Департамент транспортної інфраструктури КМДА найближчим часом має розробити “дорожню карту” відродження річкових пасажирських перевезень між правим і лівим берегами – з Річкового вокзалу на Березняки і Русанівку.
Відповідну ініціативу ДП “Адміністрація річкових портів” схвалили і в транспортному департаменті КМДА, і в профільній комісії Київради. Мова йде про щоденні перевезеннях всього 2000 пасажирів в ранкові та вечірні години пік. Та й до цього в міськдержадміністрації організаційно ще не готові.
24 лютого 2021 року комісія Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами розглянула питання про введення регулярних пасажирських перевезень річковим транспортом між лівим і правим берегами столиці.
ДП “АРП” спільно з компанією “А + С” (компанія, що займалася створенням транспортної моделі Києва. – KV) провели дослідження щодо попиту на пасажирські перевезення річковим транспортом у Києві. Згідно з дослідженням, в столиці існує потреба в перевезеннях таким транспортом близько 2000 пасажирів щодня – в ранковому і вечірньому касових інтервалах з 07:00 до 10:00 і з 17:00 до 20:00 за маршрутами від річкового вокзалу до Русанівської і Березняківської набережних.
В ході засідання транспортної комісії в.о. директора ДП “АРП” Олександр Козловський повідомив про те, що підприємство розглядало різні “точки” для річкових перевезень (близько 6 різних напрямків), проте вибір поки що припав на згадані вище річковий вокзал, Березняки і Русанівку – в зв’язку з їх “зручністю” для пасажирів, активним пасажиропотоком в цих локаціях, наявністю необхідної інфраструктури і т.д.
За словами Козловського, швидкість суден, які є в наявності у ДП “АРП”, становить близько 20-25 км / ч. У зв’язку з цим, одна поїздка триватиме 45-60 хвилин – залежно від перебігу, погодних умов і т.д. За умови використання 4 суден підприємство зможе перевозити близько 2 тис. пасажирів на день, як і повідомлялося вище. При цьому, вартість квитка, за попередніми оцінками, може становити від 30 до 60 гривень. Річкова навігація може тривати практично весь рік: раніше на практиці пасажирські перевезення в інших містах проводилися в період з травня по вересень, однак, у зв’язку зі змінами в законодавстві, з 1 січня 2022 року судна можуть ходити і в інші періоди при нормальних погодних умовах і при належному технічному стані.
Олександр Козловський зазначив, що попит на річкові пасажирські перевезення може бути збільшений у разі створення додаткової інфраструктури – парковок для автомобілів, місць для пересадки пасажирів з наземного громадського транспорту і т.д. Кращим варіантом для організації перевезень він вважає згаданий вище бербоут-чартер. Разом з тим, за словами керівника ДП “АРП”, місто може створити свій власний флот, в тому числі – закупити більш швидкі судна, які зможуть перевозити більше людей.
“Використання річкового транспорту в Києві дуже важливо. У місті Дніпро, наприклад, в минулому році працювало 2 судна, в цьому – 4. Вони довели місту свою необхідність. У Запоріжжі працюють річкові трамвайчики. Проблема в тому, що на 2021 рік не передбачені кошти [в міському бюджеті] на цей напрямок. Також потрібно визначити, через яке комунальне підприємство ми будемо працювати ) “, – зазначив Заступник директора ДТИ КМДА Андрій Романенко.
Більшість членів транспортної комісії підтримали цю ініціативу.
Згідно з рішенням комісії про розробку “дорожньої карти”, ДТИ КМДА повинен у десятиденний термін визначити КП, яке виступить замовником річкових перевезень; опрацювати додаткові маршрути (депутати пропонували пустити річковий транспорт на пляж “Золотий” у районі моста Патона і на Троєщину) і т.д. Надалі, після надання чиновниками своїх напрацювань, свій вердикт повинна буде винести транспортна комісія Київради.