Керівник Маріупольського порту Ігор Барський ініціював зустріч із представниками трудових колективів основної виробничої діяльності.Про це повідомила прес-служба підприємства.
2021 рік, за словами в. о. директора порту, розпочинався успішно, прибуток за зазвичай проблемний перший квартал склав 14 млн. грн. Прибутковим став і квітень, а ось у травні вантажопереробка пішла на спад і порт відпрацював із мінімальним прибутком. У червні значно, до 320 тис. тонн, скоротилися обсяги металопродукції, яка традиційно є нашим основним вантажопотоком. Керівництву підприємства внаслідок серйозних переговорів із постачальниками вдалося вирівняти ситуацію, тож у серпні обсяги металопродукції зросли до 480 тис. тонн, у вересні – до 560 тис. тонн. Але в цей же час значно подорожчали енергоносії, різко вдаривши по економіці порту.
Плюс зіграла свою роль несприятлива для підприємств зовнішньоторговельної діяльності курсова різниця. У результаті Маріупольський порт, переробивши на 250 тис. тонн вантажів більше, ніж у попередній період, завершив рік зі збитками у 35 млн грн.
На перспективи 2022 року в. о. директора порту Ігор Барський дивиться зі стриманим оптимізмом. Основне завдання, як і минулого року, зберегти висхідний вектор із вантажопереробки, збільшивши її обсяги на 4%. А щоб, незважаючи на високі тарифи за енергоносії, зі зростанням обсягів зростали й доходи, керівництво порту провело серйозну роботу з підвищення тарифів та акордних ставок на деякі вантажі – вперше з 1998 року. І що важливо – вдалося погодити це підвищення із постачальником основних вантажів. Головною подією та основною надією цього року стане запуск зернового термінала, який нарешті почне приносити доходи. Щодо фінансових показників, очікуваний прибуток на 2022 рік – 25 млн грн., фонд оплати праці – 570 млн грн. У фінансовому плані передбачено підвищення заробітної плати, Ігор Барський пообіцяв, що за сприятливих умов вже з червня.
Перспективи зростання тарифних ставок та окладів обговорювалися на зустрічі ще окремо у великому блоці питань та відповідей. Особливу увагу приділили також організації роботи докерів через нерівномірне навантаження, мотивації їх для переходу в кранівники, поповнення колективу молодими кадрами, професійній підготовці докерів-механізаторів, складності щодо своєчасної компенсації Соцстрахом грошей за листами непрацездатності.