Кандидат у мери Миколаєва Круглов стояв за спробами рейдерського захоплення “Нібулону” – Вадатурський

Що таке бізнес-рейдерство, я та мій колектив добре відчули на собі ще у 2010 році. А вже у 2014 році, коли «зелені чоловічки» країни-агресора захопили український Крим і розпочали війну на сході нашої країни, рейдерство, тільки політичне, відчув на собі кожен українець.

Тоді мене дуже приємно вразили і надихнули реакція і дії більшості українців, які готові були до останнього захищати свою країну, свою територію, не здалися і зараз продовжують це роботи. Мені близька їхня позиція. І я їм дуже вдячний.

Революція гідності стала для мене тим самим Рубіконом, перейшовши який, я сподівався, не буде повернення у часи політичного та злочинного свавілля. Як не буде повернення і старих скомпрометованих політиків, які повинні бути люстрованими…

Але не так все сталося, як бажалося… Пройшло всього 5 років, і викинуті на узбіччя української політики представники режиму Януковича почали один за одним з’являтися у списках політичних партій. Спостерігаючи за виборчими перипетіями і брудними методами боротьби за владу у Миколаєві, я відчув ефект дежавю. Чому? Тому що деякі представники політичних партій не просто ведуть виборчу кампанію, на мою думку, вони застосовують рейдерські методи захоплення влади на місцях. Тобто, розумієте, вони не просто не змінилися самі, вони ще й хочуть нас з вами потягнути назад у часи їхнього свавілля і безкарності, в часи правління Партії регіонів…

Пропоную трохи поринути у спогади… У 2010-х вся Україна завдяки публікаціям у ЗМІ знала про спроби рейдерських захоплень нашої компанії. Нагадати, як це відбувалося? Ось як:

– спалений центральний офіс у Миколаєві;

– багатомільйонні збитки через просто нескінченні, під надуманими приводами, перевірки податкової і інших органів. Так у 2011 році на нашому підприємстві було 495 перевірок, у 2012 – 535, а у 2013 – 557 перевірок. Тобто щодня в компанії було до 4-х груп перевіряючих, яких супроводжували від 5 до 300 представників нашої компанії. Кожна перевірка тривала від дня до 2,5 місяців. Загальна ж тривалість всіх перевірок тільки у 2013 році склала 1188 днів, а це більше 3-х років;

– відкриття десятків фіктивних кримінальних справ;

– співробітники компанії на допити в СБУ ходили як на роботу;

– вимоги безоплатно передати зерно для нібито здешевлення вартості хліба;

– тиск і схиляння придбати у незаконний спосіб частину території «Суднобудівного заводу імені 61 комунара», щоб виплатити людям заробітну плату;

– вимоги поділитися бізнесом з головним регіоналом області та членами його сім’ї. На перемовини навіть привозили тодішнього міністра АПК. Я тоді змушений був під тиском запропонувати альтернативний проєкт створення компанії, аналогічної нашій, для нього та його партійних босів. А маючи майже необмежену владу, вони створили б нову компанію, щоб через неї проводити всі свої експортні операції. До речі, компанія «Хліб Інвестбуд» була створена як запасний варіант для тодішньої влади, на випадок, якщо їм не вдасться забрати «НІБУЛОН»;

– після невдалих спроб забрати нашу компанію вище партійне керівництво ПР ввело т.з. квоти і ліцензування експорту с.-г. продукції. Людям це подавали під лозунгами, щоб Україна не залишилася без хліба. Насправді ж вони просто кошмарили весь зерновий ринок України через те, що наша компанія не здавалася і протистояла рейдерському захопленню. Для всього ринку ця ситуація стала лакмусовим папірцем. Адже, якби ми здалися, це стало б сигналом для інших компаній, що будь-кого з них могли б також захопити.

…16 червня 2011 року. Я чекаю на делегацію одного з найвідоміших європейських банків. Зустріч була узгоджена кілька місяців тому і призначена на 11:00. О 10:30 мені телефонує тодішній голова СБУ в Миколаївській області і повідомляє, що об 11:00 в офіс прийде слідча група для проведення виїмки документів і щоб я був на місці. Я відповідаю, що чекаю на дуже важливу делегацію, але після завершення переговорів, готовий відразу прийняти будь-яку слідчу групу. Також надаю гарантії, що передам всі необхідні документи без затримки і по добрій волі. Але сказали, ні. Слідча група прибуває вже о 10:45, а об 11:00 починаються слідчі дії і маски-шоу… До речі, тільки за той рік ми передали правоохоронцям 15 тонн оригінальних документів.

…Ось так цинічно вела себе місцева влада до відношенню до чесного бізнесу і таким чином створювала «інвестиційну» привабливість… Я не жалівся, адже був переконаний, що працюю в законодавчому полі, тому захищав компанії у судах.

Про те, що ідеологом, організатором і головним виконавцем усього цього свавілля був тодішній голова Миколаївської ОДА, мені говорили багато людей. Втім, після того як Круглов М.П. опинився на узбіччі політичного життя, він попросив про зустріч зі мною. Саме під час тієї зустрічі Микола Петрович і попросив вибачення за всі ті проблеми, які він та його політичні боси створили для нас.

До слова. У ті часи (сумніваюсь, що зараз щось змінилося) у Миколи Петровича була така неприязнь до нашої компанії, що коли ми у 2012 році будували річковий перевантажувальний термінал у Козацькому Херсонської(!) області, він, голова Миколаївської(!) ОДА, направляв на об’єкт перевіряючих, щоб зупинити те будівництво. Здавалося, що маючи українського інвестора у своїй же області, потрібно створювати умови для інвестицій і захищати цього інвестора, але ні… Добре, що були і є люди, які добре розуміють, що залучення інвестицій дуже важлива робота і інвестора потрібно поважати. Саме у 2011-2012 роках крім Херсонської, ми будували свої підприємства і в Житомирській та Київській областях, і там, на відміну від голови Миколаївської ОДА, керівники дійсно сприяли та підтримували інвестиції у розвиток інфраструктури, створення робочих місць і т.п. Нагадаю, що мова йшла про інвестиційний проєкт всеукраїнського масштабу, який підтримували провідні фінансові інститути світу та посли іноземних країн, тож події мали міжнародний резонанс.

Щоб ще краще зрозуміти стиль керівництва колишнього очільника Миколаївської ОДА та відразу попередити його можливі апеляції, мовляв, тільки завдяки йому компанія розвивалася, наведу ще один приклад. Приміром для здійснення господарської діяльності потрібно мати той чи інший документ, який, відповідно до своїх службових обов’язків, підписує голова ОДА. Але після отриманого в законному порядку документу тебе запевняють, що ти комусь чимось зобов’язаний віддячити. У результаті твоя компанія загнана у глухий кут, адже кількість зобов’язань лише зростає.

Повернімося до сьогодення… Восени 2020-го колишній регіонал Круглов М.П., як ні в чому не бувало, став кандидатом на посаду міського голови Миколаєва вже від партії «Наш край». Стоп, про що це я? Чому колишній регіонал? Він і зараз залишається головним регіоналом нашої області. Адже згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він досі зазначений як керівник Миколаївської обласної організації Партії Регіонів (яка досі є діючою і не перебуває у процесі припинення: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/24795932/ ). Я так зрозумів, він просто на кілька місяців одягнув маску «господарника і професіонала» «Нашого краю», який ще нібито має якусь унікальну стратегію. Просто за понад 20 років, з 1991-го, перебування на різних керівних посадах області та у вищих органах влади йому не вистачило часу на реалізацію своєї «унікальної» стратегії, а тут прийшло просвітлення…

«Просвітлення» щодо вільної економічної зони, яка нібито допоможе відродити суднобудування… Ні, не допоможе! Щоб відродити сьогодні українське суднобудування, потрібно спочатку зробити конкурентоспроможним українське судноплавство, і щоб українські судна мали рівні права з іноземними. А неконкурентне українське судноплавство сьогодні тому, що обкладене надмірними та безпідставними податками, зокрема акцизним податком на пальне, платою за проходження шлюзів та розведення мостів, рентною платою за користування водними ресурсами. Справа в тому, що ці податки не лише зробили неконкурентним українське судноплавство, вони ще й зробили порти Миколаєва та Херсона найдорожчими у світі! І, о, диво! Коли ж ці податки були впроваджені? А впроваджені вони були за часів перебування Миколи Петровича на посаді голови Миколаївської ОДА, за його каденцій народного депутата та правління Партії регіонів…

У ті ж часи був прийнятий і закон «Про морські порти». І саме цей закон, у якому не були враховані інтереси портових міст Миколаєва та Херсона, а відтак і їх мешканців, фактично призвів до колапсу з вантажним автотранспортом та постійними його простоями у місті Миколаєві. До речі, майже одночасно з цим законом велася робота і закладалися різні схеми та антидержавницькі позиції і у законопроєкт «Про внутрішній водний транспорт», які всі роки загрожують зовсім загубити ці галузі економіки. Якщо дійсно є бажання розібратися, прочитайте мій пост від 23 квітня 2020 р.

До речі, про внесок Круглова М.П. у «розвиток» суднобудування можна судити і завдяки іншим подіям… Приміром, за часів його депутатства у ВРУ був приватизований ЧСЗ і переданий росіянам. А під час його чергової каденції на посаді голови Миколаївської ОДА у 2010 році перестав нормально працювати завод «Океан» і голландські інвестори/власники пішли з України. До цього завод працював і виконував замовлення.

Тобто будучи постійно у владі та маючи необхідні інструменти та важелі впливу, Круглов М.П. НІЧОГО не зробив, щоб захистити державні інтереси, інтереси міста, області та їхніх мешканців, щоб сприяти розвитку суднобудівної галузі та судноплавства, щоб вирішити проблеми Миколаєва з вантажним транспортом… А тут у нього з’явилася «унікальна» стратегія…

Насправді зрозуміти в чому саме полягає ця стратегія Круглова важкувато, адже озвучувати її зміст він зібрався, цитую: «…якщо на те буде воля виборців…». Сюрприз такий собі. Втім, щоб трохи привідкрити завісу таємничості, він на ток-шоу «Битва за місто» скромно анонсував, що у нього є якась домовленість зі мною. Боюсь, що розчарую всіх, але домовленості ніякої немає.

Так, дійсно, навесні та влітку цього року у нас, за його ініціативою, були дві зустрічі. На першій він цікавився, чи збираюся я йти в політику, нашими інвестиційними проєктами, зокрема і планами щодо будівництва підприємства в Матвіївці та паромної переправи. Друге питання стосувалося підтримки мною на виборах Чайки В. До речі, у мене були хороші ділові відносини з покійним Володимиром Дмитровичем. Саме завдяки його підтримці я вистояв у боротьбі проти спроб рейдерського захоплення росіянами нашого термінала на території ЧСЗ у 2002-2003 роках.

Під час другої зустрічі Микола Петрович повідомив, що лідер місцевого осередку «Наш край» Кормишкін Ю. А. підтримає нашу ініціативу щодо будівництва термінала у Матвіївці. І ми, мовляв, зможемо збудувати там термінал. Це інформація в т.ч. і для пані Костенко Н., яка навіть не отримавши ще депутатського крісла, вже кричить на передвиборчих зустрічах, що вона «перемогла» компанію «НІБУЛОН» Олексія Вадатурського… Пані Наталю, зрозуміли, хто планує вирішувати питання, кому «перемагати»? Щоб заспокоїти адептів Костенко Н. додам, що ми врахували побажання мешканців Матвіївки і все зробили, щоб межі можливого підприємства не заходили на місце археологічних розкопок. І повторюся, що для мене це не бізнесовий проєкт, він насамперед потрібний для Миколаєва. У мене є більш цікаві проєкти для інвестицій в інших областях України та в Єгипті. Про що я і повідомив Круглову М.П.

Як ви бачите, ніяких домовленостей, крім звичайних розмов, не було… Так в чому ж полягає унікальна стратегія Круглова М.П.?

До речі, якщо Круглов М.П. думає, що «домовившись» з Вадатурським, жодна вантажівка не заїде в Миколаїв, він не лише глибоко помиляється, але й демонструє свою некомпетентність. За час, поки він насолоджувався життям пенсіонера, життя дуже змінилося… Справа в тому, що у Миколаєві, крім нашої компанії, працює ще 15 терміналів. Вони щодоби у пікові періоди приймають 3000 вантажівок з зерном. Додатково щодоби через Варварівський міст проходить ще тисяч 2 транзитного вантажного транспорту. Таким чином частка нашої компанії становить менше 3 %. А додайте ще вантажівки з будматеріалами, щебенем, нафтопродуктами, олією, іншими продуктами та товарами, контейнерами, то частка нашої компанії у загальному вантажопотоку через місто взагалі мізерна. Ви, Миколо Петровичу, ще досі вважаєте, що знаєте, як вирішити проблему з транспортом у місті? Я сумніваюсь…

Будучи експертом у різних питаннях, Круглов М. П. проявив неабиякі знання і у сфері психології, розповідаючи про якийсь «…конфлікт особистості…». Жодного разу не будучи учасником ні проєкту в інфекційній лікарні, ні зустрічей, він вирішив, що має право бути таким собі суддею. А чи не той котлован, який планувався під нове будівництво ще за часів епідемії холери у Миколаєві у 90-х роках, місяць прибирали на території інфекційки працівники нашої компанії?.. Не пам’ятаєте, Миколо Петровичу? Дивно, адже Ви і тоді займали керівні посади в Миколаєві. Стан лікарні, яку я побачив, чудово показано на відео. Подивіться фільми:

І тут би вже і зупинитися, адже продемонстровані Миколою Петровичем знання у різноманітних сферах і так поклали всіх на лопатки, і ми зрозуміли, що стратегія таки унікальна… Але ні. Микола Петрович на додаток, мабуть, вирішив ще показати і свій коронний стиль політика та управлінця часів Януковича, і «Наш край» почав завойовувати «своє» місце під сонцем, поширюючи плітки, влаштовуючи інформаційні скандали…

А як ще я можу розцінювати цю ситуацію, коли буквально за кілька годин після моєї звичайної зустрічі з колективом інфекційки, у присутності лише підрядників та представників профільних служб моєї компанії (жодного журналіста), на якій я всього лише повідомив про завершення свого благодійного проєкту і подякував медперсоналу за співпрацю, на сторінках Кормишкіна, Федорової з’явилися пости, в яких вони поливали мене брудом і поширювали вигадану та перекручену інформацію? Згодом на сторінках деяких ЗМІ була поширена аналогічна інформація вже як пресреліз, тобто за плату… Достатньо прослідкувати хронологію подій і стане зрозуміло, що я не розпочав цю історію…

От вам і «господарники і професіонали» з «унікальною» стратегією… Не влаштовувати конфлікти вам, шановні, потрібно, а потім «героїчно» боротися проти «несправедливості», час вже дійсно працювати і реальними вчинками піднімати собі рейтинги. А, можливо, Вам краще продовжувати насолоджуватися життям, Миколо Петровичу, натомість дати дорогу молодим і досвідченим, але нескомпрометованим політикам?

Українці вже вибороли незалежність і скинули тирана та його прибічників у 2014-му, але заплатили і продовжують платити людськими життями, втраченими територіями і мирним життям… Зараз не час для реваншу, він просто недопустимий!

І саме тому я особисто не буду голосувати ні за партію «Наш край», ні за Круглова М.П. Я за молодих професійних і чесних політиків.

З тих часів моїм девізом стало слово #нездавайся“