Лисенко Сергій Вікторович, виконавчий директор Асоціації суднобудівників «Укрсудпром», тема виступу «Сучасний стан суднобудівного кластеру України » на Першому он-лайн Форумі морської галузі «Морська галузь України і пандемія: виклики і можливості» 29 квітня 2020 року.
В Україні діє 20 суднобудівних та судноремонтних верфей, з них 7 великих суднобудівних та 5 судноремонтних (з чисельністю більше 250 працівників, які можуть будувати та ремонтувати судна довжиною більше 100 м), 3 середніх та 5 малих суднобудівних верфей, які можуть будувати судна до 40 м (табл.2). Крім того, працює кілька десятків малих судноремонтних та малих підприємств малотоннажного флоту (яхти, катери, човни довжиною до 24 м), 15 проєктно-конструкторських і наукових організацій (табл.3).
На сьогоднішній день на суднобудівних підприємствах працює більше 6 тис. чол., з них біля 4 тис. робітників працюють у суднобудуванні та судноремонті (70%). На підприємствах суднового машинобудування та електроустаткування працює більше 10 тис. працівників, у проєктно-конструкторських та науково-дослідних організаціях біля 2 тис. фахівців.
Більшість підприємств є членами Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» .
У цілому підприємства Асоціації за 2017-2019 рр. забезпечили доволі обнадійливі результати, а саме:
– реалізовано продукції на 17,6 млрд. грн.;
– відрахування в бюджети досягли 4,2 млрд. грн.;
– обсяги реалізації суднобудування виросли із темпом 328,3%;
– обсяги реалізації судноремонту піднялися із темпом 154,1%;
– створено 1492 нових робочих місць у суднобудуванні/судноремонті;
– 75% підприємств (11 з 15) протягом цього періоду були прибутковими.
Структура виробництва суднобудівних підприємств у 2016-2019 р.р. (Дивіться діаграми у відео виступу)
На суднобудівних підприємствах, за останні 3 роки, в загальному обсязі реалізованої продукції суднобудування складає 40-60%, судноремонт 15-20%.
У 2019 році загальні обсяги реалізованої продукції суднобудівних підприємств становлять 4,1 млрд. грн., що на 35,5 % більше аналогічного показника 2018 року, у тому числі суднобудування 2,5 млрд. грн. (208,6%) судноремонту 0,54 млрд. грн.(108,0%). На експорт було реалізовано продукції лише на 210 млн. гривень
Підприємства суднового машинобудування реалізували продукцію у 2019 році на суму 3,5 млрд. грн., що на 68,4 % більше аналогічного показника 2018 року, у тому числі на експорт 3,1 млрд. гривень.
Динаміка обсягів реалізованої продукції суднобудівних підприємств у 2016-2019 р.р.
Тис. грн. (див. Відео)
Третій рік поспіль зростала кількість нових робочих місць у судно-будуванні/судноремонті (у 2017 році на 402 р/м, у 2018 році на 442 р/м, у 2019 році на 648 р/м). За три роки 1500 робочих місць.
Кожного року стабільно зростає середня заробітна плата на всіх підприємствах. Середня мінімальна заробітна плата склала 5700 гривень. Середня максимальна – 25 900 гривень.
У 2019 році на верфях України побудовано 14 суден, з них 2 на експорт. На суднобудівних підприємствах відремонтовано 160 суден, з них 41 на експорт. На ССЗ «НІБУЛОН» побудовано 140-метрове самохідне судно-перевантажувач призначене для перевезення зернових вантажів, а також виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рейді. Судно є найдовшим крановим судном класу «річка-море», яке збудоване за останні 25 років.
Результати роботи верфей «Укрсудпрому наведені у таблиці 1.
Табл.1
| № | Будівництво суден за 2017-2019 роки | Кількість |
| 1 | Всього побудовано, у т.ч. | 42 |
| – на експорт | 5 | |
| – на внутрішній ринок | 37 | |
| Відремонтовано (модернізовано) суден, у т.ч. | 511 | |
| – на експорт | 148 | |
| – внутрішній ринок | 163 |
Довідково: на початку 90-х років на суднобудівних підприємствах працювало 93 тис. чол., з них на кримських верфях 26 тис. чол. У суднобудуванні працювали 70% від загальної чисельності. У 1991 році реалізовано 73 повнокомплектних судна.
Наведені данні це десята частина використання потенціалу українських підприємств. Будівництво суден відбувається тільки на 6-7-ми верфях, з них половина на Нібулоні для власного використання. На експорт працюють тільки «Палада» та «Смарт Мерітайм Груп». Завод «Кузня на Рибальському» останні роки виконує тільки військові замовлення. «Чорноморська яхтена верф», «Артіль ЛТД» та «Оріон» будують судна малотонажного флоту. Інші підприємства займаються судноремонтом та металообробкою. З 2019 року відновив роботу миколаївський завод «Океан», який вже в цьому році спустив на воду 2 баржи для Нідерландів.
Суднобудівні та судноремонтні верфі України по регіонам
У таблиці 1 приведені всі суднобудівні та судноремонтні підприємства, що мають причали та акваторії, виробничі потужності та висококваліфікований персонал. Характеристика суднобудівних підприємств наведена.
Судноремонтні заводи оснащені пристроями для підйому суден, такими як стапелі з горизонтальними платформами для виконання ремонтних робіт і плавучі ремонтні доки. Всі види ремонтних робіт корпусу суден, устаткування та інших частин виконуються на заводах. Не на всіх підприємствах технічне обладнання відповідає сучасним стандартам для ремонту суднового устаткування. Більшість заводів не працюють в повну силу і не використовують повністю свій потенціал. Практично всі підприємства мають завантаженість в межах 30 -70 відсотків та потребують модернізації.
Табл.2
| Підприємства Миколаївського регіону | |
| 1 | ДП «Миколаївський суднобудівний завод», м. Миколаїв |
| 2 | ТОВ «Суднобудівний завод «Океан», м. Миколаїв |
| 3 | ССЗ у складі ТОВ СП «НІБУЛОН», м. Миколаїв |
| 4 | ТОВ «Смарт Мерітайм Груп» (Чорноморська верф), м. Миколаїв |
| 5 | Суднобудівна верф ТОВ «Артіль ЛТД»*, м. Миколаїв |
| 6 | ТОВ «Чорноморська яхтенна верф»*, м. Миколаїв |
| Підприємства Херсонського регіону | |
| 7 | ТОВ «Смарт Мерітайм Груп» (Херсонська верф), м. Херсон |
| 8 | Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод, філія ПАТ СК «Укррічфлот» |
| 9 | ДП Херсонський Державний Завод «Палада», м. Херсон |
| 10 | ТОВ «ШИПЯРД1930»*, м. Херсон |
| Підприємства Азовського регіону | |
| 11 | ТОВ «Азовський судноремонтний завод», м. Маріуполь |
| Підприємства Одеського регіону | |
| 12 | ВСП Судноремонтна верф «Україна», м. Одеса |
| 13 | ПрАТ «Іллічівський судноремонтний завод» (ІСРЗ), м. Чорноморськ |
| 14 | ГВСП «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» ПрАТ «УДП», м. Кілія |
| 15 | ПрАТ «Дунайсудноремонт», м. Ізмаїл |
| 16 | ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс», м. Ізмаїл |
| Підприємства центрального регіону | |
| 17 | ТОВ «Київський суднобудівельно-судноремонтний завод», м. Київ |
| 18 | ПрАТ «ЗАВОД «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ», м. Київ |
| 19 | ПП Суднобудівна верф «Оріон»*, м. Черкаси |
| 20 | Запорізький суднобудівельно-судноремонтний завод (ЗССРЗ), філія ПАТ СК «Укррічфлот», м. Запоріжжя |
*Малі підприємства, які мають власну верф і виробничі площі для будівництва суден довжиною до 30-40 м
До складу суднобудівного кластеру відносяться підприємства суднового машинобудування, морського приладобудування, електроустаткування тощо. З 9 діючих підприємств суднового машинобудування, морського приладобудування та електромонтажу на суднобудування працює лише три.
ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» – сфера діяльності: розробка і виробництво і модернізація газотурбінних двигунів для військових, торговельних і пасажирських суден;
ПрАТ Дніпровське підприємство «ЕРА» – основною продукцiєю є виконання електромонтажних та налагоджувальних робiт у суднобудуваннi, судноремонтi та будiвництвi, промислових пiдприємствах;
ТОВ «Марко ЛТД» – національний виробник суднового обладнання та суднових систем (зокрема аварійно-рятувального обладнання, систем пожежогасіння), судноремонтне підприємство, також спеціалізується на постачанні та обслуговуванні суден морського та річкового флоту;
– інші підприємства, які виконують разові замовлення.
Проєктно-конструкторські організації, науково-дослідні інститути суднобудівного кластеру України
В Україні діють потужні проєктно-конструкторські організації, які в основному працюють на іноземний ринок та відповідають кращим світовим стандартам. Перелік організацій по регіонам наведено в табл.3.
Табл.3
| Миколаївський регіон, м. Миколаїв | |||
| 1 | ДП «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» (ДПЦК) | ||
| 2 | ТОВ «Марин Дизайн Інжиніринг Миколаїв» (МДЕМ) | ||
| 3 | ТОВ «СІ-Джоб Миколаїв» | ||
| 4 | ТОВ ПДБ «ПроЛайн» | ||
| 5 | ТОВ ПКБ «Залів Шіп Дизайн» | ||
| 6 | ТОВ ПКБ «Асаба Дизайн Центр» | ||
| 7 | ПП ПКБ «Торола Дизайн Груп» | ||
| 8 | ПАТ «Чорноморсуднопроект» | ||
| Херсонський регіон, м. Херсон | |||
| 9 | ДП ЦКБ «Ізумруд» | ||
| Одеський регіон, м. Одеса, м. Ізмаїл | |||
| 10 | ТОВ “Морське Інженерне Бюро” (МІБ), м. Одеса | ||
| 11 | ТОВ КБ «Гранд інжиніринг», м. Ізмаїл | ||
| 12 | ДП «Науково-дослідний інститут “Шторм”, м. Одеса | ||
| Київський регіон, м. Київ | |||
| 13 | ДП «Київський державний науково-дослідний інститут гідроприладів» | ||
| 14 | ДП Інститут Гідромеханіки НАН України | ||
| 15 | ДП Державний проектний інститут «Діпроверф» | ||
| Аналізуючи підсумки роботи за останні роки можна відзначити що:
1. Україна має необхідний потенціал для відновлення потужного суднобудування. 2. Підприємства й організації, здатні забезпечувати реалізацію повного життєвого циклу суден і кораблів (проєктування, розробка технологій, виготовлення, випробування, експлуатація, ремонт, утилізація). 3. За останні 3 роки, обсяги реалізації суднобудування стабільно зростають, темпи росту значно перевищують середні показники по Україні. 4. Практично всі підприємства (крім ХДЗ «Палада» та КССРЗ, м. Кілія), протягом 3-х років збільшували обсяги виробництва продукції та покращували свої економічні показники. 5. Сумарні потужності українських суднобудівних заводів, здатні щорічно будувати від 30 до 40 суден, з них 12-14 суден типу річка-море, 10-12 барж, 4-6 буксирів, 2-4 прогулянкових пасажирських суден, 2-4 судна технічного флоту, або малих військових кораблів. 6. Більшість проєктно-конструкторських організацій (крім «Ізумруд» та «Чорноморсуднопроект») використовують цифрові технології і успішно конкурують на світовому ринку суднобудування, проте, всі державні науково-дослідні інститути знаходяться у стані виживання. Головне. На сьогодні відсутні платоспроможні внутрішні кінцеві споживачі суднобудівної продукції (окрім АМПУ та Нібулону), тобто є науково-обгрунтована кількість необхідних суден для внутрішнього ринку та в існуючих умовах немає покупців, що будуть вкладати кошти в суднобудування. |
|||
Для розвитку суднобудування в Україні необхідні наступні першо-чергові заходи:
- Створення умов для відродження річкового судноплавства та будівництва торгового флоту.
- Державне сприяння та підтримка національного виробника, який випускає високотехнологічну продукцію.
- Повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства, яке забезпечить виробнику доступ до грошових ресурсів по адекватній вартості.
- Подальша лібералізація та спрощення митних і фіскальних режимів для підприємств морської індустрії та суднобудування зокрема.
Спираючись на Морську доктрину Асоціація «Укрсудпром» підготувала законопроєкт «Про державну підтримку суднобудування України шляхом впровадження спеціальних умов регулювання», який переданий на розгляд Уряду. Проєкт Закону передбачає:
- Звільнення від сплати ввізного мита на вироби які призначені для суднобудування;
- Звільнення від сплати ПДВ на імпортовані вироби, які призначені для суднобудування;
- Використання на розвиток суднобудування податку на прибуток, який отримано від суднобудування;
- Впровадження кредитування експорту (ЕКА ж поки що не працює);
Майже всі розвинуті країни (США, ЄС, Південна Корея, Китай) створили для суднобудування спеціальні умови регулювання, котрі враховують принципово важливі особливості будівництва, ремонту та експлуатації суден.
В Україні схожі умови існували протягом 2000-2005 років. В результаті експорт суднобудівної продукції збільшися 3,5 рази, зарплата корабелів зросла у 3 рази.
Саме тому корабели виступають за відродження спеціальних умов регулювання суднобудування як засобу укріплення нашої морської індустрії – вкрай важливої конкурентної переваги України.
Виконання зазначених заходів дасть можливість залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій, провести модернізацію виробництва, будувати на експорт конкурентноспроможні судна, забезпечити потребу українського торгового флоту, повернути суднобудівників на вітчизняні підприємства.