Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.
Про результати діяльності Національного банку України у 2018 році доповів
Голова НБУ Яків Смолій на засіданні Верховної Ради.
Голова НБУ підкреслив, що «2018 рік відзначився відновленням макрофінансової
стабільності, яку востаннє Україна бачила ще до анексії Криму та воєнного
конфлікту на Донбасі”. “Цього року українська економіка продемонструвала
максимальне зростання за сім останніх років. Зростання реального ВВП за
підсумками трьох кварталів 3,8%, а за прогнозами НБУ – загалом по року економіка
зросте на 3,4%. Інфляція за підсумками року відновила зниження і вперше за 5
років зменшилася до однознакового рівня – 9,8%», – повідомив Я.Смолій.
«Так, дійсно, з огляду на посилення інфляційних ризиків
впродовж минулого року ми 4 рази підвищували облікову ставку загалом на 3,5
відсоткових пункти до поточних 18 річних. Впровадження Національним банком
України монетарної політики відбувається в тісній співпраці з Радою
Національного банку, яка згідно з нашим законом затверджує основні засади
грошово-кредитної політики Національного банку України на рік, та здійснює
контроль за їх дотриманням. Ми гідно оцінюємо співпрацю з цим органом, що
складається з представників Верховної Ради та Президента України. Це зумовило
підвищення процентних ставок по депозитах і відповідно надавало стимули для
збільшення заощаджень. Це мало вплив на доступність і кредитування. Проте,
дозвольте я повернуся до цього питання в моїй доповіді трошки пізніше».
Доповідач додав, що внаслідок жорсткої монетарної політики, а також завдяки
сприятливій ціновій кон’юнктурі для українського експорту на зовнішніх ринках в
першій половині року і рекордному урожаю зернових в другому півріччі, курс
гривні зміцнився на 1,4 відсотка за 2018 рік. Це ознака стабілізації на
валютному ринку. Водночас і українці вже довіряють спроможності Національного
банку згладжувати надмірні коливання. Свідчення тому – відсутність значних
панічних настроїв на валютному ринку, навіть після подій біля Керченської
протоки і запровадження воєнного стану.
«Протягом 2018 року ми суттєво перебудували нашу
пруденційну функцію. Так ми запровадили відповідні світовим стандартам
ризикоорієнтовані підходи до здійснення нагляду за банками. Відтак, процес
оцінювання банків став безперервним і здійснює одночасно за всіма банками. За
результатами оцінки визначається заснована на комплексі факторів стратегія
нагляду за кожним окремим банком.
Ще однією інновацією минулого року стало проведення щорічної оцінки
стійкості банків, яка складається з оцінки якості активів, а для
найбільших банків – стрес-тестування.
Такі процедури є усталеною практикою провідних регуляторів світу, що дозволяє
упередити надмірне накопичення системних ризиків та підготувати банки до
можливих майбутніх криз. Попередні кроки лягли в основу стратегії
макропруденційної політики, яку
Національний банк затвердив минулого року. Цей документ визначає що і як
робитиме Національний банк, щоб забезпечити, відповідно до нашого мандату,
фінансову стабільність, необхідну для сталого економічного розвитку», – сказав
він.
Доповідач також нагадав про затверджене у грудні минулого року нове
положення про ліцензування банків. Це принципово новий документ, основним
завданням якого є перехід від формалістичного до ризикоорієнтованого підходу в
питаннях ліцензування банків та забезпечення регулятора інструментами для
сутнісного аналізу при здійсненні погоджувальних процедур.
Я.Смолій повідомив, що вже запрацював кредитний реєстр Національного банку.
З 1 вересня Національний банк надав банкам можливість отримати з кредитного
реєстру інформацію стосовно боржників, умов кредитних операцій, виконання
зобов’язань за такими операціями класу боржників. Це дозволятиме банкам більш
комплексно оцінювати ризики боржника та, як результат, почувати себе більш
впевнено при наданні послуг з кредитування.
«В підсумку банківський сектор продемонстрував гарні результати. На
сьогодні в Україні працюють 77 банків, включаючи 4 державних та 22 банки з
іноземним капіталом. Банківська система не лише стійка, докапіталізована і
прозора, а й вперше за 5 років прибуткова. Довіра населення до банківської
системи зміцнюється, населення збільшило
гривневі вклади на 15 відсотків за рік. Банки нарешті
активізують кредитування. За рік вони збільшили обсяг виданих населенню
гривневих кредитів на 31 відсоток. Цей показник є досить промовистим щодо
тези про вплив монетарної політики
Національного банку на обсяги кредитування банками», – додав він.
Голова НБУ у виступі також сказав про відновлення повною мірою корпоративного
кредитування. «Погоджуюсь, що середні ставки за кредитами є високими. Проте
хочу сказати, що вони диктуються не лише розміром нашої облікової ставки, але й
ризиками середовища, яке банки закладають до цієї цифри», – сказав він.
Я.Смолій повідомив, що протягом 2018 року Національний банк України
продовжив внутрішню реорганізацію та підвищення власної операційної
ефективності. «Ми представили середньострокову стратегію розвитку Національного
банку. У 2018 році ми пройшли перевірку Рахункової палати, яка підтвердила
стандарти діяльності НБУ. Відзначу, що в 2018 році ми перерахували до
державного бюджету наш прибуток за попередній рік в розмірі 44,6 мільярда
гривень. Прибуток НБУ за 2017 рік був перерахований низкою траншів за графіком,
узгодженим з Міністерством фінансів України. Механізм перерахування коштів
траншами покликаний згладити вплив, зміну обсягу коштів уряду на коливання
ліквідності банківської системи і відповідно на динаміку інфляції», – зазначив
доповідач.
Голова НБУ повідомив, що прибуток Національного банку за 2018 рік буде
перераховано до державного бюджету таким же, після підтвердження відповідної
суми, незалежним міжнародним аудитором та отримання відповідного погодження від
Ради Національного банку України.21
Голова НБУ відповів на запитання народних депутатів.
Зі співдоповіддю від Комітету з питань фінансової політики та банківської
діяльності виступив Перший заступник голови Комітету Михайло Довбенко.
М.Довбенко повідомив, що 6 січня цього року на засіданні профільного Комітету
з питань банківської діяльності і фінансової політики була розглянута доповідь Голови
Національного банку. У ході дискусії, яка була досить професійною, і
конструктивною, і діловою, було зачеплено цілу низку важливих проблем,
невирішених питань і перспективних питань, які варто було би розглянути на 2019
рік Національному банку.
М.Довбенко окреслив три блоки питань, які, на думку Комітету, є досить
важливими. Члени Комітеті відзначили певні позитивні тенденції в діяльності
Національного банку. Зокрема, народні депутати вважають, що значно покращилася
комунікація з Верховною Радою та Урядом, що дозволило прийняти в минулому році
ряд важливих позитивних рішень, в тому числі законів України. Серед них: Закони “Про валюту і валютні операції”, «Про функціонування кредитного
реєстру», «Про номінального утримувача», «Про захист прав кредиторів» та цілий
ряд інших законів. «Запровадження цих законів, ми вважаємо, що вже зробило
певний позитивний вплив на діяльність банківської системи. Банківська система
стала більш докапіталізованою. Зменшились ризики банкрутств банків,
стабілізувався фінансовий стан і їх клієнтів.
Ми вважаємо, що робота Нацбанку стала більш прозорою. Регулярно
розміщується інформація про стан банків, виконання ними всіх нормативів, ну, і
відповідні дії Національного банку», – зазначив співдоповідач.
М.Добвенко зазначив, що другий блок питань, які хвилювали членів Комітету,
це ті суперечності, які, на жаль, ще залишилися в діяльності Національного
банку. «Найперше, ми відзначили, що насправді є зниження рівня інфляції до
попереднього року з 13,7% у 2017-му до 9,8% у 2018-му. Водночас ми вважаємо, що
9,8% – це значне перевищення того цільового маяка, який був взятий в результаті
інфляційного кредитування Національним банком, а саме: 6 відсотків плюс-мінус 2
відсотки відхилення.
А також знову ж таки сьогодні і навіть в сесійній залі звучало питання про
облікову ставку. Так, без сумніву, висока облікова ставка стимулювала
заощадження громадян, і зросли заощадження українців на депозитах, зокрема на
15 відсотків, і на 6 відсотків депозити підприємств.
В той же час ми вважаємо, що така висока облікова ставка призвела до того,
що кредитні ставки в банках зросли до 21-23 відсотків, що, ми вважаємо, є
неприйнятним з тієї точки зору, що наші підприємства і бізнес стають
неконкурентоздатні із, як тут вже називалося, із бізнесом навіть у Польщі і
деяких інших країнах, які є у своєму бізнес-функціонуванню недалекими від нас»,
– сказав представник Комітету.
Ще однією суперечністю, яка пов’язана з тим, що, на думку Нацбанку, його
дії призвели до того, що дещо відновилося функціонування, співдоповідач назвав
кредитування. «Ми вважаємо, що насправді 11 відсотків ріст корпоративного
кредитування є непоганим показником. Водночас хочемо сказати, що все рівно
такий комплексний показник, який діє у банківських системах різних країн, як
відношення кредитного портфелю до ВВП країни, він у нас скочується і сьогодні
він становить всього лише одну третину від ВВП, що є вкрай недостатнім для
того, щоб ми могли пожвавити економіку нашої країни.
Ми вважаємо, що Національному банку на поточний рік варто негайно
сконцентрувати свою увагу на тому, щоб пожвавити кредитування. Ми вважаємо, що
дуже серйозне гальмо для пожвавлення кредитування – це робота із проблемною
заборгованістю в комерційних банках. Всі ці речі були висловлені Голові
Національного банку», – зазначив М.Довбенко.
Перший заступник голови Комітету повідомив, що Комітет взяв доповідь НБУ до
відома і вважає, що та співпраця, яка сьогодні є, вона дасть нам можливість і
дальше посилювати вплив на позитивні речі, які є у діяльності Національного
банку і комерційних банків, зокрема.
В обговоренні звіту Голови НБУ взяли участь представники депутатських
фракцій і груп.
Верховна Рада взяла до відома доповідь Голови НБУ про результати діяльності
НБУ за 2018 рік.