“Завтра – значить ніколи”, – такий підхід до роботи має міністр інфраструктури Владислав Криклій. Йому 33 роки, і до того, як стати міністром, він займався реформою МРЕВ – сервісних центрів, в яких реєструють автомобілі.
Перед інтерв’ю глава відомства розповідає, що співробітники міністерства скаржаться на те, що з його приходом працювати стали більше. Раніше більшість із них рівно о 18:00 залишали робочі місця. Сам міністр із приходом в Кабмін мало спить, “жахливо харчується” і не встигає займатися спортом. Каже, що багато справ. Ось про них ми його й розпитали – що дасть Укрзалізниці вихід на IPO, коли дороги в Україні можуть стати платними, які порти передадуть в концесію – про все це читайте в ексклюзивному бліцінтерв’ю UATV.
– Скільки доріг Міністерство інфраструктури має намір відремонтувати наступного року?
– 4,5 тис. км. Це плани на наступний рік, які закладені в дорожньому фонді. Ресурс під це є, але ми також розраховуємо на співпрацю та підтримку наших фінансових інституцій, які допомагатимуть, видаючи довгострокові кредити під будівництво місцевих доріг.
– Чи багато потрібно кредитного ресурсу?
– Багато. Хотілося б залучити приблизно мільярд доларів.
– А скільки тоді потрібно грошей на дороги, які збираєтеся побудувати наступного року?
– 74,4 млрд грн. Це сума, яка запланована. Якщо буде перевиконання від збору акцизів, плюс мільярд, залучений облдержадміністраціями та місцевою владою, хотілося б вийти на круглу суму – 100 млрд грн, щоб ми рухалися таким же неймовірним темпом, який продемонстрували при будівництві дороги Запоріжжя – Маріуполь (130 кілометрів відремонтували за 68 днів – ред.).
Ми почали попередні переговори щодо концесійних доріг. Їх не може бути багато, не на всіх ділянках є необхідна інтенсивність трафіку. Кілька ділянок: Львів – Стрий, Тернопіль – Львів, Львів – Краковець, Біла Церква – Київ і нова Велика Кільцева дорога. Це ті проєкти, про які ми говоримо зі Світовим банком. Вони нам роблять підготовку з техніко-економічного обслуговування (ТО). Є вже низка компаній, які спеціалізуються на концесійних дорогах, і вони чекають від нас конкретики.
– Скільки таких компаній, інвесторів, і яку дорогу першою збираєтеся віддати в концесію?
– Все буде залежати, безумовно, від них. Близько чотирьох. З Азіатського регіону це Китай. З Європи – французи, швейцарці та португальці.
– Крім доріг, ви передаєте в концесію порти: Херсон і Миколаїв. Які ще об’єкти готуються до передачі?
– В ідеалі – передати максимальну кількість морських портів. Немає нічого в цьому страшного. Україна повинна за собою зберігати стратегічну інфраструктуру, причальні стінки, зони акваторій. Безпосередньо операційне управління ми можемо сміливо передавати під управління концесіонерів. Вони позбавлені бажання красти самі у себе, щось недоотримувати і т. д. Вони рухаються більш проактивно, тому що хочуть більше заробити. Поки ми говоримо про порти Маріупольський, Бердянський, Одеський, а також про поромну переправу з Чорноморськом. Будемо починати з ним готувати ТО.
– Що збираєтеся робити для збільшення вантажоперевезень річковим транспортом?
– Перше – це закон про внутрішній водний транспорт. Ми його відпрацьовуємо з профільним комітетом. Наші сусіди білоруси готові інвестувати в річкову інфраструктуру, але ми теж не повинні зволікати, бо це дешевше, екологічніше, дозволяє розвантажити дороги та дозволить виходити в море. Після закону ми будемо максимально стимулювати появу суднобудівних компаній. Для початку ми хочемо, щоб якомога більша кількість компаній заходила на річкове сполучення. Після того, як ми зможемо показати, наскільки річковий транспорт рентабельний та інвестиційно цікавий, ми хочемо активніше нагадати полякам, що велика частина річкового сполучення траси Е40, яка з’єднує Балтійське і Чорне моря, проходить через них. І в нас є великі надії на те, що Польща, Євросоюз захочуть зайнятися днопоглибленням, каналами на своїй стороні, щоб ми могли зв’язати два цих моря. Так ми отримаємо інший транспортний ландшафт, і частина Шовкового шляху матиме іншу географію.
– Укрзалізниця виходить на IPO. Що це означає і що дає компанії?
– Компанія стає публічною, це вже не якесь закрите держпідприємство, яке мало купу туманних історій, на які всі постійно скаржаться – від пасажирів до бізнесу. Воно буде зобов’язане по-іншому працювати, за іншими стандартами. Укрзалізниця зможе залучати дешевший ресурс під різні кредитні програми, капіталізація компанії зростатиме, на що ми дуже розраховуємо. Частина акцій, які ми продамо і отримаємо за це кошти, будуть проінвестовані в рухомий склад, локомотиви, вагони, потяги. Укразалізниця отримає не друге, а навіть “третє дихання”, і зможе оновлювати рухомий склад. Він працював на знос і зараз перебуває в критичному стані.
– Який відсоток зносу?
– В залежності від того, пасажирський потяг або вантажний. В середньому, 85-90%. Дуже все не райдужно.
– Скільки ж ви збираєтеся залучити від виходу компанії на IPO?
– Це все ще комерційна інформація, але скажу попередньо, що Укрзалізницю досить добре оцінили, у неї покращилися фінансові результати, рейтингові агентства Fitch і Standart and Poors дали їй оцінку В +, і ми очікуємо, що це буде впливати на ті позики, які ми залучатимемо.
Дар`я ВЕРШИЛЕНКО