Командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко заперечує версію Росії про нібито наміри українських моряків підірвати Керченський міст.
Про це адмірал заявив в інтерв’ю кореспонденту “Настоящее время” (спецпроект “Радіо Свобода” за участі “Голосу Америки”), коментуючи події 25 листопада 2018 року.
“Це був спланований перехід для виконання рішення Ради національної безпеки про нарощування нашого корабельно-катерного угруповання. Вони, відповідно до плану, здійснювали перехід з пункту базування “Одеса” в пункт базування “Бердянськ” і “Маріуполь”, – заявив Воронченко.
“Той факт, що на борту катерів були курсанти нашого військового інституту на стажуванні, ще раз підтверджує, що ми робили мирний перехід”, – наголосив командувач ВМС.
“Те, що там якісь чутки поширює президент Російської Федерації, (що) вони “йшли підірвати міст”– та кому цей міст ваш потрібен! Навіть при наявності того озброєння на катерах. Ну це абсурд – йти якимись камікадзе підривати той міст. Він і так завалиться через кілька років, тому що спроектований невірно і стоїть на зламі тектонічних плит”, – додав він.
Воронченко також розповів, що характер пошкоджень рубки катера “Бердянськ” вказує на те, що “К630 застосували з відстані 200 метрів, упритул його розстрілювали– і бачили, які пошкодження”.
На його думку, зараз Росія затягує лікування українських моряків, щоб приховати наслідки їхніх поранень.
“Про стан здоров’я поки що офіційно підтвердження ми не отримали. Ми надіслали в усі інстанції (запити), щоб отримати висновок лікарів і епікриз, який же стан. На мою адресу надійшов лише лист від начальника пенітенціарного закладу “Матроська тиша”, і то без номера реєстрації та без дати”, – сказав адмірал.
“Ми робимо все, щоб ще більше відкрити очі нашим партнерам, до молекул і атомів розкласти все, що сталося, і дати об’єктивну оцінку діям Російської Федерації”, – додав він.
Воронченко також запевнив, що пропозиція до РФ обміняти його на всіх 24 затриманих у Керченській протоці не була піар-ходом.
“Я вже ситий цією Російською Федерацією з 2003 року, починаючи з Тузли (конфлікт щодо приналежності острова Тузла і спорудження Росією в Керченській протоці дамби до нього – ред.). Бачив цих “казаків”, бачив “братський народ”, що вони там творили, коли дамбу будували”, – сказав він.
“І на своїй шкурі відчув, що таке 2014 рік – анексія, як вони мене брали в полон. Я вже сидів у полоні в них, і всі методи, всі способи впливати на суб’єкт, на посадову особу знаю. Вони всі старі”, – додав Воронченко, який потрапляв у полон у березні 2014 року у Бельбеку (Крим).