підсумками 11 місяців перевищила показники аналогічного періоду 2017 року. Причому, якщо по зернових відзначається зростання всього на 0,1% або 38 тис. тонн, то інші сипучі вантажі, такі як горох і кукурудза демонструють суттєву динаміку: +8,4% або 717 тис. тонн. Стабільно перевищує показники попереднього року перевалка металопродукції : +11% або 1,45 млн. тонн. Обробка контейнерів виросла на 16% або на 1,3 млн. тонн. Всього морські порти України перевалили 757,5 тис. TEU.   Експорт продукції за січень-листопад, у порівнянні з підсумками 10 місяців 2018 року, збільшився більш ніж на 10 млн. тонн до 88,8 млн. тонн. Окрім лідерів перевалки (агро-, металопродукції і контейнерних вантажів) демонструють позитивну динаміку вугілля (+9,5%) і нафтопродукти (+14,5%).   Імпорт за місяць збільшився на 2,6 млн. тонн і склав 21,5 млн. т. Істотно – в 4,7 рази, в порівнянні з попереднім роком, збільшився імпорт коксу до 408,9 тис. тонн., хімічних і мінеральних добрив – в 2,7 рази, до 313,2 тис. тонн. Майже третину усього імпорту, що поступає в Україну через морські порти, складає руда – 6,9 млн. тонн (+ 17,7%).   За листопад через морські порти було перевалено 580 тис. тонн транзитних вантажів. В цілому за 11 місяців транзитний вантажообіг склав 9,2 млн. т., що на 15,2% менше аналогічного періоду попереднього року.   Загалом з початку 2018 року морські порти України обробили 10 589 суден, що на 308 одиниць або 2,9% менше аналогічних показників 2017 року.   Зросла кількість суднопроходів і обсяги основних видів вантажів, що перевозяться по річці Дніпро. Кількість рейсів за січень-листопад 2018 року склала 15629, що 1324 (на 8,5%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільш “популярним” річковим вантажем традиційно є будматеріали – понад 5,1 млн тонн (+ 22%).   Росте і кількість перевезених пасажирів, як усередині України, так і іноземних. Всього водним транспортом з початку року скористались понад півмільйона осіб.   З повним оглядом вантажообігу…

Адміністрація морських портів України, ДП «Одеський морський торговельний порт» та ТОВ «Бруклін-Київ Порт» у присутності міністра Інфраструктури України Володимира Омеляна та за участі компанії СМА CGM підписали у Парижі меморандум щодо реалізації інвестиційного проекту в морському порту Одеса.   Реалізація масштабного проекту розділена на 2 черги. В рамках реалізації першої черги заплановано збільшення довжини причальної лінії, яку ТОВ «Бруклін-Київ Порт» спільно з СМА CGM використовують для обробки суден своїм контейнерним терміналом. Зараз компанія працює на причалах АМПУ № 42, 43. Але їх довжина не дозволяє одночасно обробляти великотоннажні судна-контейнеровози довжиною 300 метрів та судна типу Panamax довжиною 225 метрів. ТОВ «Бруклін-Київ Порт» прогнозує потенційну можливість залучення додаткових 50,000 TEU на рік.   «Розвиток співробітництва між АМПУ, «Бруклін-Київ Порт» та СМА CGM – це ще один приклад ефективного державно-приватного партнерства. Відповідно до розробленої нами стратегії розвитку портів до 2038 р. проекти державно-приватного партнерства дозволять залучити майже 44 млрд. грн. інвестицій у розвиток портової галузі. В рамках цього проекту в Одесі буде здійснена реконструкція причалів № 13-з, 14-з. Це дозволить уникнути простою суден і значно збільшити об’єми перевалки вантажів», – відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.   Для реалізації проекту інвестор має намір отримати право на експлуатацію (використання) причалів 13-з та 14-з відповідно до чинного законодавства України, а також профінансувати роботи по реконструкції причалів за власний рахунок. Також планується здійснити днопоглиблювальні роботи у Заводській гавані Одеського морського порту зі створенням підходів до причалу № 14-з, що створить умови для безпечного проходу та обробки суден біля причалів контейнерного терміналу «Бруклін-Київ Порт».   Друга черга проекту передбачає розширення території контейнерного терміналу, що оперується ТОВ «Бруклін-Київ Порт», за рахунок ділянки акваторії Одеського морського порту біля причалів 8-з, 9-з, 10-з, 11-з, 12-з, 13-з, а також за рахунок території Судноверфі «Україна».   Довідка: СМА СGM – транспортна судноплавна компанія зі штаб-квартирою в Марселі (Франція), займається переважно контейнерними морськими перевезеннями. Є найбільшим у Франції і третім за величиною в світі морським контейнерним перевізником із загальним дедвейтом судів в 2.208 млн. TEUs. Компанія оперує флотом з 445 суден і обслуговує понад 420 портів по всьому світу. Термінал «Бруклін-Київ Порт» в Одеському порту є базовим для СМА CGM в…

У морському порту Херсон розпочато роботи з днопоглиблення біля причалів та у операційній акваторії. Це вже дев’ятий об’єкт, на якому здійснює днопоглиблення Адміністрація морських портів України у 2018 році. Обсяг робіт у Херсоні сягає понад 400 тис. м3.   «Реалізація цього проекту дозволить АМПУ довести глибини акваторії та біля причалів у Херсоні до паспортних показників. Востаннє експлуатаційне днопоглиблення в порту Херсон здійснювалось 7 років тому – у 2005-2011 рр. – тоді загальний обсяг склав менше 100 тис.м3. Зараз за замовленням АМПУ підрядник зробить у 4 рази більше. Завдяки цьому державні та приватні стивідори зможуть використовувати технічні можливості порту на повну потужність», – прокоментував початок робіт керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.   Роботи у порту Херсон буде виконувати ТОВ «СМД ІНВЕСТ». Станом на сьогодні днопоглиблювальний флот виконавця, що складається з багаточерпакового земснаряду «Дунай», грунтовідвізних шаланд «Куяльницька», «Ізмаїльська» та допоміжного судна для завезення якорів «МЗ-9», вже прибув до порту Херсон. На першому етапі планується здійснити днопоглиблення 6-ти якірних стоянок. Після цього днопоглиблення буде проводитися на інших запланованих в договорі об’єктах.   ТОВ «СМД ІНВЕСТ» стало переможцем конкурсних торгів, проведених АМПУ в електронній системі закупівель «PROZORRO». Економія від стартової ціни за підсумками тендерного аукціону склала понад 6,6 млн грн. …

Адміністрація морських портів України та Порт Антверпен Інтернешнл/APEC підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає розширення співробітництва між АМПУ та одним з найбільших портів Європи, здійснення детального аналізу сильних та слабких сторін українських морських портів та подальшу взаємодію задля залучення інвестицій у їх розвиток. Підписання відбулося за участі міністра інфраструктури України Володимира Омеляна та Посла королівства Бельгія в Україні Алекса Ленартса.   «Експерти Порт Антверпен Інтернешнл здійснять SWOT-аналіз ситуації в українських морських портах та сформують план заходів щодо сприяння бельгійськими партнерами реалізації стратегії розвитку морських портів України. Вже цього тижня розпочнуться тренінги для фахівців АМПУ за напрямами ціноутворення на послуги в портах, роботи в рамках моделі порт-лендлорд, реалізації концесійних проектів, а також щодо особливостей взаємодії екологічних служб у порту», – відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.   Він також додав, що підписання цього меморандуму є логічним кроком для продовження співпраці АМПУ з одним з найбільших портів Європи, що продовжується з початку 2000-х років. За цей час десятки фахівців морської галузі України вже пройшли навчання у Навчальному центру порту APEC.   З боку бельгійського порту свій підпис під меморандумом поставив Крістоф Вотершут, директор Порт Антверпен Інтернешнл та Навчального центру порту APEC. Він підкреслив, що Чорноморський регіон та зокрема морські порти України зараз знаходиться у фокусі уваги міжнародних експертів.   Порт Антверпен Інтернешнл на міжнародному рівні виступає не тільки як консультант, але й як інвестор. Зокрема, компанія у 2017 році інвестувала 10 млн долл. США в Porto do Aç (Бразилія) та понад 2 млн долл. у порт Сан-Педро (Західна Африка) у 2016-му. В рамках подальшого співробітництва з українськими портами також буде розглянута можливість участі бельгійських та міжнародних експертів у залученні інвестицій та реалізації проектів з розвитку портової інфраструктури в морських портах України.   Довідка Порт Антверпен розташований на річці Шельда. Загальна площа його території – понад 13 тис. га, довжина причального фронту – 166 км, залізничних колій – 1061 км, автошляхів – 409 км, площа складських територій – 610 га. Вантажообіг порту у 2017 році склав понад 220 млн тонн, більш ніж 50% з них – контейнерні вантажі, а ще третина – наливні. Загальний дохід порту складається з передачі в оренду /…

У рамках реалізації стратегії розвитку персоналу ДП “АМПУ”, 29-30 листопада на базі Южненської філії ДП “АМПУ” відбувся бізнес-тренінг для керівників структурних підрозділів філій ДП “АМПУ”, що відповідають за роботу з персоналом.   Основним завданням тренінгу, присвяченого новій концепції HR-менеджменту було отримання фахівцями підприємства нових навичок, що дозволяють здійснювати управління персоналом, виходячи з того, що стратегічні цілі мають бути вимірними, а значить – керованими. Це стосується як роботи, пов’язаної з управлінням персоналом, так і роботи підприємства в цілому.   “Мета бізнес-тренінгу – ознайомлення учасників з новими концепціями управління персоналом, які добре зарекомендували себе в країнах з розвиненою ринковою економікою, а також активно застосовуються деякими вітчизняними приватними компаніями і корпораціями. Найближчим часом ми плануємо організувати навчальні тренінги з системи оцінки ефективності персоналу і розробки KPI”, – прокоментувала результати чергового етапу навчання начальник служби персоналу ДП “АМПУ” Ольга Кузьміна.   За її словами, кількісна оцінка стратегії управління персоналом підприємства є одним з ключових показників ефективності або KPI (Key Performance Indicators). Показники ефективності, а також механіка їх досягнення, у свою чергу, мають бути ясними і зрозумілими для співробітників на усіх рівнях компанії. У такому разі KPI стануть основою для мотиваційної матеріальної і нематеріальної дії (як прямої, так і непрямої) і стимулюватимуть розвиток персоналу і підприємства в цілому.   Керівник тренінгу – кандидат економічних наук, доцент Тамара Деревянко відзначила, що особливу цікавість учасники тренінгу виявили також до кількісної оцінки іміджу підприємства на ринку праці. “Кожне підприємство на ринку праці має принаймні два іміджі: імідж, що декларується підприємством, через сайт, ЗМІ або PR компанії, і імідж, який складається в мисленні у основних гравців ринку. Розбіжність в іміджах чинить негативний вплив на керованість персоналу”, – сказала експерт. Тому важливо не лише знати про наявність таких розривів в сприйнятті іміджу підприємства, але і активно працювати над їх скороченням.   …

Ситуація, що склалася із судноплавством на Азовському морі, залишається складною. Зараз проходу через Керченську протоку чекають 17 суден, що прямують до портів Бердянськ та Маріуполь. Прохід декількох суден у перші дні грудня не вирішує проблем, що призвели до майже двократного скорочення кількості суднозаходів в українські порти. Тоді як безперешкодне проходження суден через Керченську протоку дозволило б збільшити обсяги перевалки в українських портах на Азовському морі майже на 800 тис. тонн на рік.   Про це йшлося у понеділок, 3 грудня 2018 р., на прес-конференції керівника Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса.   «За останні п’ять років через військові дії на Донбасі, будівництво мосту через Керченську протоку та цьогорічні безпідставні затримки суден порти Маріуполь та Бердянськ зменшили обсяги перевалки майже вдвічі – до 8,9 млн. тонн. Це, в першу чергу, експорт продукції українських виробників до таких країн як Італія, США, Туреччина, Єгипет, Туніс, Великобританія, Франція, Сирія», – відзначив керівник АМПУ.   За його словами, порти Маріуполь та Бердянськ вже стикалися з тим, що прохід суден через Керченську протоку був закритий впродовж декількох днів – під час монтажу арок Керченського мосту. Проте, нинішня затримка була значно тривалішою. Фактично судна, які прямували до азовських портів України, не могли пройти з Чорного до Азовського моря з 22 листопада до початку грудня. «1 та 2 грудня завдяки тиску з боку керівництва нашої держави та міжнародних партнерів до портів Маріуполь та Бердянськ пройшло 6 суден, одне з яких чекало проходу з 17 листопада», – повідомив Райвіс Вецкаганс.   Він також зауважив, що азовські порти готові працювати на повну потужність і спроможні, за умови безперешкодного пропуску суден через Керченську протоку, збільшити перевалку вантажів на 800 тис. тонн на рік.   Задля цього Адміністрація морських портів України продовжує реалізацію проектів з днопоглиблення. Зараз ми працюємо власним флотом, тому що провідні міжнародні компанії поки не хочуть заводити свій спеціалізований флот до Азову. Це не дозволяє реалізувати проекти днопоглиблення каналів та акваторій Маріуполя та Бердянська в повному обсязі.   Крім цього, ми ведемо реконструкцію причалів, реалізуємо спільні інвестиційні проекти з стивідорними компаніями та готуємось до забезпечення льодової навігації на Азові.   …

З метою актуалізації відносин з морськими агентами, спрощення порядку укладання договорів з ними та керуючись принципами прозорості, а також задля дотримання забезпечення рівних умов усіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» була розроблена нова редакція  Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, у формі договору приєднання відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України.   З умовами Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України та порядком приєднання до нього можна ознайомитись за посиланням.   При виникненні питань щодо укладання Договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, агентські компанії можуть звернутися до відділу логістики та євроінтеграції служби з організації роботи портів апарату управління ДП «АМПУ» за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, каб. 117, тел. +38048 775-95-05, електронна адреса:  oleg.terpilovskiy@uspa.gov.ua та +38048 775-94-15, електронна адреса: svyatoslav.karabanov@uspa.gov.ua. …

Ради портів «Миколаїв» та «Ольвія» підтримали ініціативу АМПУ про включення до їх складу представників Миколаївської обласної державної адміністрації та мерії Миколаєва. Відповідне рішення буде проголосоване на найближчих радах портів. Також була досягнута домовленість про створення спільної робочої групи для вирішення транспортної проблеми в Корабельному районі Миколаєва.   «Включення місцевих органів влади в ради портів є важливою умовою для подальшої ефективної роботи з розвитку портів і припортових міст. Сьогодні ми домовилися про об’єднання зусиль для модернізації автомобільної і залізничної інфраструктури в Корабельному районі Миколаєва. На черзі – спільні проекти з екологічної безпеки, перспективного розвитку територій. У перспективі Адміністрація морських портів України розглядає можливість переходу до моделі порт-лендлорд, яка широко застосовується в провідних портах Європи, і надає місцевим органам влади можливість безпосередньої участі в діяльності портів», – прокоментував розширення співпраці з місцевою владою керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.   Зі свого боку, мер Миколаєва Олександр Сєнкевич і голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко підтвердили готовність участі відповідних підрозділів місцевих органів влади в розробці і реалізації спільних проектів. Зокрема, організаційна зустріч робочої групи для розробки дорожньої карти розвитку автомобільної і залізничної інфраструктури Корабельного району за участю фахівців з містобудівної документації і архітектури має відбутися у третій декаді грудня.   Представники портів і місцевих органів влади зазначили, що питання, які були винесені на порядок денний рад портів мають велике значення для розвитку не лише самих портів, але й міста та області. Так, в порту Миколаєва у середу обговорювали плани реалізації інвестиційних проектів з реконструкції причалу №7, розвитку залізничної інфраструктури, модернізації перевантажувального устаткування і розвитку Бузько – Дніпровсько – лиманського каналу (БДЛК). У порту Ольвія обговорювався проект єдиної інтегрованої системи спостереження за станом довкілля і акваторії.   Спільний контроль за екологічною безпекою і рішення існуючих проблем найближчим часом стане одним з найважливіших напрямів співпраці між АМПУ і місцевими органами влади.         …