10 квітня 2020 року Мінінфраструктури розмістило на своєму офіційному веб-сайті проект Методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, які стягуються в морських портах (далі – проект Методики) та Порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від сплати адміністративного збору ( далі – проект Порядку). Експерти Interlegal відзначають, що питання портових зборів необхідно розглядати з урахуванням інтересів бізнесу і портової галузі та, проаналізувавши проект Методики та Порядку, надають своє концептуальне бачення.
- Запропоновані проекти нормативно-правових актів не містять переліку послуг, що надаються за рахунок кожного з видів портових зборів. Істотними умовами договору про надання послуг є предмет і ціна договору. В даному випадку визначена ціна послуги. Однак відсутній відповідний обов’язок одержувача портових зборів з надання певного виду послуг або здійснення дій, що створюють позитивний ефект, який може бути спожитий платником портових зборів, і, відповідно, право вимагати надання даної послуги (спектру послуг) належним чином і в установленому обсязі.
Таким чином, не визначений «предмет послуги». Це призводить до невизначеності даного питання і до можливих зловживань з боку Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»), як-то: нав’язування плати за неіснуючі (безпредметні) нібито надані послуги, в той час як це вже входить до складу відповідного збору.
Відсутність переліку послуг в запропонованих проектах, як видно, вплинула на формування видаткової частини, закладеної при розрахунку ставок портових зборів, шляхом включення витрат, не пов’язаних з об’єктом послуги. При відсутності «предмету послуги» неможливо «забезпечити відповідність ціни на товар витратам на його виробництво (зміст)».
- Проект Методики не відображає специфіки і основної концепції «портових зборів», які повинні встановлюватись в розмірі, необхідному і достатньому для виконання зобов’язань за міжнародними договорами України, зокрема, щодо забезпечення безпеки судноплавства, запобігання забрудненню із суден, охорони людського життя на морі .
Ця позиція базується на тому, що в основу послуг, що надаються в портах України, входить витратна складова, спрямована на забезпечення конвенційних зобов’язань. Зазначені вище зобов’язання, прийняті Україною, повинні покриватись відповідними портовими зборами. Тому в тексті проекту Методики слід визначити, що портові збори не повинні покривати вищевказані витрати на неприбуткових засадах.
- Нерівне положення ДП «АМПУ» при наданні послуг в порту, по відношенню до інших суб’єктів, що надають аналогічні послуги.
ДП «АМПУ» має домінуюче становище в порівнянні з іншими суб’єктами, що порушує основний принцип функціонування морського порту, закріплений в ст. 4 Закону України «Про морські порти України». У деяких випадках передбачені пільги для суден ДП «АМПУ» і суден, що надають послуги на замовлення ДП «АМПУ» (портофлот), що вказує на закріплення за ДП «АМПУ» невластивого йому статусу «генпідрядника в послугах», таких як буксирний супровід, кантування, швартування, доставка комісій, доставка фумігаторів і інших операцій суден портофлоту.
- Проект Порядку дозволяє використання одного виду портових зборів з метою, передбаченою для іншого портового збору. Це призведе до дисбалансу і порушення принципів, закладених в проект Методики, оскільки ставки портових зборів розраховуються з розрахунку потреб саме тих гідроспоруд і дій, які забезпечує даний вид портових зборів.
- Запропонований проект Методики містить загальний для всіх зборів недолік, який полягає в прийнятті для кожного порту показника тоннажу попереднього періоду за основу (базу розподілу) для визначення питомих витрат і кінцевої вартості одиниці збору.
Отже, зменшення вантажообігу в попередніх періодах зумовлюватиме подальше зростання портових зборів і поступове посилення конкурентних розривів між портами в подальшому.
- Відсутній механізм, який буде забезпечувати співставлення портових зборів в морських портах України з морськими портами інших держав, де обробляються аналогічні види вантажів, щодо застосування їх при формуванні ставок портових зборів на конкретний період часу.
- У проекті Методики не визначена чисельність працівників і граничний розмір фонду оплати праці для працівників, що використовується при розрахунку ставок портових зборів. В іншому випадку формування розміру ставок портових зборів може бути невиправдано збільшеним через непомірну величини фонду оплати праці.
Також не визначено вичерпний перелік витрат, що враховуються при розрахунку портових зборів. Запропонований проект Методики не дає можливість бізнесу визначити розмір дисбурсментських витрат судна, оскільки перелік витрат, що враховуються при визначенні ставок портових зборів, фактично є неконтрольованим і дозволяє безконтрольно збільшувати ту чи іншу частину витрат, їх обсяг.
- Методика передбачає встановлення розміру портових зборів для кожного портового збору окремо, що передбачає відмінність ставок портових зборів, в залежності від порту заходу судна (тільки по корабельному, причального і санітарному збору).
- Проектом Методики передбачено спрямування канального збору на «підтримку габаритів суднового ходу на внутрішніх водних шляхах».
Вищевказані положення проекту Методики не відповідають положенням статті 22 Закону України «Про морські порти України». У той же час такий стан справ позитивно зустріне бізнес, який оперує судами на річках.
- Не зрозумілим є спрямування наступних непрямих витрат одержувачів портових зборів, а також їх вплив на утримання гідротехнічних споруд:
– витрати на консалтингові та страхові послуги;
– витрати на забезпечення діяльності підприємства, які не можуть бути компенсовані за рахунок інших доходів підприємства, зокрема забезпечення зв’язку і радіонавігації, координація діяльності підприємства, пов’язана з постановкою флоту, завезенням / вивезенням вантажу, забезпечення безпеки мореплавання, енергозабезпечення, пожежна та техногенна безпека, екологічна і природоохоронна безпеку, забезпечення матеріально-технічного постачання, транспортне забезпечення, мобілізаційна робота і захисні споруди, забезпечення виконання ремонтних робіт і т.д .;
– витрати на утримання об’єктів портового флоту, які не включені до складу прямих витрат за рахунок портових зборів і не можуть бути компенсовані за рахунок інших видів діяльності підприємства.
- У проекті Методики також зазначено, що розрахунок зборів здійснюється з урахуванням «запланованих обсягів перевезення вантажів, економічно обґрунтованих операційних витрат і капітальних інвестицій». Але не вказано період планування таких витрат.
Крім того, проектом Методики і Порядку не врегульовано наступне:
- Не визначена економічно обґрунтована диференціація ставок портових зборів для суден у закордонному і каботажному плаванні;
- Порушені права територіально відокремлених морських терміналів, у власності яких знаходяться операційна акваторія і підхідний канал, які втрачають право на стягнення корабельного, канального і причального збору, за рахунок яких утримувалися дані об’єкти, а замість цього судна, що заходять у такі термінали, повинні додатково оплачувати адміністрації морського порту адміністративний та санітарний збір без факту заходу в цей порт;
- Звільнення від справляння канального збору суден, які мають, згідно обмірного свідоцтва, осадку з повним вантажем не більше 4,0 метра, які здійснюють каботажне плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України, які фактично не використовують глибоководний судноплавний канал як гідротехнічну споруду;
- Не визначено основний принцип стягування корабельного збору, зокрема те, що корабельний збір стягується з судна в разі виконання ним вантажних операцій в акваторії морського порту. У всіх інших випадках корабельний збір не стягується. Навпаки, були включені судна під прапором України, що проходять по р. Дніпро і р. Південний Буг транзитом, без заходу в морські порти, прямуючи по внутрішніх водних шляхах України загального користування до річковим терміналів. А також порушені вимоги ст. 26, 127 Конвенції ООН з морського права 1982 року, згідно з якою транзитний рух не підлягає обкладенню ніякими митами і податками або іншими зборами, за винятком зборів, що стягуються за конкретні послуги, надані у зв’язку з таким рухом;
- Не передбачено обмеження граничних витрат суб’єктів господарювання державної форми власності, насамперед, підлягають відшкодуванню за рахунок портових зборів, що створює передумови до неконтрольованого підвищення розміру портових зборів внаслідок збільшення величини витрат і їх неефективного використання державним сектором економіки;
- Не врегульовано питання звільнення від сплати корабельного, канального, санітарного та адміністративного зборів судів допоміжного флоту (буксири, баржі, плавкрани і т. Д.), Задіяних для транспортування вантажів та виконання вантажно-розвантажувальних робіт в акваторії морських портів, що викликано специфікою конкретного порту і недостатністю рівня глибин для повного завантаження морського транспортного судна;
- Не передбачено економічно обґрунтований механізм визначення і застосування знижок до встановлених ставок портових зборів;
- Збільшено кількість випадків, в яких сплачуються портові збори: так, маяковий збір пропонується платити за вхід і вихід з акваторії порту (2 ставки), в той час як сьогодні судно платить за вхід в порт (тобто 1 ставку). На транзитне судно (без заходу в порт) покладено оплата адміністративного збору, в той час як сьогодні дане судно не є платником адміністративного збору;
- Проект Методики та Порядку містить перелік судів, з яких не стягується корабельний збір, до складу якого входять «судна, що заходять у морський порт, внесений до Реєстру морських портів України, з метою постановки на якір, без виконання в акваторії цього морського порту вантажних і / або пасажирських операцій в зв’язку з очікуванням проходу до іншого морського порту, внесеним до Реєстру морських портів України », що виключає можливість застосування даного пункту до судам, які проходитимуть у напрямку до морським терміналам, які не включені в межі морського порту, а також до річковим терміналів, річкових портів.
- Проект Методики не містить в собі прямих положень про надання знижок окремим портам і / або суб’єктам господарювання морської галузі. Вищевказане положення може привести до виникнення антимонопольного ризику у вигляді надання переваг окремим портам.
Щодо операційних акваторій причалу (причалів) незалежно акваторій морських портів.
Пунктом проекту Методики не передбачений розрахунок ставок корабельного збору для операційних акваторій, що знаходяться за межами акваторії морського порту.
Щодо диференціації зборів від видів плавання.
Пунктом 1.2 проекту Методики передбачено скасування нині діючої диференціації розміру ставок портових зборів в залежності від виду судноплавства і прапора.
Такий підхід може призвести до суттєвого подорожчання каботажних перевезень внутрішніми водними шляхами, що становить загрозу для їх подальшого розвитку.
Щодо корабельного збору.
За рахунок корабельного збору передбачено покриття планових операційних витрат на утримання портової інфраструктури. Однак з урахуванням того, що одержувачем корабельного збору є користувач акваторії (операційної акваторії) і оплачується за «вхід в акваторію порту», відповідно, предметом є акваторія порту і, відповідно, корабельний збір повинен покривати витрати на утримання акваторії (операційної акваторії). У той же час «об’єкти портової інфраструктури» містять значно ширший перелік об’єктів, ніж ті, які мають відношення до акваторії.
Щодо санітарного збору.
Безпідставно включено до переліку суб’єктів, з яких стягується санітарний збір, судно, яке здійснює транзитний рух без факту заходу в порт.
Щодо адміністративного збору.
Механізм розрахунку ставок адміністративного збору в поточній редакції проекту Методики не є економічно обґрунтованим і вимагає додаткового перегляду і належного обґрунтування, наприклад, за рахунок адміністративного збору запропоновано проводити витрати на утримання осіб, які на сьогодні не входять до переліку осіб, що фінансуються за рахунок адміністративного збору.
Дмитро Очколяс, юрист, Interlegal