У 2017-2018 роках навігацію на Дніпрі було зупинено на понад 4 місяці (з 28 листопада до 20 березня). До речі, тоді я змушений був показувати міністру інфраструктури Володимиру Омеляну фото з вільною від криги річкою на зустрічі в ЄБРР, чим тоді дуже його засмутив. На жаль, цього року ситуація знову повторилася: криги на Дніпрі немає, але він стоїть. Але тепер я змушений на підтвердження моїх слів продемонструвати ці фото стану Дніпра біля підприємств нашої компанії вже всій Україні.
Тож з року в рік дежавю: з вуст «реформаторів» Міністерства лунають гучні заяви про їхнє «непереборне» бажання організувати цілорічну навігацію (лякали навіть криголамами, які нібито супроводжуватимуть судна під час льодової обстановки), на практиці маємо те, що маємо – сприятливі погодні, і не тільки, умови є, а судноплавства на Дніпрі немає. Тож, як бачимо, не відсутність закону «Про внутрішній водний транспорт» та, зокрема, неприйняття законопроекту № 2475 а-3 з корупціогенними ознаками заважає збільшенню вантажопотоку на українських річках, а суцільний популізм і нездатність керівництва Міністерства інфраструктури України правильно організувати роботу. До речі, і для ремонту шлюзів законопроект також не потрібен, чи не так, пане міністре? Тут потрібна лише Ваша готовність приймати державницькі рішення, елементарна організованість і моторність як Ваші, так і Ваших підлеглих.
Наскільки я розумію, необхідність розрахунку з Регістром судноплавства України за перевірку технічного стану шлюзів і видачу на них Свідоцтв про придатність до експлуатації ні для кого не є новиною. Були часи, коли наша компанія навіть сплачувала кошти за шлюзування авансом ДП «Укрводшлях» для того, щоб вони мали можливість вчасно розрахуватися з Регістром судноплавства України. Сьогодні певні посадовці з «державницькою» позицією наголошують на необхідності оголосити тендер і зачекати два місяці, щоб прийняти рішення і визначити суму, яку одна державна структура, ДП «Укрводшлях», має сплатити іншій – Регістру судноплавства України (альтернативи Регістру судноплавства України, компанії яка могла б виконати такі послуги, в нашій країні немає). Тож сьогоднішнє блокування роботи річки – це лише неспроможність міністра і його підлеглих організувати роботу.
Я звертаюся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана: будь ласка, зверніть увагу на абсолютну відсутність професіоналізму у вертикалі Мінінфраструктури, на цю кричущу бездіяльність і змусьте українських посадовців працювати на благо країни. Доводжу до Вашого відома, що сьогодні сільгосптоваровиробники Київської, Полтавської та Черкаської областей змушені везти свою продукцію через всю Україну до портів великої Одеси і Миколаєва через те, що наші підприємства на Київщині (ф. «Переяславська») і Полтавщині (ф. «Градизьк» і «Кременчуцька») сьогодні зупинені через відсутність вільних ємностей для приймання зерна. Це завдає величезної шкоди всій економіці країни і українським сільгосптоваровиробникам зокрема.
Я звертаюся і до Вас, пане міністре інфраструктури. Доведіть, що Ви – справжній професіонал, який дійсно любить свою країну. Вирішіть цю нагальну проблему: оперативно, якісно, ефективно. Нехай чиновники Вашого Міністерства нарешті спустяться зі свого Олімпу до простих людей на землю і розблокують наш Дніпро. А якщо ці горе-реформатори не вміють відкривати шлюзи, то нехай звернуться до раніше ними же звільненого екс-керівника ДП «Укрводшлях» Миколи Верещаки, і він поділиться власним досвідом, як сам робив це щороку. Після перевірки технічного стану шлюзів вони ще згадають, що необхідно робити тралення, виставити навігаційну обстановку на Дніпрі. І все це буде тягнутися до завершення нересту.
Коли подібні ситуації виникають у мене, і недбалі підлеглі заважають роботі всієї компанії, я вимушений таких працівників звільняти. Ось в чому і полягає докорінна різниця між тим, як працює приватна компанія, лідер судноплавства і суднобудування країни, і державний сектор. Ось чому український бізнес змушений не розквітати, а виживати з такими горе-чиновникам в Україні.
Якщо ми з вами і далі будемо терпіти таке ставлення до нас і до нашої країни, то станемо співучасниками цього свавілля. Необхідно проявити всю волю, мужність і готовність працювати, щоб змінити життя в Україні на краще, адже наша доля і наше майбутнє в наших руках.”
[ngg src=”galleries” ids=”28″ display=”basic_thumbnail”]