Цього літа у водах Дніпра неподалік від Херсона команда гідроархеологів із Запоріжжя знайшла два човни другої половини XVII сторіччя.
Ймовірно, судна прибули з Туреччини і перевозили будівельні матеріали для укріплення своїх поселень у пониззі Дніпра. На борту одного з кораблів вдалося знайти гармату, деякі особисті речі та люльку. Всі знахідки дослідники передали до Херсонського краєзнавчого музею. 
Приблизно такий вигляд мали турецькі судна.
А те, що човни лежать буквально в ста метрах один від одного, може свідчити про одну й ту саму історичну подію, скоріш за все, бій з козаками, в який їм довелося вплутатися. Але це поки що гіпотеза. Підтвердити її чи спростувати дослідники планують у своїх наступних експедиціях.
Фотоплани турецьких човнів, що затонули у водах Дніпра.
Проте в планах дайверів-археологів не тільки дослідницька робота. Як не дивно, але попри велику площу як річкових, так і морських акваторій України з історичної точки зору вони зовсім не досліджені. Або ж “досліджені” грабіжниками, що перешкоджає історикам скласти цілісну картину подій через відсутність у ній багатьох “пазлів”.
“Парадоксально, але Польща, з порівняно невеликою площею акваторій, має тисячі спеціалістів з гідроархеології, які досліджують історичні події по роках. Гідроархеологів з усієї сорокамільйонної України, якою протікає чимало річок та яку омиває одразу два моря, можна розмістити в невеличкий мікроавтобус. І якщо ми зараз не передамо свої знання молодому поколінню, то після нас вже нікого не буде, адже гідроархеології жоден ВУЗ зараз не навчає” – розповідає керівник дослідницько-освітнього проекту “Борисфен”, завідуючий відділом охорони пам’яток і археології Хортицького національного заповідника Дмитро Кобалія.
Керівник дослідницько-освітнього проекту “Борисфен” завідуючий відділом охорони пам’яток і археології Хортицького національного заповідника Дмитро Кобалія. Фото Анастасії Друсінової.
Отже, в рамках свого дослідницько-освітнього проекту “Борисфен” гідроархеологи хочуть передати свої знання та вміння іншим історикам та зацікавленим науковцям.
Херсонщина – клондайк для підводної археології
Оскільки затонулі човни лежать на дні не глибоко і в безпечному для пірнань місці, у дослідників виникла ідея організувати проект, який об’єднає студентів з різних ВУЗів нашої країни. Вони проходитимуть практику, досліджуючи ці судна, і, можливо, хтось із них зацікавиться підводною археологією.
Саме для цього команда науковців проекту “Борисфен” прибула в Херсон на зустріч з керівництвом Херсонського державного університету. Вони домовилися про координацію спільних дій і тепер три счастливчики з історичної кафедри ХДУ вирушать у літню експедицію. Вже відомо, що це стажування проходитимуть студенти із Запоріжжя. На черзі перемовини з Одеськими та Київськими вишами. В експедиції практикантів навчатимуть де потрібно шукати підводні реліквії, як правильно їх діставати та досліджувати. Утім, Дмитро Кобалія розраховує саме на херсонських студентів:
“Херсонщина – клондайк для підводної археології. На мою думку, тут таяться найбільше підводних пам’яток, починаючи від древніх греків і закінчуючи турецькими війнами ХIX сторіччя. І дуже важливо, щоб ці кораблі досліджували херсонці, які потім, можливо, продовжать підводні експедиції в рідній області.”
Так виглядав Запорізький Луг та Дніпро у XIX сторіччі до будівництва ГЕСів.
Супроводжувати студентів-практикантів під час пірнань будуть професійні “морські котики”. Це досвідчені морські піхотинці з бойовим досвідом:
“Наші морські котики, немов неньки, будуть оберігати під водою майбутніх гідроархеологів. Ці хлопці вміють не просто пірнати з аквалангом, але й воювати під водою, адже вони чудово вишколені в різних екстремальних ситуаціях на глибині. Тому я не хвилююсь за молодь. У них все вийде.” – запевнив менеджер проекту “Борисфен” та кіборг Донецького аеропорту В’ячеслав Зайцев.
Менеджер проекту “Борисфен”, завідуючий бібліотеки Хортицького національного заповідника, кіборг Донецького аеропорту В’ячеслав Зайцев. Фото Анастасії Друсінової.
Про експедицію знімається кіно
Також організатори експедиції мріють показати захоплюючу історію подій, які відбувалися на Херсонщині триста років тому. Вже під час першої експедиції вони почали знімати фільм, який,за словами Дмитра Кобалії, має розкрити гідроархеологію не тільки як цікаву науку, а й як захоплюючу пригоду:
“У пріоритеті буде показати цей фільм мешканцям Херсонщини. В першу чергу в селах, що розташовані поруч з війднайденими човнами. В тих місцях, де люди зараз щодня рибалять та купаються”.
Крім цього, в команді експедиції є експерти з підводної флори та фауни. Тож, можливо, слід очікувати на два окремих фільми: про гідроархеологічну експедицію та про підводне життя, що вирує у Дніпрі.
Утім, точно не відомо, чи вдасться історикам здійснити всі ці захоплюючі плани. Фінансування такого масштабного проекту сягне сотні тисяч гривень, а наразі зібрано близько 60 тисяч. На жаль, держава досі тримається осторонь від такого штибу проектів і тому найкращим виходом залишається залучення меценатських коштів. Але зробити свій вклад може кожен.
http://vgoru.org/