Хімічне забруднення води, обміління Дніпра, збіднення біологічного різноманіття, скиди промислових підприємств та неконтрольований видобуток піску – все це щороку наближає річку Дніпро до екологічного лиха.
«Минулого року у Дніпро лише в межах Києва скинули 723,2 млн куб. м стічних вод. Більше половини – це скиди промислових підприємств. З усіх стічних вод до 40% були забрудненими і саме вони нанесли найбільшу шкоду екології річки», – уточнив Андрій Мальований.
Чиновник розповів, що треба зробити, аби змінити ситуацію.
• По-перше, необхідна комплексна програма санації Дніпра, в якій будуть задіяні центральні та місцеві органи влади, громадський сектор і наші міжнародні партнери.
• По-друге, потрібно суттєво підвищувати штрафи за забруднення водойм. Особливо це стосується великих підприємств, які сьогодні є головними забруднювачами.
• По-третє, забезпечити навколо водних об’єктів Дніпра оптимальне поєднання лісових насаджень та лук, припинити там незаконні будівництва.
• По-четверте, посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах.
• По-п’яте, на законодавчому рівні змусити власників великих підприємств встановити систему дощової каналізації з очисними спорудами, а також обмежити використання фосфатів в товарах побутової хімії, які масово потрапляють до Дніпра, і розпочати модернізацію очисних споруд за передовими світовими технологіями.
«Державна екологічна інспекція готова виконувати і виконує свої функції для захисту екології Дніпра. Проте, ми діємо в межах чинного законодавства і далеко не все залежить від нас. Тому, якщо хочемо врятувати головну річку України, про це слід говорити на вищому державному рівні. І не лише говорити, а ухвалювати конкретні дієві рішення. ДЕІ в межах власного функціоналу буде їх виконувати й робити все можливе, аби зберегти Дніпро для наступних поколінь українців», – додав Андрій Мальований.
Варто зазначити, що Дніпро дає 80% водних ресурсів для господарства країни, він забезпечує водою 2/3 території України, у тому числі 50 великих міст та промислових центрів, близько 10 тисяч підприємств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні станції.