Пропонуємо Вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю з членом Наглядової ради Державного підриємства “Адміністрація морських портів України” від держави, Дмитром Гончаруком.
МБНУ: Чи є положення про Наглядову раду АМПУ (далі – НР) чи її діяльність регулюється тільки Статутом? Які показники ефективності діяльності НР встановив Кабмін?
Діяльність наглядової ради Адміністрації морських портів регулюється не лише статутом. Відповідне положення про наглядову раду затверджене наказом Міністерства інфраструктури №18 від 16.01.2019. (Ред. – Наказ відсутній у відкритому доступі.)
Насправді ключові показники для наглядової ради встановлює не уряд, а Міністерство інфраструктури. Зокрема, станом на сьогодні відповідні цілі закріплені наказом Мінінфраструктури від 20.05.2020 № 330 «Про політику власності та ключові показники ефективності діяльності наглядової ради ДП «АМПУ». Це, зокрема, забезпечення розвитку корпоративного управління підприємством за стандартами ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), виконання стратегічного плану розвитку, а також фінансового та інвестиційного планів АМПУ.
За підсумками роботи у 2020 році, чистий прибуток підприємства перевищив плановий показник на 26%, а результат 2019 року – на 67%. Що стосується інвестиційного плану, то обсяг капітальних вкладень склав лише 47% від цільового показника, оскільки фінплан АМПУ було затверджено лише у серпні 2020 року. Також цей перелік містить виконання планів розвитку морських портів, оптимізацію бізнес-процесів та забезпечення EBITDA на рівні не нижче 15%. У 2020 році АМПУ, незважаючи на карантинні обмеження, вдалося забезпечити зростання цього показника до 23% – до 3,23 млрд грн.
МБНУ: Чи проводився аудит діяльності АМПУ, які основні висновки?
Так, фінансові показники АМПУ у 2020 році оцінювалися незалежним аудитором. Згідно з його висновками, звітність підприємства достовірно відображає його фінансовий стан та грошові потоки за рік відповідно до закону про бухгалтерську звітність та МСФЗ.
Крім того, нам і тут є над чим працювати. Зокрема, це стосується досить поширеної в Україні проблеми – оцінки амортизації активів, тобто їх реального стану, від якого залежить їх пропускна здатність та потенційно можливий термін продуктивної експлуатації. АМПУ – велике підприємство, яке має чималу кількість основних фондів. Тому команда менеджменту працює над тим, аби зробити оцінки та розрахунки ще точнішими. Амортизаційні відрахування за підсумками року склали 479,1 млн грн.
МБНУ: Чи були місяці, коли в.о. голови не отримував премію?
В.о. Голови взагалі не отримує премій.
МБНУ: Відповідно до статуту, НР проводить засідання раз в квартал. Чи відбувались позачергові засідання, з яких тем?
Для нас немає такого поняття, як позачергові засідання. За Положенням є планові та позапланові. Планові засідання повинні відбуватись не рідше за 1 раз на квартал. Але, в нас навіть в плані засідання в основному не рідше 1 раза на місяць, а іноді ми збираємось і двічі на місяць, не враховуючи засідань комітетів. Це залежить від нагальної виробничої або організаційної необхідності, запитів керівництва підприємства або членів НР. Ми проводимо стільки засідань, скільки необхідно для того, щоб допомогти менеджменту прискорити узгодження необхідних для роботи документів, розглянути рекомендації, що виникли в результаті роботи комітетів НР, та затвердити необхідні для управління рішення НР якнайшвидше.
Це, наприклад, такі нагальні питання як затвердження змін до фінансового плану АМПУ, зміни до статуту, затвердження аудитора або розгляд та затвердження результатів аудиторських звітів.
МБНУ: НР має сформувати антикорупційну політику, та політику соціальної відповідальності. Чи є такі політики, які основні моменти?
Станом на сьогодні, проект соціальної відповідальності доопрацьовуються ДП «АМПУ» для подальшого направлення на погодження НР.
В основу цієї політики НР вважає за потрібне покласти дбайливе ставлення до навколишнього середовища: ефективне управління факторами істотного впливу на довкілля, раціональне використання природних ресурсів, застосування енергозберігаючих технологій та багато іншого. Крім того, ми прекрасно розуміємо нашу відповідальність перед величезним трудовим колективом АМПУ, тому наші подальші дії будуть спрямовані на забезпечення можливості реалізувати їхній професійний потенціал.
Політика запобігання та протидії корупції ДП «АМПУ», затверджена НР (Протокол № 20 від 03.08.2020), визначає наміри й спрямованість формування антикорупційної політики підприємства, ключові ролі та обов’язки щодо дотримання політики; процедури запобігання та протидії корупції на підприємстві.
Проводяться регулярні інструктажі для працівників на тему антикорупційного законодавства. Частиною політки є навіть такий тонкий момент, як подарунки. Їх можна розцінювати як знаки уваги, а можна й як хабарі. Наша політика спрямована на те, аби врегулювати ці спірні моменти, адже для України такі правила можуть здаватися незвичними, проте у сучасній міжнародній спільноті це буденна річ.
Звичайно ж, жодний інструктаж або вимога не працює без належного контролю. Тому наша політика передбачає регулярні перевірки. Більш того, ми зменшуємо корупційні ризики при погодженні документів завдяки сучасним IT-рішенням, зокрема, системі електронного документообігу. Посилюються вимоги до перевірки ділового партнера та підрядної організації, аби виключити будь-які неформальні зв’язки та зменшити ймовірність співпраці з пов’язаними особами.
МБНУ: Нещодавно було прийнято Стратегічний план АМПУ. Наскільки цей документ впроваджується та які показники – наприклад по портовим зборам? Розкажіть, як НР впливає на цифровізацію АМПУ? Чи є політика з цього питання, пріоритети тощо?
Документ впроваджується, а виконання ретельно відслідковується НР. З точки зору наглядової ради, ключовими показниками є прийняття стратегічно важливих для підприємства та галузі рішень. Зокрема, проект Закону України «Про корпоратизацію Адміністрації морських портів України» надіслано до Мінінфраструктури. Обговорюються проекти Методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах та Порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору.
Головними завданнями АМПУ є розвиток морської галузі та забезпечення її безпеки, в тому числі, за рахунок автоматизації та застосування сучасних ІТ-технологій.
Наприклад, впровадження системи управління підприємством ERP дозволяє покращити контроль над усіма філіями АМПУ та прискорити процес погодження та прийняття рішень всередині структури, а також відстежувати виконання ключових показників ефективності. Встановлення цієї системи планується протягом 3-4 років та дозволить поліпшити обслуговування клієнтів – судновласників та морських агентів – за рахунок збільшення гнучкості і швидкості надання послуг.
Крім того, АМПУ планує розвивати онлайн-напрям надання послуг та вдосконалювати системи інформаційної безпеки.
МБНУ: Чи слідкує НР за такими проектами як «Морське вікно». Як ви оцюнюєте цей проект?
Питання є актуальним та відповідає Стратегічному плану ДП «АМПУ» на 2021-2025 роки щодо оптимізації процедур шляхом інтенсивнішого застосування ІТ, але не відноситься до компетенції Наглядової ради.
МБНУ: Які основні ризики на сьогодні вбачає НР для ефективної работи АМПУ?.
Тут доцільніше говорити не лише про ризики, а про стратегічні напрями розвитку, що дозволять виключити певні ризики у майбутньому.
Наше завдання – правильно скористатися географічним положенням України та вдало інтегрувати її у глобальну мапу вантажопотоків. Для цього нам потрібна сучасна інфраструктура. Відповідно, нам потрібно створити умови для її розвитку.
Перш за все, це дивідендна політика, оскільки частка відрахувань до держави наразі не дозволяє проводити реконструкцію та будівництво гідротехнічних споруд, а також днопоглиблювальні роботи.
По-друге, для залучення приватного капіталу необхідно доопрацювати та нарешті затвердити порядок компенсації інвестицій. Без цього бажаючих вкладати власні кошти без будь-яких гарантій буде небагато.
По-третє, для того, аби зробити портові збори конкурентними, слід ухвалити зрозумілу для всіх, чітку та прозору методику їх розрахунку.
Також потребує перегляду механізм оренди причалів (створення сприятливих умов для ефективної передачі причалів в оренду з можливістю акумулювання додаткових доходів від частини орендної плати ДП «АМПУ» на розвиток інших причалів).
І найважливіше: комплексне завдання держави – це залучення додаткових вантажопотоків. Частково – це в межах повноважень АМПУ. Необхідно вдосконалювати процедури оформлення та контролю вантажів, розвивати принцип «єдиного вікна» та робити все, аби транзитні потоки, що наразі оминають Україну, потрапляли до наших портів.
МБНУ: Дякую.
Спілкувався Олександр Діордієв для “Морських бізнес-новин Укарїни”.