(ФОТО) Чим живе арештований суднобудівний завод “Океан”

4 Червня я відвідав суднобудівний завод “Океан”, щоб особисто подивитись чим зараз живе колектив заарештованого суднобудівного заводу.

Одразу скажу, що потрапити на екскурсію дуже просто, теперішній власник охоче йде на зустріч ЗМІ. З одного боку, є що показати, а з іншого, навколо стану справ на підприємсті останнім часом розповсюджують багато дезінформації.

[ngg src=”galleries” ids=”146″ display=”basic_thumbnail” thumbnail_crop=”0″]Що ми бачимо на цих фото? Відремонтовано дах в цеху. Йдуть роботи над металоконструкціями для мостового переходу (порізка, зварювальні роботи, покраска). “Сухий док” затоплений, але видно, що зайшло на ремонт чергове судно. Загалом чотири судна зараз на судноремонті, 3 буксири. Ще один док готується приймати судно. Два судна, що були викуплені новим власником заводу як “довгобуди” на місці, на них є плани. 

Я не погребував зазирнути у сміттєвий контейнер, там порожні коробки від зварювального дроту. Ще палета дроту безпосередньо в роботі.

Встановлено нову лінію для порізки металу.

Сухий док зараз в неробочому стані, йдуть роботи з відновлення. За планом док буде введено в роботу до кінця 2020 року.

Не дивлячись на складнощі, що створила Генеральна прокуратура для підприємства та його колективу – підприємство живе. Чи надовго вистачить його за таких умов – окреме питання, яке треба терміново вирішувати. Можна сказати, те що зараз є позитивного було зроблено буквально в перші місяці до арешту заводу.

Так, є складнощі: арешт підприємства відлякує потенційних замовників, ця невизначеність відбивається на завантаженні робітників та їх впевненості в стабільності, конкуренти намагаються переманити працівників та ін.

На яких умовах зараз здійснюються інвестиції в устаткування та інфраструктуру заводу – з урахуванням можливого перегляду результатів конкурсу з продажу заводу – окреме болісне питання, про яке навіть говорити не хочуть.

Розкрадання заводу, або розпилу на метал я не побачив. А мені є з чим порівнювати, я був на підприємстві за часів різних власників. 

Щиро кажучі, це дурниці – по перше, деяки об’єкти, наприклад крани, попиляти на метал – це окрема складна та дорога інженерна операція. Яка просто не має сенсу. 

Судноремонт та портова діяльність в будь якому разі покривають певний рівень витрат на утримання підприємства. І скоріше за все, ци види діяльності будуть в тій чи іншій формі здійснюватись і надалі. Але арешт заважає залучати більш довготривалі контракти, планувати виробництво та розвиватись.

Скільки протримається колектив в таких умовах?

 

Олександр Діордієв для “Морських бізнес-новин України”