Цього тижня відбуваються слухання у справі України проти Росії щодо порушення Конвенції ООН з морського права в Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.
З появою справи про імунітети наших військових кораблів і членів їхніх екіпажів справу стали називати «великою» справою з морського права, бо вона стосується всіх порушень, яких вчинила Росія – перешкоджання навігації, крадіжка нашихкорисних копалин, незаконний вилов риби, спорудження Керченьського мосту та багато інших.
Ця справа триває з 2016 року, коли стало зрозумілим, що Росія не готова усунути порушення Конвенції ООН з морського права добровільно. Протягом цього часу ми пройшли складний процес відбору арбітрів та підготували меморандум з викладенням всіх порушень, вчинених Росією.
Росія робить все для затягування справи. Тому вона оскаржує юрисдикцію трибуналу. Відбулося два раунди обміну письмовими поясненнями щодо юрисдикції.
Сьогодні наші дипломати нарешті дійшли до усних слухань з питань юрисдикції. Місце те саме – Гаага, Палац миру. Інша інституція – постійний третейський суд, де засідає трибунал, сформований відповідно до додатку VII Конвенції ООН з морського права.
Мета Росії традиційна – уникнути розгляду справи по суті і відповідальності.
Завдання Українських дипломатів просте і складне водночас – відстояти своє право на судовий розгляд справи по суті. Про це повідомляє МЗС України.
Судові слухання цього тижня важливі і в більш ширшому контексті.
Росія, прагнучи вбити справу, намагається додати два важливих питання.
По-перше, Росія намагається поставити під сумнів український суверенітет в Криму. Ніби з процедурних мотивів Росія намагається надати хоч якоїсь ваги своїм аргументам щодо Криму. Слухаючи усі аргументи Росії слід пам‘ятати, одне: Крим – це Україна. Загалом виглядає, що Росія прагне перетворити слухання на лекцію з конституційного права України.
По-друге, Росія намагається довести, що має право свавільно вести себе на Азові і в Керченьский протоці, бо там не застосовується міжнародне морське право. Ми знаємо з вами цю історію. Росія прагнула цього давно. Наше завдання – не дати відновити імперське минуле Росії.
Сьогодні виступає Росія. Наша відповідь – завтра.