2017-06-20 09:57:01
Більш як три роки по тому як РФ, порушивши вся міжнародні угоди, анексувала Крим, українські чиновники сподіваються на дотримання Конвенції ООН з морського права. При цьому, у випадку завершення мостового переходу між РФ та окупованим нею Кримом може помітно обмежитися конкурентоспроможність портів Маріуполя і Бердянська, які не зможуть приймати великі судна.
Мінтранс Російської федерації днями заявив про намір зупинити рух суден через Керченську протоку в Азовське море для всіх суден, крім військових, суден органів безпеки та задіяних у будівництві мосту до окупованого РФ Кримського півострову.
Проект наказу Міністерства транспорту Російської Федерації, яким пропонується ввести заборону на рух суден через Керченську протоку з будівництвом транспортного переходу вже з’явився на Федеральному порталі проектів нормативних правових актів (РФ).
Заборону пропонується ввести в серпні і вересні 2017 року сумарно на 23 дні.
Керченська протока – єдиний шлях для кораблів між двома морями. Згідно статті 122 Конвенції ООН з морського права Азовське море потрапляє під визначення "замкнуте або напівзамкнуте море", а Керченська протока – "вузький прохід", через який воно сполучається з іншим морем або океаном. Тобто крім Керченської протоки виходів в води світового океану порти Приазов’я не мають.
У випадку завершення мостового переходу між РФ та окупованим нею Кримом, може помітно обмежитися конкурентоспроможність портів Маріуполя і Бердянська.
З урахуванням того, що на українському узбережжі Азовського моря працює кілька великих морських портів, видання Delo.UA вирішило з’ясувати реакцію на цей документ в Україні – офіційних органах і у портовиків.
За словами Олега Іванюшенко, генерального директора "Маріупольської інвестиційної групи" (МІГ, управляє ТОВ "СРЗ", в оренді якого знаходяться причали "Азовського судноремонтного заводу"), на Азовському морі працює кілька великих російських портів: Азов, Ростов-на-Дону, Таганрог, Єйськ. І у них поки не спостерігається паніки. "Так, вони більш мілководні в порівнянні з портами Маріуполя і Бердянська, але вантажообіг там вище", – відзначає топ-менеджер "МИГ"
У Міністерстві інфраструктури України (МІУ) відмовилися коментувати проект документа, пославшись на відсутність міністра Володимира Омеляна в країні. "Тема непроста, будь-який коментар може викликати хвилі", – цитує видання прес-службу відомства.
В Адміністрації морських портів України (АМПУ) на запит журналістів відповіли досить обтічно. "Офіційних повідомлень про закриття судноплавної частини Керч-Єнікальського каналу АМПУ на сьогодні не отримувала. Вся інформація про це відома нам зі ЗМІ. Тому ми звернулися до профільного Міністерства та будемо виходити з сформульованої позиції Міністерства інфраструктури, оскільки саме МІУ формує політику в транспортній сфері, яку ми виконуємо. Ця ситуація стосується міжнародних відносин, і вона повинна бути врегульована органами влади, в компетенції яких вирішення питань на міжурядовому рівні ", – йдеться у відповіді відомства, яку цитує видання.
Дійсно, в проекті наказу Мінтрансу РФ є таке застереження: "На підставі інформації Федерального дорожнього агентства про початок і закінчення проведення робіт, що перешкоджають руху суден, в забороненому районі капітан морського порту Керч дозволяє рух суден в акваторії морського порту Керч і на підходах до нього, включених в заборонений район. Добовий графік руху суден в цьому випадку публікується в установленому обов’язковими постановами по морському порту Керч, затвердженими наказом Мінтрансу Росії від 21 жовтня 2015 р 313, порядку ". Однак її тлумачення не зовсім явне.
В АМПУ також нагадали, що рух через канали, в тому числі Керч-Єнікальський канал, регулюється Конвенцією ООН з морського права від 1982 року.
Саме на цю Конвенцію послалися і в ДП "Маріупольський морський торговельний порт" (ММТП, Маріуполь), пояснивши, що повна заборона руху суперечить нормам ООН. "Згідно ст. 44 Конвенції ООН з морського права 1982 р держави, які межують з протоками, не повинні перешкоджати транзитному проходу і повинні відповідним чином оповіщати про будь-яку відому їм небезпеку для судноплавства в протоці або прольоту над протокою. Не повинно бути ніякого припинення транзитного проходу ", – йдеться у відповіді начальника комерційної служби ММТП Ігоря Барського.
Їх колеги з ДП "Бердянський МТП" виявилися менш говіркі. У відповіді прес-служби на запит журналістів йдеться, що питання ставляться, скоріше, до компетенції Адміністрації морських портів України і МІУ. ДП "" БМТП "- це підприємство, що надає послуги з перевалки вантажів на судна, зафрахтовані замовниками. Технічні параметри судів узгоджують власник вантажу з фрахтової компанією, яка повинна враховувати ситуацію, що склалася і введені обмеження. В іншому, наявна проблема може бути вирішена тільки на державному рівні. Питання міжнародного морського права, безпеки судноплавства знаходяться поза нашою компетенцією ", – відповіли в БМТП, відмовившись спрогнозувати вплив заборони на їх діяльність.
Але ж воно може бути досить істотним. Адже, за словами Ігоря Барського: "У кращому випадку такі дії спричинять за собою зниження суднозаходів в Маріупольський порт більш ніж на 50%. Однак найбільш вірогідний сценарій – переорієнтація вантажопотоків власниками вантажів в порти Чорного моря, з метою виконання зобов’язань за укладеними контрактами ".
З одного боку ситуація ускладнюється нестабільним залізничним сполученням між Маріуполем і іншою частиною України. Але з іншого портовики пропонують дочекатися офіційної публікації документа російською стороною. Адже він поки ще перебуває на етапі громадських обговорень.
"Перш ніж робити якісь висновки, потрібно дочекатися затвердження та публікації документа. Але навіть якщо все збережеться в такому вигляді, як і в проекті, то я припускаю, що прохід Керченської каналу буде організований як в льодову навігацію взимку. Будуть формуватися каравани суден , і їх будуть проводити навіть під час будівельних робіт ", – повідомив Олег Іванюшенко. Схожої думки дотримується джерело Delo.UA, знайомий з настроями в Бердянському МТП.
Однак будівництво мостового переходу через Керченську протоку може мати набагато більш довгострокові наслідки. "За процесом будівництва Керченського мосту потрібно уважно стежити. Адже, за нашими даними, його конструкція істотно обмежить габарити суден, які заходять в Азовське море.", – говорить керівник "МИГ". За оцінкою компанії з усіх кораблів, які заходили до них у 2016 році, близько 50% не змогли б пройти під "Керченським мостом".
У Бердянському і Маріупольському портах ситуація може бути ще складнішою, бо товарна номенклатура, що відвантажується через їх причали (наприклад, металопрокат), передбачає використання ще більших суден.
Це призведе до подорожчання фрахту, оскільки знизиться конкуренція серед судновласників.
Також з’явиться додаткова лоцманська плата за провід судна під мостом. Конкурентоспроможність українських портів Азовського моря – знизиться. Примітно, але вплив на азовські порти Росії може виявитися нижче через те, що в підводних каналах і біля причалів глибина моря – менше.
Тому Міністерству інфраструктури України і Адміністрації морських портів України вже зараз слід задуматися про майбутнє портів північного Приазов’я. Незважаючи на чутки про складнощі, які виникають у будівничих Керченського мостового переходу.