На засіданні 20 січня 2021 р. Кабінет Міністрів Україниприйняв проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності”.
За поясненнями Кабміну, ці зміни обумовлені зростаючими протекціоністськими тенденціями у міжнародній торгівлі та спрямовані на виконання цілі”Підтримка експорту”Програми діяльності Кабінету Міністрів та плану заходів з виконання Державної програми стимулювання економіки.
Основні нововведення, що пропонуються Кабміном до внесення в Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, стосуються, по-перше, понять «дискримінаційні дії» та «міжнародно-протиправне діяння та/або недружня дія».
Зміни до Закону впроваджують чітке законодавче визначення цих понять та їх розмежування. Так, дискримінаційні дії – це дії іноземної держави, що ставлять суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України в гріше становище порівняно з іноземними суб’єктами господарювання. До таких дій зазвичай відносять обмеження щодо експортування конкретного виду товару, встановлення додаткових мит та зборів, обмеження транзиту певної української продукції через територію іноземної держави, вимоги щодо додаткового ліцензування зовнішньоекономічних операцій, які встановлюються іноземною державою щодо імпортних українських товарів.
Під міжнародно-протиправним діянням та/або недружньою дією розуміється порушення іноземною державою чи іншого суб’єкта міжнародного права своїх міжнародних зобов’язань стосовно України.
Поняття «міжнародно-протиправне діяння» відноситься до сфери міжнародного права, та є новим для цього Закону. Міжнародно-правове діяння є прямим порушенням міжнародних зобов’язань конкретною іноземною державою, а недружня дія безпосередньо не порушує міжнародних зобов’язань, але спрямована на обмеження прав та інтересів держави чи її осіб. У міжнародній практиці під недружнимидіями розуміють такі, як надмірне обмеження прав іноземних фізичних та юридичних осіб на території держави, націоналізація іноземної власності, підвищення митних податків на товари певної держави або групи держав, інші дії, які знаходяться в межах суверенітету, але які нехтують інтересами інших суб’єктів міжнародного права.
Різницяміж дискримінаційними діями та міжнародно-протиправними діяннями (та/або недружньою дією) полягає у різній правовій природі та у використанні різних механізмів захисту у випадку скоєння цих дій.
Тому, крім розмежування та визначення цих понять, Кабмін пропонує розмежувати заходи у відповідь на дискримінаційні дії та на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, стосовно України.
В законодавчому полі заходи у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії щодо України є більш суворими порівняно з заходами у відповідь на дискримінаційні дії, та, зокрема, включають застосування повної заборони (повного ембарго) або часткової заборони (часткове ембарго) на торгівлю, позбавлення найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму, заборони зовнішньоекономічних операцій або обмеження на їх здійснення, обмеження транзиту товарів, скасування тарифних пільг щодо ставок Митного тарифу.
Вдосконалення захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що пропонує вказаний законопроект, полягає у диференціаціїмеханізму захисту від дискримінаційних дій та міжнародно-протиправних діянь та/або недружніх дій.
Такий механізм вже був передбачений попередніми редакціями Закону, але зараз він отримає більш чітке регулювання та удосконалені процедури.
Коли міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії застосовуються іноземною державою, це стосується, насамперед, інтересів держави, та заходи у відповідь застосовуються за рішенням Кабміну на підставі подання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Дискримінаційні дії можуть суперечити інтересам конкретного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, і вдосконалений механізм надає можливість такому суб’єкта захистити свої інтереси, використовуючи запропоновану процедуру. Вона передбачає подання заяви про дискримінаційні дії та проведення розслідування Мінекономіки України з метою встановлення фактів щодо таких дій.Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розглядає матеріали розслідування для прийняття рішення про застосування заходів у відповідь чи про відсутність фактів щодо дискримінаційних дій.Мінекономіки разом з Міністерством зовнішніх справ України за рекомендаціями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі звертаються до відповідних компетентних органів іноземної держави із пропозицією щодо розгляду та врегулювання спірної ситуації.Якщо іноземна держава підтверджує можливість врегулювання спору, Мінекономіки разом з МЗС формує робочу групу для проведення відповідних переговорів та підготовки в разі необхідності відповідних міжнародних договорів міжвідомчого або міжурядового характеру.
У дійсній редакції Закону (ст.29) подібна процедура закріплена, але вона застосовується як у випадку дискримінаційних дій, так і щодо недружніх дій та передбачає достатньо складний механізм. Крім того, у Законі зараз не передбачена процедура подання заяви безпосередньо суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Така можливість закріплена у Порядку проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних або недружніх дій інших держав, митних союзів чи економічних угрупувань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.
Цим Законопроектом Кабмін пропонує закріпити цю процедуру безпосередньо у Законі в новій ст.29¹. Вочевидь, це підвищить популярність цього механізму та дасть можливість суб’єктам ЗЕД – учасникам міжнародної торгівлі краще захищати свої інтереси.
Олеся Горачек юрист Interlegal, Наталія Мирошниченко, партнер Interlegal