Одеська облдержадміністрація 29 грудня 2021 року започаткувалв Державне підприємство «Дунайя». Відповідне розпорядження підписав губернатор Сергій Гриневецький. Статутний капітал нового підприємства становитиме 10 тисяч гривень.
Згідно з документом, ДП «Дунайя» створено з метою сприяння інвестиціям у розвиток курортно-рекреаційної інфраструктури області. Проте назва підприємства недвозначно свідчить: обласна адміністрація дала зелене світло проекту забудови Жебріанської пересипки — коси, що відокремлює озеро Сасик (Кундук) від моря, і перетворення її на новий курорт — конкурент Затоки та Коблево.
В.о. директора ДП “Дунайя” призначено Тараса Анатолійовича Осадчого.
Проект просуває одеський підприємець, голова Центру туризму “Південна ліга” Фазіль Аскеров. На десятикілометровій косі з дамбою хочуть збудувати 80 готелів на 20 тисяч місць із казино, а також колосальний концертний комплекс на 50 тисяч місць.
Жебріанський пересип не має зараз охоронного статусу, проте разом із Сасиком входить до «Смарагдової мережі» — європейського та національного переліку природних об’єктів особливого природоохоронного інтересу.
На думку екологів, грандіозне будівництво на косі призведе до знищення екосистеми лиману. Внаслідок цього Україна втратить ці безцінні території. Доктор біологічних наук Іван Русєв вважає, що забудова природної зони нашкодить червонокнижним тваринам і птахам, що живуть у цих місцях.
«Курорти у Причорномор’ї, звісно ж, потрібні, — прокоментував він цю ідею. — Але такі авантюристичні, з прицілом роздерибанити найцінніші землі, на знищення найприроднішого ресурсу для тих самих курортів, звичайно ж, категорично немає».
Негативно сприйняла проект і директор розташованого в Бессарабії національного природного парку «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк. Вона пояснила, що об’єкти «Смарагдова мережа» — перші кандидати на отримання природоохоронного статусу.
«У нас два роки тому ухвалили закон про стратегію екологічної політики до 2030 року. За ним площа земель природно-заповідного фонду в 2020 році вже повинна була бути 6,3 мільйона гектарів, це більше 10% території країни. Виконувати його, схоже, ніхто й не збирається: зараз наприкінці 2021 року заповідний статус мають лише 6,77%».
На думку Ірини Вихристюк, перетворення коси на суцільний будмайданчик цей унікальний природний об’єкт просто знищить.