2017-04-07 08:46:03
Фахівці не виключають існування змови капітана, судновласника і крюїнгової компанії
Сім членів команди балкера (спеціалізованого судна для перевезення вантажів насипом (навалом), – УНІАН) Free Neptune – п’ятеро одеситів і два жителя Маріуполя – повернулися в Україну з Омана, де вимушено пробули з літа 2015 року.
Тоді Free Neptune з українським екіпажем на борту прибув в порт Маскат для поповнення запасів води і провізії. Однак оператор судна – грецька компанія Free Вulkers SA – відмовився оплатити дану поставку місцевому агенту. Як з’ясувалося, власник судна виявився банкрутом, мають чималі борги (на той час балкер, раніше перевозив добрива, вже близько двох місяців був без вантажу).
Не розрахувавшись з екіпажем за багато місяців роботи, він кинув команду Free Neptune напризволяще.
Як розповідають моряки, понад півтора року тому вони виявилися покинутими фактично в "плавучій в’язниці" – без засобів до існування, в ізоляції, практично без їжі, води, без медичної допомоги і необхідних ліків. Спочатку на судні ще працював судновий телефон, але потім, через несплату, його відключили. Аналогічно – Інтернет. Єдиним зв’язком з Україною стали sms-повідомлення, які мореплавці відправляли за рахунок рідних.
За словами електромеханіка Михайла Новикова, балкер – на ближньому рейді в Маскаті, приблизно в п’яти-шести милях (більше 10 кілометрів) від берега. У зв’язку з тим, що екіпажу не «відкрили кордон» – не оформили відповідні документи, команда вже рік не була на суші. Виняток – три людини, здоров’я яких вже викликало серйозні побоювання.
У серпні 2016 року керівництво порту організувало їм виїзд до медичного закладу.
На балкері функціонує тільки аварійний дизель-генератор, який забезпечує аварійне освітлення судна, що необхідно в цілях безпеки. Для цього порт Маскат забезпечив поставку палива – по 5 тонн перекачується із спеціально приходить судна. Пальне українці переносять вручну.
За словами старшого помічника капітана Артура Земцева, ще в липні минулого року команда написала колективну заяву в суд. Аналогічні звернення направили в ITF (Міжнародної федерації транспортних робітників) і посольство України в Саудівській Аравії, звернулися в МЗС, а родичі вимушених заручників і до Верховної Ради. «З липня ми ніяк не могли добитися реакції, ні від України, від ні профспілки, і тому вийшли на протестну акцію», – зазначає старпом. Доведені до відчаю моряки в грудні минулого року оголосили голодування.
В результаті до вирішення проблеми підключилося посольство України в Саудівській Аравії, відреагувала Ліберія, яка, за свій рахунок, відправила сімох членів екіпажу в Україну.
Є висока ймовірність, що команда не зуміє отримати від судновласника зароблене. За словами голови благодійного фонду допомоги морякам «Ассоль» Анни Муругової, українці з Free Neptune продовжують вимагати виконання умов контракту з боку грецького судновласника-банкрута. Але, як мінімум, два моменти, викликають сумніви, що їм легко вдасться домогтися свого.
Перший – підміна контрактів. За словами Муругової, десять членів екіпажу Free Neptune пішли в рейс через маріупольський крюінг Euromariner, інші – від одеської компанії Dgerela Maritime Services. Михайло Новіков згадує, що до своїх обов’язків на Free Neptune він приступив у жовтні 2015 року, сівши на балкер в Миколаївському морському порту. Тоді ж на судно прибули представники Dgerela Maritime Services. Під приводом того, що на «папери» не вистачає друку, веліли здати контракти капітану. А назад замість повноцінного документа, розписаного майже на десяти сторінках, одеські моряки отримали один лист з печаткою іншої компанії.
За словами членів екіпажу, коли їх родичі в офісі одеського крюїнгу зажадали копію контракту, на руки вони отримали аналогічний «листочок». Варто зазначити, що вже тоді судновласник знаходився в стадії банкрутства, однак про це моряки не були поставлені до відома. «На судні я особисто бачив роздруківку, що висіла на дошці оголошень. На ній значилися прізвища і посади людей з кількох попередніх змін, напроти кожного – проставлена сума, яку заборгувала компанія Free Вulkers SA… », – згадує Михайло Новіков.
Фахівці не виключають існування змови капітана, судновласника і крюїнгової компанії, і вважають, що на це слід звернути увагу українських правоохоронців.
Другий нюанс, який змушує сумніватися в можливості отримання командою зароблених коштів і компенсації за страждання – глибина фінансових проблем судновласника. Справа в тому, що все майно грецької компанії-банкрута заарештовано або під заставою. До того ж, на балкері немає вантажу, на реалізації якого можна було б наполягати в судових інстанціях, а у екіпажу немає юридичних представників в Омані, які могли б взяти на себе ведення справ в судах. Але навіть якщо знайти покупця на Free Neptune, його вартість не покриє борги судновласника, в тому числі, перед екіпажем.
За словами представника юридичної компанії Legal Consulat Grup (Одеса) Ігоря Слабосильного, згідно із законодавством, в подібних ситуаціях пріоритет в отриманні боргу має банк. Free Neptune оцінюється в 2 млн доларів, а заборгованість його власника перед банком-кредитором набагато більше – 3 млн доларів. «Цей балкер знаходиться під арештом держави прапора (Ліберії), а також – в заставі у банку-кредитора», – розповів юрист.
Втім, за його словами, варто зробити спробу і змусити судновласника-банкрута після продажу майна виплатити, в першу чергу, довго саме морякам (сума становить близько 680 тисяч доларів).
Одним з варіантів добитися цього також може бути аукціон. Однак для його організації необхідно отримати відповідне рішення суду. Для звернення до суду, знову-таки, потрібно знайти в Омані юридичну фірму, яка зможе представляти інтереси екіпажу. «Ми сподіваємося, що найближчим часом знайдемо відповідну юридичну компанію, яка зможе від імені екіпажу звернутися до суду», – підкреслив правник, додавши, що переговори про це ведуться з партнерами Legal Consulat Grup в Арабських Еміратах.
Представник Профспілки працівників морського транспорту України Еліна Караван додає, що, на сьогоднішній день, ведуться переговори про доставку провізії на судно, на якому залишаються п’ятнадцять українців. Їх подальша доля поки що – під питанням.
Нагадаємо, що 18 січня 2017 року набули чинності поправки, внесені до Конвенції про працю в морському судноплавстві (MLC 2006). Вони розроблялися з метою поліпшення умов праці моряків і підвищення гарантій захисту їх прав. Поправки, зокрема, стосуються екіпажів, які потрапили в ситуацію, подібної балкера Free Neptune. Відтепер саме поняття «поинуті моряки» має залишитися в минулому, оскільки нові правила регулюють механізм оплати репатріації людей в разі проблем з судном.
Сертифікат або будь-який інший документ, який підтверджує фінансове забезпечення, повинні зберігатися на борту. Всі держави, які ратифікували MLC 2006, мають право вимагати виконання цієї умови. Однак, на жаль, моряки з Free Neptune потрапили в біду раніше, ніж ці поправки набули чинності.
за матеріалами УНІАН