Про це щойно повідомив Заступник генерального директора по взаємодії з органами влади в ТОВ СП «Нібулон», Михайло Різак.
Комітет ВРУ з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення рекомендувати ВРУ направити всі три законопроекти «Про ВВТ» на доопрацювання, а саме рекомендує:
– законопроекти реєстраційні №№1182 та 1182-2 повернути суб’єктам законодавчої ініціативи;
– законопроект реєстраційний №1182-1 направити до Головного Комітету для підготовки на повторне перше читання.
Зауваження до всіх законопроектів висловили: Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ, Комітети ВРУ з питань бюджету, з питань екологічної політики та природокористування, Мінфін, Мінюст, Мінекоенерго, Мінрегіон, Адміністрація Держприкордонслужби, Морадміністрація, Антимонопольний комітет, НКРЗІ, Професійна спілка робітників морського транспорту України, Українська Зернова Асоціація, Асоціація фермерів та приватних землевласників України, Українська аграрна конфедерація, Українського союзу підприємців і промисловців, Аграрний союз України, УКРСУДПРОМ, Американська торговельна палата в Україні, Інститут економіки та прогнозування НАН України та перевізники.
Члени Комітету визнали, що всі зареєстровані в поточному скликанні законопроекти «Про ВВТ» є різними редакціями напрацювань депутатів минулого скликання, слід відмітити, що йде мова про ініціативи авторства народних депутатів Дубневича Я, Кононенка І., Козира Б. та інших (законопроекти VIII скликання №2475а, 2475а-д).
Експерти неодноразово зазначали і Комітет ВРУ з питань транспорту та інфраструктури поточного скликання в своєму висновку відмітив, що тексти тотожних за змістом законопроектів №№1182-1, 1182 та 1182-2 не враховують або враховують тільки частково вимоги ряду Європейських Директив та мають численні недоліки, що роблять їх критично неприйнятними для судноплавства та суднобудування України в цілому.
Продовжуємо щиро вболівати за реальне відродження внутрішнього водного транспорту, яке неможливе без:
1) гарантування конкурентоздатності найповільнішого та найбільш екологічного річкового виду транспорту по відношенню до альтернативних видів наземного транспорту, у т.ч. залізничного;
2) забезпечення конкурентоздатності наших товарів на міжнародних ринках шляхом здійснення політики здешевлення логістичної складової.