Спроможності України та РФ неспівставні на морі, але, на думку командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи, перед Україною стоїть завдання не отримання паритету на Чорному та Азовському морях, а попередження агресії з боку РФ за рахунок нових технологій.
Як сьогодні розвиваються Військово-Морські сили нашої держави, наскільки вони укомплектовані кадрами та озброєнням, скільки кораблів та катерів втратила Україна після анексії Криму і як протидіють коронавірусу в екіпажах – про це та інше розповів читачам Укрінформу контрадмірал Олексій Неїжпапа.
– Пане Олексію, сьогодні топтемою в країні та світі залишається протидія COVID-19, тому перше питання стосується саме цієї проблеми. Яка ситуація з захворюваністю в ВМС та чи можна сказати, що статистика тут відрізняється від інших родів військ?
– У Військово-Морських Силах питання протидії коронавірусу стоїть на особливому контролі, оскільки військова служба на кораблях, катерах та суднах дещо відрізняється від служби в інших військових підрозділах. Особливо це стосується великих екіпажів, наприклад, екіпажу фрегата “Гетьман Сагайдачний”, де нами було впроваджено заходи з ізоляції військовослужбовців по кубриках, щоб уникнути скупчення особового складу. Враховуючи специфіку і будову внутрішніх приміщень корабля, хвороба може розповсюдитись за короткий період часу в обмеженому просторі, тому досягти протиепідеміологічних заходів у таких умовах насправді дуже складно, але можливо за рахунок чіткої повсякденної організації корабельної служби, розуміння усіх членів екіпажу та дотримання ними превентивних заходів. Це є особливістю – боротися у складі екіпажів.
Також потрібно враховувати, що у складі Військово-Морських Сил, окрім корабельно-катерного складу, є підрозділи морської піхоти та авіації, де теж було впроваджено та поставлено керівництвом флоту на особливий контроль питання з протидії розповсюдженню вірусної інфекції.
Незважаючи на складність та виклики, на сьогодні ми маємо середній показник захворюваності серед Збройних Сил.
– Одразу хотілося б торкнутись теми кадрів, їх укомплектованості, підготовки, адже проблема кадрового «голоду» спостерігається в усіх сферах. Що можете сказати про рядовий та управлінський склад ВМС? Як протягом останніх років змінились їх чисельність та якісний склад?
– Найважливішу роль на флоті завжди відігравали не лише професійні якості, а й людські. Я вважаю, що ВМС – це екіпаж, який за будь-яких умов повинен вчасно та якісно виконати поставлене завдання.
Як ми знаємо, в 2014 році на материкову частину України зі складу ВМС вийшло близько 20% особового складу. В умовах збройної агресії, перед Командуванням стало найважливіше завдання – це комплектування вмотивованим, підготовленим особовим складом. Я б не хотів називати конкретні цифри зі зрозумілих причин, але якщо ми говоримо про “плинність кадрів”, то цей показник має позитивне значення, тобто прийнятих на військову службу більше, аніж звільнених.
Зараз у нас процес комплектування відбувається паралельно з впровадженням нових підходів у підготовці особового складу. У складі ВМС сформовано водолазну школу, школу морського піхотинця, центр підготовки сержантського (старшинського) складу та формується школа підготовки корабельного складу. Виходячи з цього, ми спроможні своїми силами готувати фахівців для проходження військової служби як на кораблях, так і в підрозділах складової ВМС.
Дуже важливий аспект – це тісна співпраця з іноземними партнерами. На даний час з питань підготовки ми співпрацюємо з фахівцями зі США, Великої Британії, Канади та Туреччини. Завдяки цій співпраці наші військовослужбовці мають змогу навчатися за кордоном, наприклад, курсанти Інституту ВМС проходять стажування на кораблях ВМС Італії та Великої Британії. Офіцери набувають оперативно-тактичного, оперативно-стратегічного рівня освіти в навчальних закладах США, Канади та Великої Британії. Тому, як правило, тим, хто закінчив закордонний навчальний заклад, надається першочергове право бути призначеним на основні командно-штабні посади з метою впровадження знань та досвіду, які вони набули під час навчання.
У нас постійно проводиться робота з комплектування особового складу, але зараз ми робимо більший акцент на якості. Під час відбору на військову службу за контрактом наші психологи проводять поглиблене вивчення кандидатів, важливу роль, звичайно, відіграє й фізична підготовленість. Незважаючи на всі труднощі, з якими ми зіштовхуємося під час процесу комплектування, нам вдалося досягнути укомплектованості на рівні понад 70%.
– Чи можна сказати, що збільшення грошового забезпечення сприятиме тому, що зросте і число бажаючих йти на службу до ВМС?
– Звичайно, рівень забезпечення військовослужбовців впливає на бажання та якість проходження служби. Я постійно кажу, що військовий має бути всебічно забезпечений, щоб повністю віддаватись службі та підвищувати свій професійний рівень, а не відволікатись на соціальні питання. Це в свою чергу впливає на мотивацію та професійну складову Збройних Сил. Але особисто для мене пріоритетом є утримання військовослужбовців, які вже проходять службу у Військово-Морських Силах, бо в кожного з них держава вкладає значний ресурс: на його підготовку, на всебічне забезпечення, навченість тощо. Слід наголосити, що важливим питанням є лідерські якості командирів (начальників) та внутрішня комунікація, від яких залежить вмотивованість військових та згуртованість колективів. Адже якщо вже підготовлений військовослужбовець звільняється, то ми починаємо все знову, починаємо з нуля, а це втрата часу та ресурсу, причому немалого.
– Яка наразі зарплата в підрозділах Військово-Морських Сил?
– Рівень грошового забезпечення у Військово-Морських Силах у середньому такий же, як і в інших видів Збройних Сил України, але, враховуючи специфіку військової служби, більшість підрозділів національного флоту отримують додаткові надбавки, передбачені у підрозділах корабельно-катерного складу, морської піхоти та морської авіації.
Також є додаткові виплати для підрозділів, частин, кораблів та катерів, які беруть участь в Операції Об’єднаних Сил.
– Останнім часом було чимало повідомлень про закупівлю турецьких безпілотних авіаційних комплексів “Bayraktar”, про приймання цього року першого дивізіонного комплекту берегового ракетного комплексу РК-360 МЦ «Нептун». Розкажіть більш докладно про плани на 2021 рік та про забезпечення озброєнням і військовою технікою ВМС.
– Ми всі розуміємо, що головною метою розвитку ВМС є створення та підтримання військово-морського потенціалу на рівні, достатньому для стримування й відбиття зовнішньої агресії з моря, гарантованого захисту національних інтересів України в межах виключної (морської) економічної зони. Тому перше наше завдання – це розвиток надводних сил ВМС шляхом збільшення корабельного складу. Так, у 2021 році передбачається прийняття до складу ВМС середнього розвідувального корабля “Сімферополь”, двох десантно-штурмових катерів та отримання від американської сторони трьох патрульних катерів типу “Island”.
14 грудня між Україною й Туреччиною було підписано угоди про передачу технологій та виробництво протичовнових корветів типу “ADA” й ударних безпілотних авіаційних комплексів типу “Bayraktar” в інтересах ВМС ЗСУ. Комплект безпілотного комплексу планується отримати до кінця 2021 року. Зверніть увагу, що “Bayraktar” – це не просто безпілотний літальний апарат, це система, яка включає в себе станції управління, комплекси наземного терміналу передачі даних тощо, що передбачає інфраструктурну компоненту. Тому ми отримаємо не просто безпілотні апарати з озброєнням, а повноцінну систему, яка буде використовуватись для виконання низки надважливих завдань, серед яких – висвітлення надводної обстановки в Азовській і Чорноморській операційних зонах, видачі цілевказівок, здійснення вогневого ураження противника, як на морі, так і на суші.
Також до кінця року ми отримаємо дивізіонний комплект берегового ракетного комплексу РК-360МЦ “Нептун”, обсяг держзамовлення якого здійснено з урахуванням існуючих загроз для забезпечення ураження критичних об’єктів (цілей) противника в Азовському та Чорному морях.
Для реалізації згаданих проєктів ми спланували та організували підготовку особового складу, а саме: підготовку розрахунків ударних безпілотних авіаційних комплексів типу “Bayraktar” на базі центру випробувань та підготовки “Baykar” у Туреччині; підготовку особового складу берегового ракетного дивізіону, як на підприємстві-виготовнику, так і на базі Одеської морської академії, де вже з 1-го лютого 2021 року розпочато курс підготовки.
Не менш важливим у цьому питанні є підготовка пунктів базування майбутніх комплексів, і цю роботу було розпочато з минулого року.
Все це в комплексі посилить бойові спроможності нашого національного флоту з метою підвищення безпеки у Чорному та Азовському морях.
– Безпекова ситуація у Чорноморському регіоні знаходиться під пильним оком міжнародних партнерів. Чи відчуваєте ви практичну допомогу з боку країн-членів НАТО, чи все обмежується «круглими столами»?
– Безпекова ситуація в Чорноморському регіоні дійсно залишається складною. РФ постійно здійснює закриття морських районів, чим обмежує судноплавство. На противагу незаконним діям агресора, з метою підтримання безпеки в Чорному морі постійно присутні кораблі Північноатлантичного альянсу, серед яких – кораблі не тільки країн Чорноморського регіону, а й інших країн світу, таких як Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Франція. Ми постійно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами, проводимо спільні заходи з підвищення взаємосумісності, також триває обмін інформацією щодо надводної обстановки.
Наші партнери надають всебічну підтримку нашим Військово-Морським Силам, і вона реалізується як у спільних заходах підготовки за участі військ, проведенні курсів підвищення кваліфікації, так і в наданні міжнародної технічної допомоги.
Протягом 2020 року було проведено підготовку 570 військовослужбовців українських ВМС в рамках операції ЗС Великобританії “ORBITAL” та операції ЗС Канади “UNIFIER”, вперше було розпочато підготовку за участі іноземних інструкторів для корабельно-катерного складу ВМС України (в рамках операції “ORBITAL”), що вдвічі більше в порівнянні з 2019 роком. Було проведено три міжнародних навчання на території України, а саме: “Сі Бриз-2020” (Sea Breeze) , “Ріверайн-2020” (Riverine) та “Воріер Вотчер-2020” (Warrior Watcher). Окрім міжнародних навчань, у вказаний період було проведено 5 спільних з ВМС держав-партнерів тренувань у морі типу PASSEX: з МС Румунії – 2, ВМС США – 1, ВМС Великобританії – 1, Постійною протимінною групою НАТО №2 – 1.
Також допомога надається у питаннях інфраструктури: наприклад, наприкінці 2020 року було проведено зустріч представників нашого Міністерства оборони та Командування ВМС з представниками Великої Британії, під час якої було погоджено питання надання допомоги британською консалтинговою компанією Royal Haskoning DHV у розбудові об’єктів інфраструктури українських ВМС у містах Очакові та Бердянську.
Наразі вже успішно реалізуються міжнародні заходи 2021 року, а саме – проведено перші у цьому році тренування типу “PASSEX” з кораблями Сполучених Штатів Америки, взято участь у міжнародній онлайн-конференції “Surface Warships Conference”, за участі керівництва флотів 19 країн, проведено плануючі конференції українсько-американського навчання «Сі Бриз-2021» та багатонаціональних навчань «Еджайл Спіріт-2021».
– Зараз уже завершився процес планування на 2021 рік, розкажіть, будь-ласка, більш докладно про ключові заходи в поточному році.
– Дійсно, цей рік насичений заходами підготовки та має деякі особливості. Наприклад, у цьому році підготовка органів військового управління та військових частин ВМС спланована за єдиним замислом із поєднанням заходів оперативної та бойової підготовки, яка має на меті забезпечення нарощування оперативних (бойових) спроможностей щодо планування застосування та здійснення управління об’єднаними оперативно-тактичними угрупованнями сил, тактичними групами.
Ключових заходів у поточному році для національного флоту дуже багато, зокрема:
● підготовка органів управління, особливо морського командування ВМС ЗС України, як основного органу управління застосуванням національного флоту;
● підтримка навченості Командування морської піхоти та його підпорядкованих підрозділів;
● міжродова та міжвідомча підготовка в інтересах застосування ВМС;
● набуття спроможностей органів управління стосовно застосування нових зразків озброєння та військової техніки, а саме берегового ракетного комплексу РК-360МЦ “Нептун” та ударних безпілотних авіаційних комплексів типу “Bayraktar”;
● підготовка екіпажів нових кораблів та катерів;
● продовження удосконалення спроможностей щодо взаємосумісності з підрозділами держав-членів НАТО;
● підготовка підрозділів ВМС до участі в операції НАТО в рамках Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО;
● проведення тактичних навчань всіх рівнів з використанням стандартизованих процедур країн-членів НАТО із залученням офіцерів тренувальних місій “ORBITAL” та “UNIFIER”;
● створення Школи підготовки корабельного складу; розвиток та розбудова нових об’єктів інфраструктури Військово-Морських Сил ЗС України та багато іншого.
Крім того, як я вже згадував, ми серйозно готуємось до проведення багатонаціональних навчань на території України: “Сі-Бриз 2021” та “Ріверайн 2021”.
– Скільки кораблів, баз, судноремонтних заводів Україна втратила після вторгнення РФ до Криму?
– На жаль, Україна втратила 11 кораблів та катерів, 10 суден забезпечення та 11 об’єктів інфраструктури, серед яких – судноремонтні заводи, майстерні й виробничі об’єднання України.
– Чи маєте розвіддані – на скільки збільшили ВМС РФ свою присутність у Криму?
– Протягом семи років бойовий склад надводних кораблів та підводних човнів Чорноморського флоту збільшено на 45%. Загальна кількість становить 58 одиниць, у тому числі носіїв крилатих ракет морського базування “Калібр” – 13 одиниць. Нещодавно до бойового складу ЧФ було прийнято черговий малий ракетний корабель “Грайворон”, який також є носієм крилатих ракет “Калібр”. Таким чином, їхній сумарний ракетний залп становить близько 80 ракет.
Крім того, кількість бойових літаків збільшено в 3,5 разу, а вертольотів – у 9 разів, кількість танків досягла близько 40 одиниць, кількість бойових броньованих машин збільшено в 6 разів, ракетних систем залпового вогню збільшено в 6,5 разу. Розгорнуто систему протиповітряної/протиракетної та протикорабельної оборони. А кількість військовослужбовців збільшена в 3 рази та перевищила 40 тис. осіб.
Я хотів би ще відзначити зростання кількості комплексних навчань російських військових. Навчання проводяться як наступаючого, так і оборонного характеру. Зростання кількості проведених заходів бойової підготовки, у порівнянні з попередніми роками, є суттєвим та проводиться з відпрацюванням дій у складі розвідувально-ударних/розвідувально-вогневих контурів.
Таким чином РФ перетворила АР Крим у найпотужнішу військову базу.
– Всім відомо, що спроможності України та РФ не співставні на морі, але це, в свою чергу, стимулює до пошуку нових можливостей, нових методів боротьби (досвід застосування безпілотників у Карабаху засвідчив про перехід на нові методи боротьби з противником). На ваш погляд, чи повинні ВМС ЗСУ міняти свою стратегію, яким ви бачите подальший їх розвиток?
– Так, спроможності України та РФ неспівставні на морі, але перед нами стоїть завдання не отримання паритету на Чорному та Азовському морях, наше завдання – це попередження агресії з боку РФ за рахунок нових технологій, в тому числі – ракетних та безпілотних комплексів.
Враховуючи виклики сьогодення, економічну складову та короткі терміни набуття спроможностей, задля стримування агресії РФ Військово-Морські Сили ЗС України мають відповідати наступним підходам та принципам: асиметричності дій проти противника, що переважає; наявності ракетної зброї, як головного фактору стримування на морі; безперервна присутність у важливих (критичних) районах національних інтересів; повна обізнаність з ситуацією на морі, у тому числі в підводному просторі.
Що стосується питання безпосередньої зміни стратегії розвитку Військово-Морських Сил, вважаю, що цього не потрібно робити. На основі стратегії ВМС розроблено Концепцію ВМС ЗС України, яка визначає порядок набуття спроможностей ВМС до 2025 року. Як і в більшості цивілізованих країн, серед пріоритетів – перехід на безпілотні ударні комплекси та інші автоматизовані (роботизовані) платформи. Нами розглядається питання використання безпілотних комплексів та систем для висвітлення обстановки, у тому числі підводної, ураження противника та боротьби з мінними загрозами тощо.
Ірина Кожухар. Київ