Пропонуємо Вашій увазі коментар “Морським бізнес-новинам Укарїни” заступника Міністра інфраструктури 2015-2016 років, к.т.н., Юрія Васькова про днопоглиблювальний флот Адміністрації морських портів України (АМПУ), логіку та пріоритети розвитку Адміністрації, придбання лоцманського флоту філії “Дельта-лоцман” та філії “Днопоглиблювальний флот” .
Олександр Діордієв, «Морські бізнес-новини України»: Сьогодні серед портовиків склалося лобі успішних приватних проектів, такі як ТІС, «Нібулон», «Ніка-тера» та інші, які домоглися успіху «за парканом» морських портів та ініціатив Міністерства Інфрастури, по залученню інвестицій. Деякі з керівників цих проектів вважають, що участь держави в морегосподарському комплексі не повинна виходити за межі військово-морських сил. І що, наприклад, витрачати кошти на власний днопоглиблювальних флот АМПУ – неправильно.
І є Адміністрація морських портів України (АМПУ), яка володіє певним фінансовим ресурсом і намагається цим ресурсом якось розпоряджатися. Коли ви були главою АМПУ, основний упор був зроблений на те, щоб провести днопоглиблення в морському порту Южний. Зараз в Адміністрації створюють компанії, сервісні центи, в тому числі філія АМПУ «Днопоглиблювальний флот», які й покликані цим займатися. Я так розумію, що це для них філія «Дельта-лоцман» намагається придбати земснаряд за 750 мільйонів гривень. Серйозна інвестиція, напевно, одна з найбільших, що я пам’ятаю за історію України, в покупку судна. Наскільки це лежить в компетенції АМПУ, відповідає його меті і завданям?
Юрій Васьков, заступник Міністра інфраструктури 2015-2016 р, к.т.н.: Держава повинна вийти з господарської діяльності, перш за все стивідорної. Те що ми бачимо з року в рік зростання показників у приватних стивідорних компаній, лише підтверджує, що вже упущений момент, коли держава повинна була позбутися цих активів. Позбутися одним єдиним шляхом – виставити їх на приватизацію. Альтернативної форми-концесії цих активів за 7 років так і не відбулося і, на мою думку, не відбудеться, просто тому, що сьогоднішня система державного управління не здатна це питання довести до кінця, це раз. Друге – я сумніваюся, що знайдуться бажаючі взяти участь в концесії у запропонованому вигляді.
Єдина форма яка, я вважаю, буде ефективна для виходу держави з стивідорної діяльності – це приватизація державних стивідорних активів. Приватизація держстивідоров міститься і в коаліційній угоді і в рішеннях уряду, і в Законі «Про порти». Проте, окремі чиновники в усному порядку вирішили інакше і приватизацію штучно гальмують.
Друга теза, яку хочу прокоментувати. Це увага АМПУ до акваторії порту Южний. Нагадаю, що днопоглиблення акваторії порту Южний почалося до створення АМПУ. АМПУ була правонаступником цих договорів і ми їх доводили до кінця. Крім порту Южний ми займалися днопоглибленням і в інших акваторіях, що було основною функцією, і що АМПУ продовжує робити.
Тепер до головного. Моє ставлення до планів АМПУ з розвитку і придбання флоту.
Перше. В АМПУ сьогодні заявляють про необхідність придбання лоцманських катерів. Не розумію навіщо АМПУ зараз купувати лоцманські катери. Відповідно до Закону України «Про морські порти» і декларацій, які не раз звучали від Міністерства Інфраструктури, лоцманська послуга повинна перейти в ринок. Так передбачає чинне законодавство.
В умовах, коли очікується перехід цієї послуги в ринок планувати придбання трьох нових лоцманських катерів, досить дорогих, для державного монополіста, який цю монополію, я впевнений, скоро втратить – це безглуздо.
Друге. Що стосується днопоглиблювального флоту. Моя думка, що АМПУ повинна мати в своєму складі днопоглиблювальних флот, але в мінімальній кількості необхідній для проведення аварійних і підтримуючих глибини робіт.
Періодично виникають ситуації, як це було на Азовському морі, каналі «Дунай-Чорне море», як це було в інших портах, коли тендера або скасовувалися правоохоронними органами або вчасно не проводилися через відсутність учасників або наявність порушень при тендерах і виникала необхідність терміново виключати аварійні ситуації і доводити глибини до паспортних.
У цих випадках дуже добре працювали земснаряди власного флоту АМПУ «Інгульський» і «Меотида». Для таких випадків власний флот корисний, так само як і корисно мати власні ремонтно-будівельні ділянки в портах, які можуть оперативно вирішити аварійну ситуацію, на залізниці, відремонтувати автомобільну дорогу і т.д. Але підкреслюю, це лише поточна підтримка і аварійний ремонт.
Безумовно, для всього іншого, як створення нових операційних акваторій глибоководних портів, днопоглиблення значних обсягів, будівництва каналів тощо потрібно залучати флот через аутсорсинг.
Інвестувати у власний днопоглиблювальний флот сенсу немає. Тим більше ремонтувати старий флот, собівартість якого досить висока і потім ці судна будуть на себе стягувати значні кошти на підтримку і ремонт.
Потрібно не забувати, що крім підтримки глибин, АМПУ також відповідає за під’їзні шляхи, відповідає за гідротехніку, яка зношена на 90%. За логікою, яка сьогодні закладена в фінансовому плані, АМПУ потрібно не тільки днопоглиблювальні судна купувати, але і будівельні компанії, створювати дорожні компанії і т.д. Але це ж абсурд, коли на ринку є багато учасників, які готові ці роботи виконувати.
Тому не згоден, що потрібно інвестувати серйозні кошти в придбання серйозної днопоглиблювальної техніки.
Третє. Значна частина коштів які направляються на ремонт днопоглиблювального флоту передбачена на ті судна, які повинні поглиблювати річки. Хочу нагадати, що в минулому році Міністерство Інфраструктури своїм наказом поклало функції щодо днопоглиблення річок на АМПУ. Після чого був переданий ряд застарілого, практично не працюючого днопоглиблювального флоту, призначеного для річок, на баланс АМПУ для філії «Днопоглиблювальний флот».
По суті, що було зроблено? По суті, на судновласників, які заходять в морські порти і платять за послуги в морських портах, поклали обов’язок фінансувати днопоглиблення річок. Як це аргументується? «Вантаж по річці доставляється в морський порт, тому давайте за рахунок портових зборів утримувати річки». За цією логікою вантаж по автодорогах також доставляється в морський порт. Вантаж залізницею також доставляється в морський порт. Так що, давайте тепер ми за рахунок портових зборів будемо ремонтувати автодороги, залізниці?
Олександр Діордієв, «Морські бізнес-новини України»: Наскільки я знаю, філія АМПУ «Днопоглиблювальний флот» три рази з минулого року намагалась провести тендер на 80 млн.грн. на днопоглиблення річок. Жодного разу не змогли знайти виконавця. Нікому копати річки.
Юрій Васьков, заступник Міністра інфраструктури 2015-2016 р, к.т.н.: АМПУ причому до річок? Якщо згідно із Законом «Про морські порти» АМПУ відповідає за морські порти. Якби Адміністрація морських портів привела в паспортні характеристики всю гідротехніку в морських портах, якби у нас всі причали були приведені в порядок, то таке використання коштів можна було б хоч так пояснити.
А у нас знос причалів понад 90 відсотків по тринадцяти морських портах. У нас є невідповідності в кожному морському порту по глибинах. Значна робота виконана АМПУ за останні кілька років щодо днопоглиблення, тут треба віддати їм належне, але ще більш значні обсяги треба зробити.
Є дуже велика кількість невирішених проблем, які входять безпосередньо в зону відповідальності АМПУ, які треба вирішувати.
Фактично, Міністерство Інфраструктури поклало на підприємство, яке не справляється зі своїми прямими обов’язками, відповідальність за утримання річок.
Так, в річках є проблеми. Безумовно потрібно знаходити фінансування і приводити в порядок річки. Але чому ми це робимо за рахунок судновласників, які оплачують судозаходи в морські порти?
Олександр Діордієв, «Морські бізнес-новини України»: З точки зору цільового використання коштів АМПУ, чи можна подавати в суд на такі рішення?
Юрій Васьков, заступник Міністра інфраструктури 2015-2016 р, к.т.н.: Я вважаю, що це суперечить Закону. В теорії подати в суд може будь-який суб’єкт, який вважає, що його кошти використовуються не за цільовим призначенням.
Правильно було б взяти частину податків з бюджету і направити на підтримку річок, якщо ми не хочемо навантажувати сьогодні річковий бізнес і брати з нього додаткові кошти. Можно взяти частину девидендів, які надходять від морегосподарського комплексу в бюджет і спрямувати їх на цільове використання. Це компетенція КМУ.
Олександр Діордієв, «Морські бізнес-новини України»: До речі, крім «Нібулона» і «Укррічфлоту» я, мабуть, не назву так одразу компанії, які займаються перевезеннями по річках і які могли б бути бенефіціарами такого рішення Міністерства Інфраструктури.
Юрій Васьков, заступник Міністра інфраструктури 2015-2016 р, к.т.н.: Є велика кількість компаній, які не настільки публічні і не настільки великі, але цей ринок розвивається. Хоча левову частку займає “Нібулон” і «Укррічфлот». Якщо купуючи власний днопоглиблювальних флот таким чином намагаються піти від великих підрядників в глибоководних акваторіях, то це нереально – АМПУ ніколи не вистачить грошей, щоб піти від аутсорсингу. Пригадайте кількість флоту китайської компанії, яка займалася днопоглибленням в морських портах «Південний» і «Чорноморськ» – там десятки одиниць флоту, кожна одиниця коштує десятки мільйонів доларів.
Олександр Діордієв, «Морські бізнес-новини України»: Дякую за інтерв’ю.