Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів у рамках 27-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ окремий захід «Міжнародна відповідь на окупацію Криму: наступні кроки».
Участь у ньому взяли понад 150 делегатів, серед яких глави МЗС Литви і Туреччини, заступники керівників зовнішньополітичних відомств США, Польщі та Грузії, представники Європейської служби зовнішньої діяльності, зовнішньополітичних відомств Австрії, Великої Британії, Болгарії, Данії, Ірландії, Ісландії, Італії, Канади, Кіпру, Латвії, Молдови, Норвегії, Північної Македонії, Португалії, ФРН, Франції, Фінляндії, Хорватії, Швеції, Швейцарії.
Глава МЗС України поінформував про актуальну ситуацію в Криму та звернув увагу на загострення проблем, спричинених тимчасовою окупацією — масових порушень російською окупаційною владою прав людини та норм міжнародного гуманітарного права, загроз внаслідок мілітаризації півострова та прилеглих акваторій, знищення природної та культурної спадщини.
Дмитро Кулеба розповів державам–учасницям ОБСЄ про українську ініціативу зі створення Кримської платформи, яка покликана консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо Криму.
Міністр перерахував п’ять очікуваних пріоритетів її роботи: “По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище”.
Міністр нагадав, що Україна вітатиме участь лідерів країн-учасників заходу в установчому Саміті Кримської платформи у Києві у 2021 році: “Ми можемо багато зробити разом. Потрібно забезпечити, щоб наші дії були узгодженими, а Крим перебував серед пріоритетних тем міжнародного порядку денного”.
Дмитро Кулеба також запропонував партнерам здійснити низку спільних кроків в рамках ОБСЄ, які сприятимуть досягненню цілей Кримської платформи.
Учасники заходу виступили із заявами на підтримку української ініціативи створення Кримської платформи, підтвердили послідовну позицію своїх країн щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах та відзначали важливість наповнення практичним змістом принципової політики невизнання спроби анексії Криму Російською Федерацією.
Довідково
Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на триваючу тимчасову окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному Саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік в Києві.