Порушення кримських морських санкцій за 2014-2017 роки: особливості та тенденції - розслідування

2018-02-13 12:34:58

Продовжується публікація результатів постійного моніторингу порушень морськими судами українських та міжнародних санкцій стосовно окупованого РФ Криму

Моніторингова група Інституту чорноморських стратегічних досліджень, фонду "Майдан закордонних справ" і BlackSeaNews продовжує публікувати результати постійного моніторингу порушень морськими судами українських та міжнародних санкцій стосовно окупованого Росією Криму.

Розслідувачі опублікували звіт про основні тенденції та особливості ситуації: за грудень 2017 року, узагальнену інформацію з початку 2017 року, а також за весь період окупації Криму – 2014-2017 рр.

Як наголошується у звіті, для адекватного відображення процесів і тенденцій моніторингова група виділяє такі категорії суден-порушників:

Кораблі у відстої та/або ремонті, тобто які не здійснюють перевезень, а "поповнюють пакет замовлень" суднобудівних і судноремонтних підприємств Севастополя та Керчі. У грудні 2017 року таких судів було 22.

Активні судна, які здійснюють вантажні та/або пасажирські перевезення до Криму з портів із-за меж Кримського півострова. Їх також поділяють на дві категорії:

2.1. Судна, які постійно базуються в портах Кримського півострова, це переважно пороми. У грудні 2017року таких було 29.

2.2. Зовнішні судна, тобто ті, які здійснюють перевезення до/з портів Кримського півострова до/з портів РФ (крім порту Кавказ, тобто поромної переправи) та інших зарубіжних країн. У грудні 2017 року таких суден було 31.

До чорного списку не вносяться:

-судна портофлоту (пасажирські прогулянкові, лоцманські та робочі катери; буксири; портові тендери; бункеровщики; плавучі крани; днопоглиблювальні судна; сміттєзбирачі), що приписані до портів Криму. Вони знаходяться в державній власності України і є «націоналізованими», а де-факто – військовими трофеями окупантів;

-судна, незалежно від прапора, що знаходилися на момент початку окупації в ремонті на кримських суднобудівних і судноремонтних підприємствах або в відстої в кримських портах;

-яхти, що стояли в кримських яхт-клубах і стоянках на момент початку окупації;

риболовецький флот, що належав різним кримським власникам;

– технологічний флот українського державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Все державне майно цього підприємства, в тому числі, газові родовища і флот (плавучі бурові платформи, шельфові постачальники, буксири і т.п.) де-факто експропрійовані військові трофеї окупантів.

-не враховуються судна, які зафіксовані сервісами відображення сигналів міжнародної автоматизованої ідентифікаційної системи морських суден (АІС) як такі, що прибули в кримські порти, однак в реальності перебували на якірних стоянках біля узбережжя, на рейдових стоянках в зв’язку необхідністю перечекати штормову погоду або у випадку аварійної ситуації.

За 2017 рік Моніторингова група зафіксувала в портах окупованого Кримського півострова 161 судно-порушник санкцій під прапорами 15 країн. Майже 68% з них – під прапором держави-окупанта – РФ.

При цьому наявність реєстрації судна під прапором тієї чи іншої країни далеко не завжди означає належність судновласника до ції країни.

Правда останніми роками це майже не стосується російських судновласників – у випадку кримської ситуації всі судна-порушники під прапорами РФ належать російським власникам.

Розподіл суден-порушників за країнами реєстрації прапору в 2017 році (загальна кількість 161=100%)

Як сказано вище, в 2017 році в портах окупованого Криму Моніторингова група зафіксувала судна під прапорами 15 країн.

Не дивно, що 67,7% (109 суден) порушників мають прапор РФ. А ось та обставина, що наступні за часткою країни прапору суден-порушників це Того, Сьрра-Леоне, Танзанія, Палау, Монголія – прямий наслідок санкцій.

Тобто у більшості цивілізованих країн державні адміністрації прапору дотримуються режиму санкцій. Тому судновласники-порушники реєструть судна під прапорами африканських країн та далеких островів.

Зауважимо для порівняння, що в 2014 – першому році окупації – ми зафіксували в кримських портах судна-порушники під прапорами 33 країн.

Таким чином, за роки окупації Криму кількість країн прапору суден-порушників санкцій в портах окупованого півострову суттєво знизилася – з 33 до 15.

№ п/п	Країна реєстрації прапора	Кількість суден, 2017	%

01	Flag: Bulgaria	1	0,62
02	Flag: DR Congo	1	0,62
03	Flag: Saint Kitts & Nevis	1	0,62
04	Flag: Syria	1	0,62
05	Flag: Cook Is	1	0,62
06	Flag: Liberia	2	1,24
07	Flag: Moldova	2	1,24
08	Flag: Panama	4	2,48
09	Flag: Comoros	5	3,11
10	Flag: Mongolia	5	3,11
11	Flag: Palau	5	3,11
12	Flag: Tanzania	6	3,73
13	Flag: Sierra Leone	9	5,59
14	Flag: Togo	9	5,59
15	Flag: Russia	109	67,70
	Всього	161	100,00

У свою чергу аналіз за країнами реєстрації судновласників та/або операторів суден-порушників дає зовсім іншу картину, ніж наведений вище розподіл за країнами прапору.

Розподіл суден-порушників за країнами реєстрації судновласників та/або операторів в 2017 році (загальна кількість 161=100%)

На відміну від аналізу по прапорам, тут можна побачити, що частка суден-порушників, які належать судновласникам РФ значно більша, ніж за пропором – 72,7% (117 суден) проти 109 суден та 67,7%.

Саме тут мі можемо бачити країни, що відсутні при аналізі за прапорами – Туреччину з часткою 9,3% (15 суден), Ліван – 7,5% (12 суден), Румунію – 5% (8 суден), Грецію – 1,9% (3 судна), Єгипет – 1,2% (2 судна).

Тобто саме аналіз за судновласниками демонструє нам реальну картину, в тому числі, неспроможність деяких країн ЄС – Румунії, Греції, Болгарії – вирішити проблему дотримання санкцій того ж ЄС. Те ж саме можна сказати щодо Туреччини.

Через цей аналіз стає очевидним новий акцент – вихід за кількістю суден-порушників на 2 місце після РФ країн Близького Сходу – Лівану, Єгипту та Сирії.

Зауважимо, що майже всі судна-порушники з Румунії, Туреччини та країн Близького Сходу в порушення міжнародних морських конвенції фальсифікують в суднових документах порт призначення та порт відправлення (змінюють кримські порти на російські), а також вимикають передавачі автоматизованої ідентифікаційної системи (АІС).

Все частіше до такої практики фальсифікації та відключення АІС вдаються й російські судна.

Розподіл суден-порушників кримських санкцій за країнами реєстрації судновласників у 2017 році

№ п/п	Країна реєстрації судновласника	Кількість суден, 2017	%

01	Болгарія	1	0,6
02	Сирія	1	0,6
03	Германія*)	2	1,2
04	Єгипет	2	1,2
05	Греція	3	1,9
06	Румунія	8	5,0
07	Ліван	12	7,5
08	Туреччина	15	9,3
09	Росія	117	72,7
	Всього	161	100

*) – поява в цьому списку двох суден, що належать судновласникам Німеччини, пояснюється їх участю в транспортуванні ільменітової руди з Норвегії до окупованого Криму до рейдової перевалки на рейді в Керченській протоці. Власне до Керченського порту вони не заходили.

Порівняння кількості країн реєстрації судновласників суден-порушників за период з початку окупації Криму звертає увагу до такої тенденції:

в 2014 році в портах Кримського півострова було зафіксовано судна, що належали судновласникам з 16 країн світу, в 2015 році – з 14 країн, в 2016 році – з 10 країн, в 2017 році – з 9 країн.

Тобто, кількість країн, судновласники яких спрямовують свої судна до окупованого Криму знизилась за роки окупації майже вдвічі.

На сьогоднішній день можна зробити висновок, що чисельність суден-порушників кримських санкцій стабілізувалася на рівні 161-162 судна на рік.

При цьому, як зазначалося вище, вони розподіляються на 3 різних за типом активності групи.

В середньому 20 суден щомісяця знаходяться в кримських портах в ремонті або відстої. Це російськи судна. Сформувалася група з 30 суден, яких ми відносимо до суден постійного базування в кримських портах, переважно поромів. Всі вони – теж російські. Саме пороми здійснюють основний обсяг перевезень між окупованим Кримом та РФ.

"Російська частина" цієї групи завозить до Криму з РФ пісок, щебінь, дизельне пальне, будівельні металеві конструкції, велиогабаритне устаткування. Вона ж вівозить частину експортних товарів, але не безпосередньо за кордон, а виключно на рейдову перевалку до Керченської протоки.

Це пов’язано із тим, що в РФ після окупації Криму загострився дефіцит торговельного флоту, спроможного виконувати закордонні рейси до країн Середземного моря – Близького Сходу та Північної Африки.

Це єдині країни, які не дотримуються міжнародних санцій щодо окупованого півострова і можуть приймати судна, які вийшли безпосередньо з кримських портів. Інакше кажучи, застарілі російські суховантажні судна типу "ріка-море" за своїм технічним станом неспроможні виконувати такі рейси.

В зв’язку з цим РФ намагається активно залучати для обслуговування забороненого експорту з Криму іноземні судна, що не тільки технічно прийнятні для цього, але й готові ризикувати порушувати санкції.

Ці судна завозять в кримські порти цемент, ільменітову руду та товари широкого вжитку з Туреччини та вивозять з Криму на експорт зерно, кальциновану соду та скраплений газ (реєкспорт з РФ).

Тому з середини 2017 року в категорії "зовнішні" активні судна ми спостерігаємо нову тенденцію – перевищення кількості іноземних суден над російськими.

Характерно, що список країн, що незаконно імпортують товари з Криму співпадає зі списком країн реєстрації судновласників, що здійснюють такі перевезення: Сирія, Єгипет, Туреччина, Ліван. Зазначимо, що румунські судна-порушники належать до групи румунських бізнесменів сирійського походження.

Загальна кількість активних суден-порушників (без урахування суден постійного базування та у відстої і ремонті) по місяцях 2017 року

Саме ця обставина викликала тенденцію деякого зниження частки РФ серед загальної кількості суден-порушників у другій половині 2017 року.

Динаміка кількості та належність суден-порушників судновласникам РФ та інших зарубіжних країн у 2017 році станом на 31 грудня

Місяць, 2017	Загальна кількість порушників (з урахуванням суден постійного базування та в ремонтах) *	В тому числі порушників у власності компаній РФ	Кількість "зовнішніх" активних порушників (крім суден постійного базування та в ремонтах)	Кількість "зовнішніх" активних порушників у власності компаній РФ	Кількість "зонішніх" активних порушників у власності іноземних компаній крім РФ

січень	83	71	24	12	12
лютий	84	72	25	13	12
березень	85	75	25	15	10
квітень	75	66	32	23	9
травень	68	60	27	19	8
червень	71	61	31	21	10
липень	77	60	36	19	17
серпень	74	54	32	12	20
вересень	82	62	39	19	20
жовтень	81	58	38	15	23
листопад	81	58	40	17	23
грудень	82	62	31	11	20

Але сказане вище поки можна віднести до "тонкощів". Загальний тренд демонструє суттєве щорічне збільшення частки російських суден за майже стабільної чисельності шорічних порушників.

Динаміка кількості суден-порушників по роках окупації Криму та частка суден, що належать судновласникам РФ

Що ж стосується загальної кількості суден-порушників, які занесені в "чорний список" моніторингової групи, варто зазначити таке.

Рік тому – за станом на 31 грудня 2016 року "чорний список" налічував 283 судна. Через рік, станом на 31 грудня 2017 року, "чорний список" складає 325 суден, тобто збільшився за рік на 42 порушника.