На сьогоднішній день ситуація в сфері безпеки в Чорноморському регіоні залишається нестабільною, і тенденції до її поліпшення, на жаль, немає. Про це під час форуму Age of Crimea (Час Криму) заявив командувач ВМС ЗСУ адмірал Ігор Воронченко.
“Станом на сьогоднішній день ситуація в сфері безпеки в Чорноморському регіоні залишається нестабільною, і тенденції до її поліпшення, на жаль, немає … Придністров’ї, Крим, Донбас, Осетія і Абхазія – це критичні точки, на які спирається РФ, і фокусується вся увага для перекидання і проекції сили на Середземномор’ї і Східну частину планети. Обмеження доступу для конкурентів в світі – це завдання Кремля “, – заявив Воронченко.
За словами адмірала, нарощування Росією сили в Чорноморському регіоні почалося з 2003 року, коли був підписаний договір між Україною і РФ про спільне використання Азовського моря. Договір передбачає обмеження для заходу сюди кораблів третіх країн. Аналогічний договір у 2018 році щодо Каспію підписали п’ять країн.
“І там Росія переслідує свої інтереси, адже саме з Каспію були випущені перші калібри по Сирії”, – зазначив Воронченко, додавши, що з Криму забезпечується театр військових дій в Сирії, Лівії, Африці.
За інформацією командувача ВМС, Росія переплановує свої активи для досягнення максимального ефекту в Середземному морі і для подальшого поширення впливу на інші регіоні. “Цифри говорять самі за себе: з усього нового обладнання та озброєння флоту, 60% отримав Чорноморський флот, 20% – Балтійський флот, і по 10% відповідно Північний і Тихоокеанський флот. Тобто Путін акумулює увагу на Чорному морі”, – підкреслив командувач .
Воронченко привів статистику посилення військової присутності РФ в Чорноморському регіоні і загроз для України. “Практично за 6 років Росія переозброїла весь корабельний склад. Замість 29 кораблів вже – 42, з них 12 є носіями ракетної зброї. Сумарний залп на сьогоднішній день ракетами” Калібр “становить 72 пуску, а якщо вважати і Каспійську флотилію, і береговий компонент – комплекси “Бастіон” і “Бал”, – то він становить приблизно 120 ракет. А до 2022 року цей сумарний залп, за нашими прогнозами, буде доведений до 168 пусків “, – спрогнозував Воронченко.
Крім того, в Криму Росія розмістила сім підводних човнів, шість з яких є сучасними і дуже ефективними. Так само росіяни посилили сухопутний компонент. “Показники свідчать, що росіяни в кілька разів збільшили сухопутний компонент. Там створено 22-й Армійський корпус і є прогнози, що армійський корпус буде перетворений в двадцять другу Армію”, – повідомив адмірал.
Якщо протикорабельних комплексів в Криму раніше взагалі не було, то зараз вони присутні в складі 15-ї протикорабельної бригади. Так само зараз по всьому Криму спостерігається дуже потужний авіаційний компонент, представлений усіма типами авіації: бомбардувальна, штурмова, винищувальна, розвідувальна та протичовнова.
Щодо протиповітряної оборони, то, за словами Воронченко, росіяни переоснастили її новітніми комплексами С-400, які розкидані практично по всьому Криму.
Перераховуючи факти повзучої анексії Криму, головнокомандувач згадав захоплення в 2014 році платформ і родовищ, будівництво Керченського моста, перекидання сил з Каспійської флотилії до Азовського моря, заборона вільного судноплавства в 2018 році, перекриття в 2019 році чотирьох ділянок в Чорному морі під час проведення багатонаціональних навчань , що створило перешкоди для цивільного судноплавства. Всі ці дії негативно впливають на економіку України.
На думку Воронченко, РФ має великі геополітичні інтереси в Чорноморському регіоні, які ведуть до її панування тут. “Росія прагне консолідувати свої сили в трикутнику Каспій-Азов-Чорне море. З якою метою? Накрити” парасолькою “Кавказ, змусити Україну відмовитися від моря, для стратегічного панування над Україною та її союзниками в Чорному морі, а також, якщо брати таке геополітичне поняття – для блокування китайських проектів на Захід. І безпосередньо – це просування сили через Середземне море в Західну Азію “, – заявив адмірал.
Він також нагадав, що з відкриттям Турецького потоку Росія встановила гідроакустичні станції вздовж усього Турецького потоку і “бачить, що робиться під водою”. Аналогічний кордон вона створила з Тарханкуту, встановивши тотальний наглядова контроль за судами, які йдуть в порти Чорного моря України.