Підвищення енергоефективності економіки – один з ключових напрямів енергетичного партнерства України та Німеччини

Про це йшлося на 1-му Німецько-українському енергетичному дні, що став першою публічною подією у рамках енергетичної співпраці двох країн.

Під час відкриття заходу Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що започаткування нового енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною в серпні 2020 року стало початком нового рівня діалогу та співпраці у галузі енергетики.

Серед основних напрямів співпраці – декарбонізація, енергоефективність, відновлювана енергетика, воднева енергетика, трансформація вугільних регіонів.

Про результати та плани роботи у цих сферах повідомили Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець, заступник Міністра енергетики з євроінтеграції Ярослав Демченков, Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський, заступник Міністра освіти і науки України Ігор Гарбарук, т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, представники Федерального міністерства з питань економічної співпраці та розвитку Німеччини та інші.

«Ми усвідомлюємо, що енергоємність національної економіки є дуже високою. Ми використовуємо утричі більше енергії на одиницю ВВП, ніж Німеччини. Якщо ми хочемо, щоб економіка працювала, щоб бізнес був конкурентоспроможний та успішний, щоб країна не знала енергетичної бідності, треба займатися зеленим переходом, декарбонізацією і крос-секторальним розвитком енергоефективності. І Німеччина – наш ключовий партнер та взірець у цьому», – повідомив Костянтин Гура.

Працюючи над законодавством, імплементацією директив ЄС, механізмами підтримки  енергоефективності у різних секторах, Держенергоефективності у своїй роботі має тісні ділові зв’язки із німецькими партнерами:  Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), Фондом ім. Ф. Еберта, Фондом  ім. Г. Бьолля, Німецьким енергетичним агентством (DENA).

Серед важливих ініціатив – запровадження ринку зелених облігацій. Цьому також сприяє GIZ. Обсяг ринку зелених облігацій в Україні оцінюється у щонайменше 36 млрд євро до 2030 року.

«У рамках реформування Держенергоефективності функцію адміністрування і верифікації муніципальних зелених облігацій буде покладено на Агентство. Тому ми закликаємо наші муніципалітети розробляти проекти з енергоефективності, «чистої» енергетики і під ці проекти залучати кошти шляхом випуску зелених облігацій. Ми можемо надати їм будь-яку технічну, організаційну підтримку разом із GIZ», – додав Костянтин Гура.

Також за підтримки Німеччини здійснюється робота щодо імплементації вимог законодавства ЄС щодо показової ролі з підвищення енергоефективності урядових будівель, проведення енергетичних аудитів та сертифікації енергоаудиторів, запровадження систем енергоменеджменту на  муніципальному рівні, в бюджетних установах та промисловості, створення Мереж енергоефективних підприємств та багато іншого.