- «Позиція нового керівництва Держекоінспекції полягає в тому, що всі територіальні органи мають бути очищені. Ми хочемо бачити в якості інспектора молоду фахову людину у формі, яка буде приходити на підприємство і не вимагати хабарі, а робити вчинки, які захищають закон. Наше головне завдання, щоб цей інспектор стояв на захисті життя і здоров’я людей. Бо Державна екологічна інспекція це в першу чергу – про життя і здоров’я людей».
Цими словами учора, 12.12.2019 р., розпочав свій брифінг в Одесі т.в.о. голови Держекоінспекції України (ДЕІ) Єгор Фірсов. Новий керівник відомства провів у обласній державній адміністрації виїзну нараду «з питань діяльності Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу».
Формальним приводом для проведення зустрічі став суспільний резонанс конфліктної ситуації у порту «Чорноморськ», де позаминулого тижня співробітниками ДЕІ було затримане за начебто забруднення навколишнього середовища судно Shandong Peng Cheng.
Вказане судно змогло залишити порт тільки після сплати великого штрафу. Тепер це рішення оскаржується представниками судновласника у судовому порядку. За наявною інформацією, з початку року ДЕІ Кримсько-Чорноморського округу вже програла у суді більше 80 аналогічних справ.
Не дивлячись на те, що анонс про нараду з’явився у ЗМІ всього за день до її проведення, у дискусії з надто актуальної для регіону проблеми взяли участь представники більш ніж сорока суб’єктів господарювання (філій ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ»), операторів берегових вантажних терміналів, агентських, експедиторських, юридичних компаній), а також представники органів місцевої влади, громадських організацій, численні журналісти.
Дискусія у облдержадміністрації тривала дві години і носила досить гострий характер. Зокрема, нищівній критиці з боку бізнесу була піддана практика здійснення екоінспекторами спроб контролю якості ізольованого баласту на суднах (чого немає в жодній іншій країні світу), а також існуюча практика контролю морської води в гаванях.
Учасники зустрічі багаторазово наголошували на незаконності дій співробітників регіональних органів ДЕІ, які «як сомалійські пірати» прориваються на борт судна і пред’являють капітанам приписи про начеб-то забруднення довкілля, навіть не маючи повноважень підписувати такі документи, а потім призначають штрафи просто «від ліхтаря» – не маючи затверджених методик обчислення екологічних збитків. Коли подібні спроби здирництва вчиняються по відношенню до берегових суб’єктів господарювання, у останніх є час на судове оскарження дій екоінспекторів. У капітана іноземного судна такого часу немає зовсім – кожна доба простою суховантажа чи танкера у порту обходиться судновласнику втратами від 10 до 100 тисяч доларів.
За словами представників бізнесу, теперішня практика екологічного контролю у портах вже призвело до того, що багато судновласників відмовляються від фрахту в напрямку українського берега, або включають до суми фрахту корупційну складову. Як відзначали на нараді представники міжнародних клубів морського страхування, у договорах є спеціальне «українське застереження», в якому фрахтувальників попереджають: для запобігання затримки судна необхідно включити в дисбурсментський рахунок додатково певну суму в зв’язку із здійсненням «екологічного контролю». Страхувальники з болем констатували, що за рівнем ризиків рейси торгових суден в Україну стоять на третьому місці після рейсів у «піратські» регіони поблизу Нігерії і в Аденську затоку.
Звертаючи увагу на той факт, що дії екологічних інспекторів у портах наносять величезний збиток іміджу України в очах світових морських перевізників, учасники наради запропонували новому керівнику ДЕІ перезавантажити правову базу екологічного контролю в портах – затвердити чіткі і зрозумілі правила як проведення перевірок так і методики обчислення суми нанесеного екологічного збитку. Окремо наголошувалось на підвищенні ролі у цих процесах структур Адміністрації морських портів України.
Підсумовуючи дискусію, Є.Фірсов пристав на пропозицію бізнесу і запропонував присутнім не гаючи часу створити спеціальну робочу групу, яка займатиметься розробкою і впровадженням нових правових засад діяльності екоінспекторів у портах. До робочої групи очільник ДЕІ запропонував включити представників судновласників, адвокатських компаній, ДП «АМПУ», громадських організацій.
– Головне завдання робочої групи – напрацювати нові правила гри, – зробив акцент Є.Фірсов. – Ви знаєте, що перевірку портів і суден Держекоінспекція може проводити разом з АМПУ. І наше завдання – зробити таку модель і можливо перезапуск Чорноморської інспекції за участю нової конкурсної комісії, до якої увійдуть громадські організації, щоб ми сформували новий склад цієї комісії. Щоб ми були впевнені: якщо інспектор іде у порт чи на інший господарський суб’єкт перевіряти.., там точно не буде корупції… Можливо перші кілька місяців перевірки варто проводити відкрито – інспектор, представник АМПУ, громадської організації, журналісти. На камеру знімати: як відбираються проби, як відбувається перевірка…
У нараді в ОДА взяли участь представники центрального апарату та ряду філій ДП «АМПУ», що свідчить про актуальність порядку денного для портовиків. На пропозицію директора департаменту безпеки мореплавства та екологічної безпеки ДП «АМПУ» Миколи Севиріна до робочої групи, яка буде займатися перезавантаженням екологічного контролю у портах, включено першого заступника директора вказаного департаменту Андрія Григор’єва.
Виконуючий обов’язки начальника Одеської філії АМПУ Денис Карпов у своєму коментарі журналістам нагадав, що з 1 серпня ц.р. вступив у силу Порядок взаємодії Адміністрації морських портів України та Державної екологічної інспекції у разі виявлення випадків скидання суднами забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту (Постанова КМУ від 17 липня 2019 р. № 670).
– Ми повністю підтримуємо позицію щодо недопущення забруднення моря з вини судна, а у разі виникнення такої ситуації судновласник повинен бути притягнутий до відповідальності, – зауважив Д.Карпов. – Однак, як показує практика, у багатьох випадках обґрунтованість претензій екоінспекторів викликає сумніви. І я абсолютно згоден з тезою нового керівника Держекоінспекції про необхідність відновлення довіри і поваги з боку бізнесу і іноземних судновласників до посадових осіб, які здійснюють екологічний контроль у портах. А щоб відновити цю довіру, інспектори повинні дотримуватись чітко прописаних у законі процедур. Корупція виникає там, де не працюють закони…
Ще одна важлива тема, яка піднімалась на виїзній нараді під головуванням нового керівника ДЕІ – забруднення акваторій портів непортовими суб’єктами господарської діяльності. Учасники зустрічі неодноразово наголошували на тому, що забруднення довкілля морськими суднами може становити максимум один відсоток від загального обсягу шкідливих речовин, які потрапляють у море з міських зливових колекторів і просто з каналізаційних труб, які ніде легально не зареєстровані і ніким не контролюються.
– Міська зливова каналізація має працювати лише тоді, коли йде дощ, – сказав з цього приводу Є.Фірсов на своєму брифінгу після наради. – Але існують незаконні вмикання до цих зливових колекторів і туди йде практично все: і торгівельні центри туди підключаються і зливають свої стоки, і автомобільні мийки… Ми звернулись до посольства Нідерландів і три експерти з порту Роттердам на наше прохання проведуть незалежний [екологічний] аудит трьох українських портів. На вміст шкідливих речовин [у морській воді]. Скоріш за все це будуть порти Одеський, Південний і один з портів Миколаївського регіону…
Прес-служба адміністрації Одеського морського порту
