Занепад ЧСЗ: як росіяни знищували найбільше суднобудівне підприємство України

У світлі останніх подій навколо Чорноморського суднобудівного заводу у м. Миколаєві МБН вважає за належне нагадати, які події та керівні рішення передували перетворенню колись найпотужнішого суднобудівного підприємства України на гору нерухомого обладнання, підданого арешту.

У 2003 му році ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» був виключений зі списку підприємств, які не підлягають приватизації. Того ж року  підприємство було винесено Фондом держмайна на приватизацію.

Переможцем конкурсу в якому брало участь лише два підприємства, стало ВАТ “Миколаївська малотоннажна верф”, яке на той час перебувало під контролем російських олігархів братів Чуркіних, за суму в 100 млн. грн.

Під керівництвом росіян найбільше суднобудівне підприємство України поступово втратило практично весь свій виробничий потенціал. В період 2003-2006 рр. з заводу були звільнені три тисячі чоловік. Заборгованість по зарплаті працівникам на 1 січня 2007 року склала понад 2 мільйони гривень. Заборгованість Пенсійного фонду на 1 лютого 2007 року досягла майже 20 мільйонів гривень, фонду соціального страхування від нещасного випадку – більш 0,5 мільйона. До цих невиконаних зобов’язань слід ще додати відсутність обіцяних інвестицій в модернізацію підприємства в сумі 49 мільйонів гривень.

Колишнім керівником підприємства Ігором Овдієнко, за підтримки Миколаївського міського голови В. Чайки, був створений «Комітет порятунку ЧСЗ», діяльність якого була спрямована на боротьбу з цими покупцями підприємства.

У 2007 му році за підтримки місцевої влади (міського голови і губернатора) в ході рейдерського захоплення контроль над підприємством отримав інший російський олігарх – Вадим Новинський.

>Деякий час «Комітет порятунку ЧСЗ» продовжував боротися за повернення підприємства в державну власність.

“Ми не віримо в обіцянки і графіки, які для себе склало керівництво ЧСЗ. Вони не можуть бути виконані, тому що процес передачі, або, вірніше, діяльності нового керівництва заводу не узаконено.

3 березня 2007 року підписано акт про невиконання покупцем інвестиційного договору без будь-яких застережень. На підставі цього акта ФДМ подав до Господарського суду Києва позов на розірвання цього договору та повернення заводу в державну власність, як це і передбачено.

Господарський суд на першому ж засіданні вирішив цю суперечку – повернути все акції у власність держави в особі ФДМ.

Але після цього рішення почалися апеляції і остаточне рішення не прийнято до сьогоднішнього дня. Згідно із законом, якщо почався судовий розгляд про право власності, то блокуються всі операції з перепродажу, частковий продаж цього заводу.

“Ще раз повторюся – нинішнє керівництво заводу нелегітимне. Я задав Горну (Ілля Горн, колишній директор ЧСЗ, представник «Рівейн ЛТД», якого також пов’язують з агрохолдингом “ТАКО”  – МБН) питання, хто його призначив генеральним директором. Формально, він відповів правильно – наглядовою радою. Наглядова рада призначається акціонерами, а більше 90% акцій належать Чуркіним. Я знову його запитав: “Так вас Чуркіни призначили?” Мовчок. Тоді він не має повноважень підписувати документи і ніяких серйозних контрактів укласти не може. – заявляв у ЗМІ Ігор Овдієнко – “Якщо ФДМ каже, що санкціонував договір купівлі-продажу пакета акцій ГАСХ” ЧСЗ “між ВАТ” Судмашпром “і ВАТ” ХСЗ “на тих же умовах, що і Чуркіним, то він, м’яко кажучи, лукавить , тому що умови інвестиційного договору не можна прив’язати до певних термінів: всі терміни вийшли.

Необхідно договір прив’язати до термінів, а ФДМ обманом займається або взагалі є некомпетентним. І ще одне питання: чому ФДМ не вказав, хто підписував договір купівлі-продажу з боку ВАТ “Судмашпром”?

Сьогодні заборгованість по заробітній платі перед звільненими працівниками заводу становить 6,07 млн.грн. плюс індексація, а перед Пенсійним фондом – 30 млн.грн. З людиною за законодавством повинні розрахуватися протягом доби, якщо його звільняють, в іншому випадку – порушується кримінальна справа. І де сьогодні ці кримінальні справи? Питання прокуратурі всіх рівнів”. – розповідав Ігор Овдієнко.

Ні місцева влада, ні органи правопорядку не реагували більше на заяви «Комітету порятунку ЧСЗ» тому що Новинський влаштовував всіх. У грудні 2007 року ФДМ визнав зміну власника підприємства. Покупку 50% акцій Херсонським суднобудівним заводом схвалив Антимонопольний комітет України, а кількома днями пізніше Ігор Чуркін, якого Миколаївський господарський суд визнав главою наглядової ради ЧСЗ, був затриманий 5 грудня в Сербії.

Схвалення ФДМ стало фінальною крапкою в питанні покупки Херсонським суднобудівним заводом акцій ЧСЗ. 30 листопада Антимонопольний комітет (АМКУ) дозволив ХСЗ  придбати більше 50% акцій ЧСЗ. ХСЗ взяв на себе зобов’язання, які були закладені при продажі заводу “Судмашпрому” в 2003 році, тому ФДМ “не знайшов перешкод для перепродажу”.

Через півроку ФДМ погодився переглянути інвестиційні зобов’язання. Основним питанням був перехід від виробничих показників в грошові еквіваленти.

ХСЗ запропонував збільшити обсяг інвестиційних зобов’язань по відновленню і модернізації промислових потужностей ЧСЗ з 49 млн. грн. до 80 млн. грн., скоротивши терміни їх виконання з п’яти до двох років. Так, до 2010 р планувалося забезпечити рівень виробництва в 360 млн. грн., Виключивши зі списку вимог пункт про виробництво суден в еквіваленті металу не менше 60 тис.

У 2008 році експерти кричали, що заміна щорічної обробки 60 тис. тонн металу на обсяг виробництва в розмірі 360 млн. Гривень свідчить про те, що суднобудування перестане бути основним видом діяльності ЧСЗ. На підтримку цієї думки виступили міський голова В. Чайка, голова ОДА О.Гаркуша, деякі народні депутати України, директор заводу «Лиман», С.Ісаков і глава РТПП в Миколаївській області С.Власенко.

«Обсяг продукції в грошовому вираженні це більш правильно. 360 млн. гривень – це немаленька цифра. Інша справа, що ми, громадяни України, від цього отримаємо. Саме зміна говорить про те, що абсолютно некоректно написані цифри в вираженні тисяч тонн, у грошовому вираженні – це більш правильно. Хоча знову ж таки – інфляція. Для суднобудівного підприємства все таки правильно її озвучити в доларах або євро, тому що суднобудівна продукція вимірюється в таких величинах. Моя думка, що Чорноморського заводу не буде як суднобудівного »- заявляв С.Ісаков.

Пророцтва експертів виправдалися повною мірою. На сьогоднішній день завод в основному займається судноремонтом, частина інфраструктури використовується для портової діяльності.

Не поліпшило ситуацію і участь в програмі «Український корвет», за участь в якій боролися всі миколаївські суднобудівні підприємства.

«Близько місяця тому була закладена секція корвета на ЧСЗ. Відступати вже нікуди. Найближчим часом ми проведемо нараду в Кабміні за участю Міністерства оборони, щоб вже в липні була затверджена державна програма будівництва серії кораблів типу «корвет». Під цю програму потрібно буде прописати бюджетне фінансування, щоб вести роботу з контрагентами, планувати всі етапи побудови цих кораблів. Вони нам вкрай потрібні за всіма параметрами, такі кораблі користуються величезним попитом на зовнішніх ринках, і вже є бажаючі, не кажучи вже про те, що програма «корвет» – це, по суті, остання можливість України розвивати військове суднобудування. Ми постараємося, щоб вона була реалізована », – заявляв Анатолій Кінах.

У листопаді 2011 року програма будівництва корветів була прийнята Кабміном з обсягом фінансування 16209,61 млн. грн., на період з 2011 по 2021 рік. Програмою передбачалося спорудження 4 кораблів.

Станом на сьогодні, можна говорити про те, що терміни виконання програми зірвані.

Відчайдушну і романтичну спробу врятувати програму «Український корвет» в 2011 році зробили військові пенсіонери України. “Фонд відродження Українського флоту оголосив про акцію” Збудуємо корвет громадою “. Контр-адмірал у відставці Віктор Макаров повідомив, що ветерани вітчизняного флоту в Севастополі поставили собі за мету побудувати корвет за громадські гроші і заснували благодійну організацію” Фонд відродження Українського флоту ».

– Між фондом і Чорноморським суднобудівним заводом укладена відповідна угода, яка повністю відповідає чинному законодавству. Кошти фонду будуть використовуватися тільки в разі, якщо виникне затримка фінансування робіт, які будуть проводитися на Чорноморському суднобудівному заводі, з державного бюджету. Наше головне завдання – скоротити термін будівництва першого корвета “Володимир Великий”, – зазначив віце-президент “Фонду відродження Українського флоту” контр-адмірал у відставці Віктор Макаров.

Виконавчий директор фонду, капітан 1-го рангу запасу Вадим Махно повідомляв, що перші кошти вже зібрані в Севастополі.

– Протягом 2,5 місяців, що існує фонд, вже понад 140 тисяч гривень. 23 тисячі гривень перерахували українські військові моряки, дві юридичні особи перерахували майже 100 тисяч гривень, свою місячну зарплату перерахував міністр оборони України Михайло Єжель, є перекази від трьох благодійників з Тернополя. Найціннішими для нас є переказ п’яти гривень ученицею другого “А” класу 803-ї школи Харкова Анни Литвинчук та благодійний внесок 82-річної пенсіонерки із Севастополя.

Впевнені, що пан Новинський використовував кошти школярки і пенсіонерки за призначенням. Але корвет так і не був закінчений. Чи вносив  російський олігарх особисті кошти для порятунку «українського корвета» – не відомо.

Обсяг виробництва на підприємстві за 2015 рік склав 260,5 млн гривень.

У 2016м році керівництво Smart Maritime Group заявило про плани завершити проект створення індустріально-логістичного парку (ІП) на території Чорноморського суднобудівного заводу. При цьому керівник проекту запевнив, що створення хаба не збільшить навантаження на дороги міста, оскільки проектом передбачено створення спеціальних автостояночних відстійників для великовантажного транспорту. Об’єкт буде орієнтований на зд перевезення – в індустріальному парку з’явиться власна вантажна сортувальна зд станція, спеціальні склади для окремого охорони вантажів. Очолить індустріальний парк компанія «Наваль-логістик».

Перекладаючи на зрозумілу мову, на території підприємства планується будівництво морського терміналу.

Ще в 2013 році Кабінет міністрів України розпорядився відкрити на території ПАТ “Чорноморський суднобудівний завод” (ЧСЗ, Миколаїв), міжнародний пункт контролю через державний кордон України для морського вантажного сполучення з постійним режимом функціонування і цілодобовим часом роботи.

Також в березні 2016го року ФДМ України виставив на голландський аукціон 9,64% Чорноморського суднобудівного заводу та «успішно» продав їх за 1,5 млн. грн. його ж мажоритарному власникові – компанії Smart Maritime Group, що входить в групу «Смарт-Холдинг», підконтрольної українському бізнесменові Вадиму Новінському, що в 8,4 рази нижче початкової вартості цього пакета (12,45 млн грн).

Олександр Діордієв, головний редактор МБН