Інтерв’ю генерального директора компанії “Євротермінал” Олександра Ейсмонта 1-му міському каналу (м.Олеса).
У липні 2019 року президент України Володимир Зеленський звернувся до мера Одеси Геннадію Трухановому з вимогою вирішити питання про безкоштовний проїзд на територію Одеського морського порту. І ось через 8 місяців – в квітні 2020 року – міністр інфраструктури України Владислав Криклій в ході онлайн-конференції з «Європейською Бізнес Асоціацією» заявив про намір врегулювати це питання до кінця року. Але чіткого плану не озвучив. Сьогодні великовантажний транспорт може потрапити в порт через приватний майданчик «Євротермінал» або по міських вулицях, що викликає невдоволення місцевих жителів і заборонено ПДР. Тому в порту неодноразово заявляли про необхідність альтернативної дороги. Але коли підрахували у скільки вона обійдеться, від цих планів відмовилися. У чому насправді причина конфлікту і як його можна вирішити – в інтерв’ю з генеральним директором компанії «Євротермінал» Олександром Ейсмонтом.
– Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив про два можливі варіанти вирішення проблеми – будівництво альтернативної дороги або можливість «забрати під суспільні потреби частину Хаджибейською дороги». Як ви можете це прокоментувати?
– Висловлювання міністра – це набір слів, який не має нічого спільного з реальністю. Наприклад, він говорить про те, щоб забрати Хаджибейську дорогу під суспільні потреби. Але ця дорога і так сьогодні має статус «загального користування». Куди її забирати? Більш того, вона проходить через житлові квартали. Варіант її модернізації, щоб транспорт продовжував їздити під вікнами людей, здається мені безглуздим. Або він мав на увазі забрати приватну дорогу, яку ми плануємо побудувати, щоб вивести транспорт за межі житлових кварталів? Це питання стоїть вже 12 років і до сих пір влада нічого не зробила. Забирати нову дорогу сьогодні, коли ми почали будівництво? Я в цьому логіки не бачу. Забрати нашу територію? Але так ми дійдемо до того, що завтра почнемо забирати приватні елеватори, приватні поліклініки, приватні магазини, тому що вони потрібні для суспільних потреб.
– Чому ж міністр висловив таку пропозицію?
– Мене пригнічує той факт, що на чолі міністерства сьогодні стоять люди, які не тільки не намагаються вирішити проблему, вони навіть не намагаються вникнути в суть цієї проблеми. Тому що до сих пір з нами діалог ніхто не вів.
Більш того, в грудні минулого року з ініціативи стивидоров і одеської філії Адміністрації морських портів України був розроблений розрахунок за витратами на будівництво альтернативної дороги в обхід «Євротермінал» з усією необхідною інфраструктурою. За цими розрахунками витрати складуть близько 1 млрд гривень. І тут виникає багато питань. Чи може міністерство, яке витрачає на днопоглиблювальні роботи і ремонти причалів у всіх портах України близько 1 млрд гривень на рік, дозволити собі таку альтернативу «євротерміналу»? Незрозуміла і логіка, адже інвестиції доведеться окупати. Платити податки, освітлювати дорогу, там будуть працювати люди. Навіщо витрачати державні гроші, щоб знову зробити все це платним? І найголовніше – в’їзд в порт сьогодні також не безкоштовний. Оскільки крім «Євротермінал» є ще АМПУ, яка за в’їзд в порт і за користування своєю інфраструктурою, стягує гроші. Як і ми стягуємо за користування нашою інфраструктурою.
Було б приємно, якби стивідори підключилися до вирішення цієї проблеми, але вони зайняли іншу позицію. На сьогоднішній день 90% вантажного трафіку, який йде в одеський порт, по суті, генерують дві компанії. Це «Бруклін-Київ Порт» і «Контейнерний термінал Одеса», який належить німецькому концерну HHLА. За великим рахунком, вони повинні бути найбільше зацікавлені, щоб конфліктів навколо цієї інфраструктури не було. Наприклад, вони могли б профінансувати будівництво нової дороги. Але вони офіційно відмовилися від цього ще в січні. Сказали – «це дорого, ми не хочемо, але хочемо, щоб все було безкоштовно».
– Власне, а за що стягується плата? Багато хто думає, що «Євротермінал» – це шлагбаум, біля якого стоїть людина з мішком і збирає гроші?
– На жаль, в суспільстві склалася така думка. Можливо, тому що останні 5 років активізувалися конкуренти Одеського порту. Для них дуже важливо, щоб порт втратив вантажопотоки та інвестиції. І вони підігрівають будь-який негатив, в тому числі, ініціюють дискусію про можливість винесення порту за межі міста. І навіть більше – про створення ще одного порту за містом і поділі вантажопотоків. Основний потік, який всіх цікавить, це контейнери. Тому вся ця дискусія навколо «Євротермінал», яка почалася 4-5 років тому, не має нічого спільного з реальною ситуацією.
Сам «Євротермінал» виник у 2005 році. Це було продиктовано саме тим, що вулиці в районі Пересипу і на під’їздах до центру Одеси були забиті вантажівками. Часто виникали конфлікти з місцевими жителями, доходило навіть до бійок. І тодішній начальник порту Микола Павлюк активно шукав інвестора, який би вклав гроші, придбав землю, створив інфраструктуру, що дозволяє розвиватися порту, в першу чергу, контейнерному порту. В результаті інвестор з Великобританії вклав в проект власні гроші, а також залучив кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Коли ЄБРР давав кредит, ми проходили безліч експертиз – економічну, юридичну, можливість створення такого майданчика з точки зору антимонопольного законодавства України. Тоді цей проект був одним з пріоритетних і для Одеської області, і для ЄБРР. «Євротермінал» розвивається з 2005 року і я впевнений, що саме завдяки йому Одеський порт є найбільшим контейнерним портом України.
Інвестор вклав в проект 16 млн доларів, ще стільки ж було отримано від ЄБРР. І ще близько 8 млн доларів ми реінвестували за роки роботи. Тобто, загальні інвестиції склали 40 млн доларів. І ми продовжуємо вкладати кошти до сих пір, розвиваючи інфраструктуру Одеського порту.
– І який шлях ви можете запропонувати для вирішення проблеми?
– З огляду на те, що ми – приватний бізнес, шляхів може бути кілька. Перший: держава збере той самий мільярд, побудує альтернативну дорогу і все одно буде брати за неї гроші. Другий: держава викупить цю інфраструктуру у нас же. І буде управляти нею самостійно. Хоче – безкоштовно. Хоча, я думаю, що гроші будуть брати в будь-якому випадку. І третій шлях: визнати статус-кво, домовитися з усіма учасниками ринку, зробити наш тариф регульованим. Ми готові до цього діалогу. І закликаємо до нього останні кілька років.
– Ваша робота з портом – приклад взаємовигідного державно-приватного партнерства. Як зараз йдуть справи?
– Як я вже зазначив, Одеський порт розвинувся як контейнерний завдяки «Євротерміналу». Потоки, можливості переробки вантажів збільшилися майже вдвічі. Ми винесли на територію «Євротерміналу» майже всі митні та доглядові операції, створили спеціальний проект «Автохаб». Він дозволив наростити потужності з перевалки легкових автомобілів через одеський порт. Для учасників ринку ми створили майданчик по обробці збірних вантажів, коли в одному контейнері приходять вантажі для 8-10 одержувачів. За цим напрямком тільки за останні два роки ми підвищили оборот в 10 разів. Починаємо будувати залізницю і ще багато чого плануємо.
– Сьогоднішня криза, обумовлений епідемій коронавируса, позначився на вашій роботі?
– Так звісно. Нам довелося залучити додаткових працівників. На території «Євротермінал» відбувається диспетчеризація майже всього транспорту, що в’їжджає в порт. Машини проходять попереднє оформлення в т.зв. тальманської вікнах терміналах, а потім в «нульовому вікні» порту де отримують всі документи. Для цього ми побудували єдиний офіс. Він розрахований на перебування там до 100 чоловік одноразово, але сьогодні ми туди пускаємо не більше ніж 10 чоловік одноразово, щоб дотримуватися запобіжних заходів під час карантину. Відстежуємо наявність масок і дезінфекторів. Крім того, ми закупили спеціальні сканери, здатні автоматично визначати температуру і наявність масок на обличчі. Тобто, людина без маски і з підвищеною температурою в порт просто не потрапить, принаймні, через прохідні, розташовані на нашій території.
Звичайно, ми намагаємося допомогти місту. Через Червоний Хрест профінансували покупку кисневої станції для апаратів ШВЛ і покупку захисних костюмів для одеських медиків. Також спільно з депутатами і прилеглими до «Євротерміналу» ФОПамі ми забезпечуємо продуктами харчування малозабезпечених жителів і багатодітні сім’ї цього району.
Ще один наш проект (спільно з Рішельєвським ліцеєм) стартував до коронавируса, але виявився актуальним саме сьогодні. Це онлайн-клас по суботах: 4 уроки для школярів з області. Викладачі проводять уроки з різних предметів, і діти можуть задавати їм питання в онлайн-режимі.
– А в цілому на роботі порту як позначилася криза?
– Порт продовжує працювати. Звичайно, все, що прибуває в Одесу сьогодні, виїхало місяць-півтора тому, коли ще проблема коронавируса не стояла так гостро. Ми очікуємо, що в кінці квітня або в травні піде сильне падіння. Думаю, на 30-40% по всьому бізнесу.
– Навіщо все-таки порту, Одесі, Україні потрібен «Євротермінал»?
– Як у будь-якого комерційного проекту, плюсів, напевно, кілька. По-перше, це податки, які ми платимо в бюджет міста і області – це близько 15 млн гривень. І компанії, які працюють на нашій інфраструктурі, сумарно дають до бюджету 3-4 мрлд гривень на рік. Ще один приклад – «Автохаб». У червні 2017 року надходження до одеської митниці від розмитнення легкових машин в області становили близько 20-25 млн гривень в місяць.На сьогоднішній день завдяки «Автохабу» тільки прямі митні надходження становлять близько 600 млн гривень в місяць, а це близько 20 млн гривень в день.
Крім того, наявність «Євротерміналу» дозволяє і далі розвиватися одеському порту як контейнерному, що дає імпульс всій припортовий логістики і забезпечує робочі місця.
– У ситуації певної конфронтації з владою, змінюватися чи ваші плани з розвитку?
– Ми плануємо розширюватися. Закінчити залізницю. Хочемо розвивати стаффіровочний бізнес, оскільки це забезпечує розвиток контейнерного бізнесу. Йдеться про завантаження в контейнери різних вантажів – зернових, сільськогосподарських та інших. Також плануємо переробку цих вантажів, хочемо побудувати окрему станцію по обробці контейнерних поїздів. Одеський порт треба розвантажувати в частині залізниці. Він перевантажений, це створює дискомфорт і для порту, і для жителів прилеглих кварталів. А залізниця, яку будуємо ми, виходить на станцію «Одеса-Пересип» і не перетинається з центром міста.
Підводячи підсумок, хотів би сказати, що ситуацію з проїздом в порт через «Євротермінал» ми вважаємо надуманою. На жаль, рік тому президента ввели в оману, подали невірну інформацію, і він поставив завдання, яке нездійсненне. Але Міністерство інфраструктури, як профільний орган, мало б розібратися і донести до президента, до міністра, що ситуація зовсім не така, як її описали рік тому. Коли президент приїжджав в Одеський порт і задавав питання про в’їзд і шлагбаум, я дав йому всю інформацію, яка у мене була. І з вуст президента була озвучена фраза «до бізнесу більше питань немає, все питання – до чиновників».