7 грудня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про таке:
«Сьогодні на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ухвалено, третій рік поспіль, резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів».
Цьогорічна резолюція — новий елемент зростаючого правового тиску на Росію.
Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Російською Федерацією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародного співтовариства, яке розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці і стабільності у регіоні.
У резолюції засуджується російська тимчасова окупація Криму і відзначається, що така окупація становить загрозу міжнародній безпеці.
У резолюції підтверджується, що окупація є незаконною; що вона є порушенням міжнародного права; і що окуповані території мають бути невідкладно повернуті під контроль України.
У ній також відзначається, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність.
Дуже важливо, що цьогорічна резолюція містить низку ключових елементів.
Резолюція закликає міжнародну спільноту до консолідації зусиль з метою деокупації Криму, в тому числі у рамках Кримської платформи.
У резолюції також наголошується, що, по-перше, російська окупація завдає шкоди архітектурі безпеки і контролю над озброєннями. По-друге, російська окупація порушує стабільність міжнародних режимів верифікації і контролю над озброєннями — Договору про відкрите небо, Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документу 2011 року про заходи довіри і безпеки. По-третє, встановлення Росією контролю над об’єктами для зберігання ядерної зброї в Криму може становити загрозу регіональній стабільності.
Резолюція також закликає Росію припинити мілітаризацію освіти у Криму — шкільну військову підготовку кримських дітей, метою якої проголошується їхня майбутня служба у збройних силах РФ.
Відтепер Україна має в своєму юридичному арсеналі додатковий переконливий політико-правовий аргумент для просування деокупації Криму».