Позачергове онлайн-засідання басейнової ради, що відбулося 3 вересня, було присвячене проведенню консультацій з громадськістю з визначення головних водно-екологічних проблем суббасейну Прип’яті.
Ключовий посил Голови Держводагентства Валентина Шліхти до присутніх полягав у прискоренні розробки якісних планів управління річковими басейнами.
«Саме якість цього найважливішого документа залежить від багатьох складових та має враховувати перспективи розвитку регіону і всі особливості річкового басейну, для того щоб, у подальшому отримати реальний план дій, на основі якого буде формуватися державна водна політика кожного басейну. Для цього необхідним є максимальне залучення знань та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін.
Адже на сьогоднішній день головним у водогосподарській галузі є перехід на інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом, що передбачає собою баланс трьох ключових складових: економічних, соціальних та екологічних цілей», – наголосив Голова Агентства.
Разом з тим, закликав членів басейнової ради мати активну позицію та стати тією основою, яка забезпечує комунікацію водокористувачів, науковців, громадських організацій та представників органів влади різних рівнів для досягнення спільної мети.
«Забруднення органічними речовинами, як результат недостатньої очистки стічних вод або повної відсутності такої очистки – одна з основних проблем басейну Прип’яті. Зокрема, міста Рівне та Луцьк формують 37% органічного навантаження на поверхневі води. Найбільше забруднення біогенними елементами спостерігається у басейнах малих річок – Турія, Стохід, Стир, Горинь та Уж, де надлишок нітрогену у ґрунті перевищує 100 кг N/га. Це – є результатом недостатньої очистки стічних вод, а також їхнього змиву з сільгоспугідь. Небезпечними є речовини, що потрапляють до водойм зі стічними водами промислових та комунальних підприємств, пестициди та інші засоби хімічного захисту рослин, а також у результаті змиву з забруднених полігонів.
Наприклад у суббасейні Прип’яті 3 підприємства (КП «Луцькводоканал», УВКГ м. Славута, ТОВ «ПКПФ-Україна» смт Понінка) сумарно за рік відводять 26 кг сполук нікелю, який входить до списку пріоритетних речовин. Високий показник застосування пестицидів, який перевищує 3 кг/га, відзначається у Теофіпольському районі Хмельницької області та Туріївському районі Волинської області.
Гідроморфологічні зміни, що пов’язані зі спрямленням русел річок, регулюванням стоку, гідроенергетикою, стосуються майже 50% масивів поверхневих вод. Серед 418 річок суббасейну лише 104 річки не зазнали жодних гідроморфологічних змін», – озвучив експерт з управління річковими басейнами проекту «Водна ініціатива плюс» Олексій Ярошевич, детально зупиняючись на головних водно-екологічних проблемах Прип’яті.
Отже, всіма присутніми визначено пріоритетні водно-екологічні проблеми суббасейну Прип’яті:
- забруднення органічними речовинами;
- забруднення біогенними елементами (азотом і фосфором);
- забруднення небезпечними речовинами;
- гідроморфологічні зміни (спрямлення та зарегулювання русел річок);
забруднення побутовими відходами (зокрема пластиком);
зміни клімату.
Нагадуємо, що консультації з громадськістю триватимуть до 15 вересня поточного року. І кожен бажаючий може внести пропозиції (шляхом заповнення анкети) для лікування основних «хвороб» поліської річки Прип’ять.
Адже мета консультацій з широким колом громадськості полягає саме у консолідації зусиль зацікавлених сторін для досягнення доброго стану вод басейну Прип’яті.