Збройні барони ІІІ. Бізнес
Балоги: літак в обмін на зброю
8 березня цього року, коли всі
нормальні жінки святкували , журналістка «Обозу» цілий день, а потім другий чатувала
в мерзлякуватому аеропорту Ужгорода на літак Віктора Балоги. Якби то ще було
редакційне завдання, а то так – особиста примха. І дався мені той літак! Хто
тоді міг подумати, що білий птах Балоги через кілька місяців стане чимось на
зразок рушниці, що в першому акті мирно висить над сценою, а в останньому
обов’язково вистрелить.
Журналістка «Обозу», тоді в
Ужгороді літак дочекалася. Балога прилетів на Ліржеті-60 з номером N29LJ. В
інтернеті вдалося з’ясувати, що авіакомпанії «Аеростар» пропонує цей літачок
для польотів кожному бажаючому. «Обоз» подзвонив до менеджерів і дізнався, що
орендувати його можна в будь який день окрім вихідних, бо тоді «в Ужгород літає
власник». Отже Балога…
Ну, і що?
Ну, має людина літак. Нічого
корупційного в цьому «Обоз» не бачить. Друкувати було нічого – зібраний
матеріал припадав пилюкою.
Однак, як це не дивно, коли
сталася біда з «Фаіною», літак став тим ключиком, що допоміг наблизитися до
відповіді на питання, хто в нашій країні заробляє на торгівлі зброєю.
Таємнича «Ліра»
Літак Балоги та сухогруз «Фаіна»
виявилися зав’язаними в єдиний вузол, завдяки зусиллям нардепа Геннадія
Москаля. Коли, той зробив в ДП з обслуговування повітряного руху запит, щодо
літака, який виявив «Обоз», то з’ясував цікаву деталь – майже всі польоти
Лірджета-60 з Києва в Ужгород та назад в Київ оплачувалися компанією «Lyra
Enterpraises» . Це 6-7 тисяч доларів за один рейс, майже кожного тижня і так
протягом всього року.
Коли Геннадій Геннадійович
поцікавився, де «Укрспецекспорт» страхує військові вантажі, як чортик з
табакерки вискочила та сама «Ліра інтерпрайзис».
Щоправда, тут йшлося про куди
більші гроші, ніж у випадку з літаком. В цьому році «Укспецекспорт» перерахував
8.2 млн. доларів на рахунки «Ліри». Крім того «Укспецекспортом» було перераховано
«Лірі» 350 тисяч доларів по сплаті по контракту, а її дочка «Укрінмаш»
перерахувала, ще 1.1 млн. доларів
Що ж це за «Ліра»? Що спільного,
між авіацією та торгівлею зброєю? Між польотами літака Балоги і захопленою
піратами «Фаіною»?
«Обоз» вирішив розібратися в цій
загадці і здається знайшов відповідь, яка з’єднує всі ниточки в один клубок. І
байдуже з чого почати з Лірджет-60, чи «Фаіни», з компанії «Ліри» чи ЗАТ
«Велта», з діячів Банкової чи депутатів Партії Регіонів, якщо всі дороги ведуть
в Рим. Отже почнемо з чого вже починали – з літака.
«Первым делом самолеты, а
губернаторство потом»
Згідно даних Державного
підприємства з обслуговування повітряного руху літати в Ужгород наш Лірджет-60
почав в кінці минулого року. З початку 2008 його польоти стали регулярними.
Коли літачок Балоги журналіст «Обозу» вперше побачив на летовищі Ужгорода його
обслуговувала авіакомпанія «Аеростар». Фото літака в усій красі висіло на сайті
авіакомпанії, воно зникло лише тоді, коли «джентльмен» Віктор Балога не виконав
своїх зобов’язань перед дамою.
«Обоз» має на увазі Людмилу
Супрун, яка має прямий стосунок до авіакомпанії «Аеростар». Варто лише
прослідкувати ланцюжок засновників-співзасновників компанії, як надибаєш її
власний ПІБ.
Віктор Балога, ще з кінця 2007
року годував цю милу жіночку обіцянками зробити її губернатором Запоріжжя. Але
не зробив. Супрун так образилась, що навіть відмовилася вступити в «ЄЦ», хоча
вже встигла оголосити про бажання злиття на прес-конференції.
Певно через цю історію літачок
Лірджет-60 і зник з інтернет-сторіночки «Аеростар».
В житті білого птаха Балоги
почала домінувати інша авіакомпанія «Аеро-чартер», яка ще з початку року
регулярно виступала в ролі офіційного перевізника Віктора Балоги та його
соратників. При чому замовником рейсу традиційно виступала відома нам компанія
«Lyra Enterpraises». Вона і оплачувала перельоти. Сума коливалася від 5.5 тисяч
доларів до 8 тисяч – залежно скільки літак знаходився в стані очікування
пасажира.
Коли «Обоз» зацікавився
засновниками «Lyra Enterpraises» виплили цікаві обставини: виявляється, коли
авіакомпанія возила Балогу, вона платила гроші сама собі. Адже «Аеро-чартер» та
«Lyra Enterpraises» повністю афілійовані між собою структури, хоча одна з них
знаходиться в Києві, а друга має аж дві адреси в Греції та Панамі. Ось
залізобетонні приклади спорідненості: представником компанії «Lyra
Enterpraises» є Новак Олексій Юрієвич, який проживає в Афінах вулиця Незера, 6.
Цей же пан має квартиру в Києві на вулиці Клінічній і роботу в авіакомпанії
«Аеро-чартер», в якій він також є засновником. Його дружина Новак Олена є
бухгалтером в «Lyra Enterpraises», а також працює на посаді оперативного
менеджера компанії «Аеро-чартер». Ще є така пані – Рипях Людмила, яка є
директором «Ліри», та була засновником «Аеро-чартер». І це далеко не всі
співпадіння.
Але і цих досить для розуміння,
що «Аеро-чартер» і «Ліра Ентерпрайзес» це одне й теж саме.
Отже «Ліри», яка страхує кораблі
зі зброєю та оплачує перельоти Балоги на його літаку не існує. Це лише міраж чи
ширма, якою зрештою є кожна офшорка. Є лише «Аеро-чартер». Що ж це за дивна
фірма, яка має відношення до польотів Балоги і так само, до корабликів, що
відходять з порту «Октябрськ»?
Кажу «Аеро-чартер» маю на увазі
Сівковича?
Згідно даних податкової
авіакомпанія «Аеро-чартер» заснована в 1994 році. Директор та засновник –
Семенов Михайло Юрієвич. Нині цей же Семенов також значиться в засновниках з
найбільшою сумою внеску в статутний фонд. Офіційно проживає в Києві, але
обізнані люди говорять, що він рідко навідується в Україну, а постійно мешкає в
Греції. Таким чином не випадково в Метаксі знаходиться офіс «Ліри
Інтерпрайзис».
Публічно Семенов людина не
відома, хоча встиг засвітитися на державній службі –в 1998 -2001 роках керував
Державною Авіаційною Адміністрацією. Злі язики говорять, що якраз в цей час
активно поповнювався флот «Аеро-чартеру». Для ЗМІ Семенов є темною конячкою, а
ось його близькі друзі та партнери доволі відомі люди.
Джерело «Обозу» в
Державіаадміністрації повідомило, що Михайло Семенов є та завжди був людиною
нардепа Володимира Сівковича і «Аеро-чартер» в якійсь мірі є компанією депутата
з Партії Регіонів. Тут можна згадати, що в середині 90-тих Володимира Сівковича
знали, як людину, що активно займається авіаційним бізнесом. Колишній СБУ-шнік
досить обережний в розсекречені своїх зв’язків та бізнесу, отже цілком реально,
що він ніколи не виходив з авіаційної справи і «Аеро-чартер» є прикладом його
успішно і не публічно реалізованого проекту.
Близькість «Аеро-чартеру» до
певної групи в Партії Регіонів, яку представляє Сівкович, підтверджує і той
факт, що саме «Аеро-чартер» обслуговує білосніжний модний Гольфстрім з номером
UR-KAS.
Дозвольте відрекомендувати: «KAS»
– це Клюєв Андрій-Сергій. При чому льотчики стверджують, що цей літак більше
Андрія Петровича, ніж його брата Сергія Петровича.
Нагадаємо, що політик Володимир
Сівкович вже давно тримається в фарватері Андрія Клюєва. Аж до того, що коли у
серпні на яхті біля Сицилії почалися неофіційні переговори між БЮТ та ПР,
головним локомотивом, яких виступив Андрій Клюєв, «Аеро-чартер» перестав
платити сам собі за перельоти літака Балоги. Головним перевізником на цей час
стала знову компанія «Аеростар» Людмили Супрун. І що новенького пообіцяв дамі
Віктор Іванович?
У вересні Сівкович навіть
ініціював голосування в Верховній Раді, щодо вимоги до Президента звільнити
Віктора Балогу. Але минуло трохи часу… Коаліція БЮТ-ПР так і не народилася і
«Ліра інтерпрайзис» знов почала оплачувати перельоти Лірджет-60. В політиці, як
ніде – від любові до ненависті один крок, і зрада є лише талантом передбачувати
результат на виборах.
Балео – таємне гніздо Балоги
Цікаво, остання серія перельотів
літака Балоги припала на час зняття Арсенія Яценюка з посади спікера. Поки
група «ЄЦ» в поті чола намагалася посунути Кіндер-сюрприза зі спікерського
крісла її лідер… відпочивав, або ховався від надокучливих дзвінків у
французькому місті Балео. Віктор Балога, ще 5 листопада відлетів в Ужгород, 6
листопада в Лондон, з Лондона на Балео. А звідти лише – 13 листопада повернувся
в Київ, але вже за кілька годин знову відлетів в Ужгород.
До речі, джерела в аеропорту
Бориспіль запевнили «Обоз», що в Балео Лірджет-60 літає регулярно, лише трохи
рідше ніж на Ужгород. Чому Балозі літати в Ужгород зрозуміло. Він каже в нього
там родина. А в Балео? Невже Балога звив собі ще одне миле гніздечко десь в
мальовничому куточку за кордоном. До речі, де це воно загадкове Балео? Джерела
в Борисполі сказали, що Балео невелике містечко у Франції.
Однак повернемося до нашої теми.
Якщо «Ліра інтерпайзис» є ширмою для «Аеро-чартеру», а за авіакомпанією в свою
чергу ховається нардеп Володимир Сівкович, то поєднання таких далеких
сутностей, як перельоти Балоги та торгівля зброєю, стає більш логічним. Адже
Володимир Сівкович в дев’яностих роках мав репутацію людини, що займається, як
авіаційним так і збройним бізнесом. Наприклад, відомо, що дуже близький партнер
Сівковича в бізнес-проектах Андрій Кукін до 1998 року був керівником
«Укрспецекспорт», а потім пішов в авіаційний бізнес. Єдине, що насторожує –
участь Володимира Сівковича в збройному бізнесі завжди обмежувалася лише
чутками, в жодному збройному скандалі його ім’я не фігурувало, на відміну від
іншого героя нашої історії – пана Андрія Деркача.
В Державіадміністрації повідомили
«Обозу», що офіційний власник «Аеро-чартеру» Михайло Семенов близький не лише з
Сівковичем, а також «дружить з Андрієм Деркачем». До речі, між собою Сівкович
та Деркач також давні приятелі. Аж на диво давні, адже Деркач великий майстер
«кидати» друзів. Також Сівкович разом з Деркачем традиційно рухаються в
політичному фарватері Андрія Клюєва.
Ім’я Андрія Деркача в роки
Президентства Кучми регулярно з’являлося в збройних скандалах. Що стосується
сучасності, то у «Обозу» є факти, які підтверджують, що і нині Андрій Деркач не
чужий в справах, які стосуються зброї. Отож, потягнемо за ниточку від Андрія
Деркача.
Збройні барони та їх друг Деркач
«Укрспецекспорт» та «Ліра
інтерпрайзис» в історії страхування військових вантажів 2008 року не контачили
між собою напряму. Посередником в цій справі, виступило ЗАО «Велта». Тобто
«Укспецекспорт» заключив договір страхування не з офшоркою, а з поважною фірмою
«Велта», яка в свою чергу перерахувала кошти на рахунок «Ліри інтерпрайзис». «Велта»
досить відома. Якщо навіть нічого про неї не знати, а просто покопатися в базі
податкової через ланцюжок засновників-співзасновників виходиш на таку відому
структуру, як телерадіокомпанія «Ера», а далі відповідно на ім’я Андрія
Деркача. І хоча ця інформація за 2001 рік, колишній партнер Деркача підтвердив
«Обозу», що Андрій Деркач до сих має безпосереднє відношення до діяльності
«Велти».
Отож, «Обозу» вдалося окреслити
певну компанію, яка має зиск, хто перельотами, хто грошима за страхування в
збройному бізнесі. Зауважу, що на потреби страхування «Укспецекспорт» витрачає
бюджетні гроші. При чому судячи з історії «Фаіни» страховики не поспішають
платити, якщо у вантажу чи у корабля якісь проблеми, наприклад захоплення
піратами. Отже, мова йде про освоєння бюджетних коштів, а це мільйони доларів,
трійкою панів: Деркач- Сівкович-Балога.
Щоправда, залишається питання, чи
лише сектором страхування обмежується участь цієї трійки в збройному бізнесі?
На жаль репутація першої особи з
цієї трійки дає підстави не ставити крапку, а лише знак питання. Адже, в якості
збройного барону Андрій Деркач в часи Кучми світився регулярно. Наприклад, в
2001 році в Італії поліція арештувала пана з ізраїльським паспортом і одеським
походженням – Леоніда Мініна.
Арешт відбувся, під час
п’яно-кокаінової оргії. Мінін попалився на дрібничці – не розрахувався з
повією, що миттю побігла в поліцію. «На місці злочину» поліція знайшла голих
дівчат, збройного барона, також дипломат з «кривавими» алмазами чорного
континенту, якими зазвичай розраховуються за зброю. Пізніше на суді Мінін дасть
покази, цитую «Україну кримінальну»: “Я хочу додати, що в Україні є особа на
ім’я Андрій Деркач, яка виступає партнером Рабіновича у всіх його операціях,
включаючи нелегальну торгівлю зброєю. Я не знаю, чи Рабінович та Деркач були
партнерами під час операції по постачанню зброї до Буркіна-Фасо, але вивчення
їхніх банківських рахунків скоро з’ясує цю ситуацію”.
При чому успіхи Деркача-
молодшого в збройному бізнесі не дуже залежали від покровительства його батька
Леоніда Деркача – який спочатку очолював Державну митну службу, а потім СБУ. На
якомусь етапі, батько і син дуже посварилися. Але це не завадило Андрію
Леонідовичу працювати надалі. Коли Деркач-молодший заходив в різні кабінети,
люди думали, що він від батька. Андрій Леонідович не заперечував…
Деякий час на збройній та мирній
бізнесовій ниві Андрій Деркач збирав врожай разом з людьми, яких в сучасній
політиці прийнято називати групою Фірташа. Ось, наприклад факти 2002-го року,
між якими не важко провести паралелі. Отже: Юрій Бойко голова «Нафтогазу»,
прийшов туди з посади генерального директора заводу «Зоря» – найбільшого в
Україні, що виробляє боєприпаси. Сергій Льовочкін – перший помічник президента,
його сестра Юлія Новікова працює в дочці «Укрспецекспорту» – «Укроборонсервіс».
Біля Стамбулу на судні «Бриз» митний патруль знайшов два контейнери
«Укроборонсервісу» з ракетами, що належним чином не задокументовані. Андрій
Деркач потрапляє в збройний скандал – депутат Держдуми Ілюхін звинувачує його в
продажі зброї талібам. І нарешті вже відома нам «Ліра інтерпрайзис» влізає в
схеми розрахунків НАК «Нафтогазу України» з Туркменією за природній газ.
Щось цей енергетично-збройний
вузол до болю нагадує нинішній перелітно-збройно-страховий.
До речі, особисто Дмитро Фірташ в
2002 році ні в бізнесових, ні в збройних скандалах не світився. Фірташ став
Фірташем, якого ми знаємо значно пізніше. Тоді, як розрізнені факти збройного
та нафто-газового бізнесу в часи пізнього Кучми сходилися клином на іншій людині,
імя якій Семен Могилевич.
Це той самий Могилевич, який нині
сидить в московській в’язниці, той самий про якого Дмитро Фірташ стомлюється
стверджувати, що не є його спадкоємцем. Той самий у зв’язках з яким
неодноразово обвинувачували Андрія Деркача. "Я с ним незнаком, – в одному
з інтерв’ю виправдовувався Деркач-молодший, – но при необходимости могу и
встретиться. Нет ни одного эпизода на Украине, где он и его соратники нарушили
бы закон. Форд говорил: "Я боюсь только за первые два миллиона. Если у
человека большие деньги, он законы не нарушает".
Але Могилевич був далеко не
єдиною людиною в історії України, що просувала українську зброю на міжнародні
ринки. Тут не можна не згадати колишнього одесита нинішнього підданого королеви
Великобританії Олександра Жукова.
В 2003 році Жуков був затриманий
в Турині. Його звинувачували у контрабанді зброї на Балкани на початку 90-тих
аж на 18-ти кораблях. Кораблів певно справді було чимало, адже Жуков довго не
просидів – його визнали невинним.
Нам Жуков цікавий тим, що в часи
Леоніда Кучми він вважався господарем нафтогавані Одеського морського порту і
мав офіційно спільний мирний бізнес з тим же Андрієм Деркачем. А також
жуківські компанії були тісно кооперовані з одеською компанією «Каалбай Ойл
Сервіс». «Каалабаю» «Обоз» присвятив чимало в попередніх частинах
журналістського розслідуванні. Це відома компанія відомого короля збройних
перевезень Ігоря Урбанського. Отож в минулому знову і знову знаходимо героїв
нашого часу.
Після помаранчевої революції
Жуков втратив всі свої активи в Одесі, однак до сих пір має бізнес в Україні.
Він разом з Фірташем є основним акціонером найбільшої приватної компанії по
добутку нафти в Україні – «Полтавська нафтова компанія».
Чи продовжує громадянин
Великобританії Жуков працювати в збройній темі не відомо. Відомо лише, що
основним його активом останнім часом стала власна дочка. Красуню Дашечку
збройний барон, що починав свою кар’єру з одеської кіностудії віддав заміж за
…Абрамовича.
Легкий дотик чи глибоке
проникнення?
Однак, повернемося до наших
баронів, які ще мають українське громадянство. Як показує наше розслідування
причетними до збройних тем в Україні лишаються ті самі люди, що і раніше:
Урбанський, Деркач, Сівкович. Команда Бойка-Львочкіна відійшла в сторону, а її
місце зайняла свіженька в цьому бізнесі людина – Віктор Балога.
Звичайно глибину участі
перерахованих осіб в збройному бізнесі «Обоз» не встановив. Лише дотичність.
Але навіть в цій легкій дотичності вже є питання для слідства.
Адже якщо, відкинути все зайве,
якщо червоний гігант схеми стосунків «Укспецексперту», «Велти», «Ліри
інтерпрайсис», «Аеро-чартеру» та секретаріату Президента та кількох депутатів
Верховної Ради здавити до білого карлика виходить наступне – перельоти літака
Балоги оплачувалися державними грошима, які мусили би піти на викуп моряків
«Фаіни» з піратського полону.
Крім моряків, в цій схемі всі
задоволені. Балога літає не рахуючи гроші у власній кишені, Сівкович в Раді
національної безпеки і оборони почуває себе як дома, і може закладати свій
інтерес в темі торгівлі зброєю. Деркач освоює державні кошти на страхуванні
небезпечного вантажу. СБУ не звертає на все це уваги. Адже у Балоги на найвищих
посадах в СБУ земляк Тиберій Дурдинець і відомий корупціонер Микола
Герасименко. (Останній ховав справи родини Балоги по контрабанді у власному
гаражі, за що був вигнаний зі служби Турчиновим, але пізніше Балога його
реабілітував). До речі самий головний в СБУ Валентин Наливайченко теж
причетний, як мінімум трошки. Бо також літав на шару на літаку Балоги, переліт
якого оплачувала сумнозвісна «Ліра інтерпрайзис». Щоправда літав не так
регулярно, як голова Конституційного Суду пан Стрижак, але ж літав… Отже
причетний.
На завершення, ще одна цікава
деталь. Причетність Сівковича до сучасних збройних тем це не ексклюзив «Обозу».
Нас випередив сайт ОРД, який написав, що Сівкович має відношення до «Фаіни»,
щоправда без будь-яких доказів. Після виходу статті на ОРД «Обоз» мав
можливість спостерігати реакцію Володимира Сівковича у Верховній Раді.
Розгніваний Сівкович підлетів до Богдана Губського. Він був такий лютий, що
допитував колегу неконтрольовано голосно: « Це ти злив інформацію про мене на
сайт?». «Який сайт, яку інформацію?», – невинно блимаючи очима питав Губський.
«Що на ОРД не читав?», – Сівкович почав відходити і стишив голос. «Що ти, це не
я, – переконував Губський, – зараз і проти мене працюють, ти подивись, які
зливи». Емоції вляглися і про що далі розмовляли депутати «Обоз» не чув. Цікаво
інше, те як допекла Сівковича публікація на ОРД. Що є підстави хвилюватися?
Р.S. Згідно офіційний даних
різних міжнародних структур Україна протягом останніх років за сукупним обсягом
продажу зброї не вилазить з першої десятки країн найбільших експортерів зброї.
У відсотках це не дуже вражає – 2% світового ринку озброєнь.
Однак, серед українських
експертів побутує думка, що, якщо казати про неофіційну статистику, цю цифру
треба помножувати, як мінімум на п’ять. Серед аргументів прихильників цієї
версії: регулярні пожежі на військових складах, міжнародні скандали з затриманням
кораблів чи то з українською зброєю, чи то з українським екіпажем, але без
необхідних документів.
До речі, плівки Мельниченка є
чудовим посібником, як «це» може робитися на найвищому рівні.
МАЛЕВ: Есть вопрос для
спецоперации. Вышли на нас – Ирак, через нашего посредника иорданского, на
закупку четырёх "Кольчуг". И сразу предлагают за них 100 млн.
долларов.
КУЧМА: Без иорданца можете
продать?
МАЛЕВ: Надо, чтобы входил Леонид
Васильевич Деркач со спецоперацией. Посмотреть структуру экспорта в Ирак с
нашей территории.. .Там КРАЗы … в ящиках… То есть все должно идти отсюда в
ящиках туда.
КУЧМА: Хорошо.
Отже раніше це були «Крази» в
ящиках, а що тепер?
Тетяна Чорновіл, Обозреватель
Журналистское расследование.
Збройні барони ІІІ. Бізнес
Балоги: літак в обмін на зброю
8 березня цього року, коли всі
нормальні жінки святкували , журналістка «Обозу» цілий день, а потім другий чатувала
в мерзлякуватому аеропорту Ужгорода на літак Віктора Балоги. Якби то ще було
редакційне завдання, а то так – особиста примха. І дався мені той літак! Хто
тоді міг подумати, що білий птах Балоги через кілька місяців стане чимось на
зразок рушниці, що в першому акті мирно висить над сценою, а в останньому
обов’язково вистрелить.
Журналістка «Обозу», тоді в
Ужгороді літак дочекалася. Балога прилетів на Ліржеті-60 з номером N29LJ. В
інтернеті вдалося з’ясувати, що авіакомпанії «Аеростар» пропонує цей літачок
для польотів кожному бажаючому. «Обоз» подзвонив до менеджерів і дізнався, що
орендувати його можна в будь який день окрім вихідних, бо тоді «в Ужгород літає
власник». Отже Балога…
Ну, і що?
Ну, має людина літак. Нічого
корупційного в цьому «Обоз» не бачить. Друкувати було нічого – зібраний
матеріал припадав пилюкою.
Однак, як це не дивно, коли
сталася біда з «Фаіною», літак став тим ключиком, що допоміг наблизитися до
відповіді на питання, хто в нашій країні заробляє на торгівлі зброєю.
Таємнича «Ліра»
Літак Балоги та сухогруз «Фаіна»
виявилися зав’язаними в єдиний вузол, завдяки зусиллям нардепа Геннадія
Москаля. Коли, той зробив в ДП з обслуговування повітряного руху запит, щодо
літака, який виявив «Обоз», то з’ясував цікаву деталь – майже всі польоти
Лірджета-60 з Києва в Ужгород та назад в Київ оплачувалися компанією «Lyra
Enterpraises» . Це 6-7 тисяч доларів за один рейс, майже кожного тижня і так
протягом всього року.
Коли Геннадій Геннадійович
поцікавився, де «Укрспецекспорт» страхує військові вантажі, як чортик з
табакерки вискочила та сама «Ліра інтерпрайзис».
Щоправда, тут йшлося про куди
більші гроші, ніж у випадку з літаком. В цьому році «Укспецекспорт» перерахував
8.2 млн. доларів на рахунки «Ліри». Крім того «Укспецекспортом» було перераховано
«Лірі» 350 тисяч доларів по сплаті по контракту, а її дочка «Укрінмаш»
перерахувала, ще 1.1 млн. доларів
Що ж це за «Ліра»? Що спільного,
між авіацією та торгівлею зброєю? Між польотами літака Балоги і захопленою
піратами «Фаіною»?
«Обоз» вирішив розібратися в цій
загадці і здається знайшов відповідь, яка з’єднує всі ниточки в один клубок. І
байдуже з чого почати з Лірджет-60, чи «Фаіни», з компанії «Ліри» чи ЗАТ
«Велта», з діячів Банкової чи депутатів Партії Регіонів, якщо всі дороги ведуть
в Рим. Отже почнемо з чого вже починали – з літака.
«Первым делом самолеты, а
губернаторство потом»
Згідно даних Державного
підприємства з обслуговування повітряного руху літати в Ужгород наш Лірджет-60
почав в кінці минулого року. З початку 2008 його польоти стали регулярними.
Коли літачок Балоги журналіст «Обозу» вперше побачив на летовищі Ужгорода його
обслуговувала авіакомпанія «Аеростар». Фото літака в усій красі висіло на сайті
авіакомпанії, воно зникло лише тоді, коли «джентльмен» Віктор Балога не виконав
своїх зобов’язань перед дамою.
«Обоз» має на увазі Людмилу
Супрун, яка має прямий стосунок до авіакомпанії «Аеростар». Варто лише
прослідкувати ланцюжок засновників-співзасновників компанії, як надибаєш її
власний ПІБ.
Віктор Балога, ще з кінця 2007
року годував цю милу жіночку обіцянками зробити її губернатором Запоріжжя. Але
не зробив. Супрун так образилась, що навіть відмовилася вступити в «ЄЦ», хоча
вже встигла оголосити про бажання злиття на прес-конференції.
Певно через цю історію літачок
Лірджет-60 і зник з інтернет-сторіночки «Аеростар».
В житті білого птаха Балоги
почала домінувати інша авіакомпанія «Аеро-чартер», яка ще з початку року
регулярно виступала в ролі офіційного перевізника Віктора Балоги та його
соратників. При чому замовником рейсу традиційно виступала відома нам компанія
«Lyra Enterpraises». Вона і оплачувала перельоти. Сума коливалася від 5.5 тисяч
доларів до 8 тисяч – залежно скільки літак знаходився в стані очікування
пасажира.
Коли «Обоз» зацікавився
засновниками «Lyra Enterpraises» виплили цікаві обставини: виявляється, коли
авіакомпанія возила Балогу, вона платила гроші сама собі. Адже «Аеро-чартер» та
«Lyra Enterpraises» повністю афілійовані між собою структури, хоча одна з них
знаходиться в Києві, а друга має аж дві адреси в Греції та Панамі. Ось
залізобетонні приклади спорідненості: представником компанії «Lyra
Enterpraises» є Новак Олексій Юрієвич, який проживає в Афінах вулиця Незера, 6.
Цей же пан має квартиру в Києві на вулиці Клінічній і роботу в авіакомпанії
«Аеро-чартер», в якій він також є засновником. Його дружина Новак Олена є
бухгалтером в «Lyra Enterpraises», а також працює на посаді оперативного
менеджера компанії «Аеро-чартер». Ще є така пані – Рипях Людмила, яка є
директором «Ліри», та була засновником «Аеро-чартер». І це далеко не всі
співпадіння.
Але і цих досить для розуміння,
що «Аеро-чартер» і «Ліра Ентерпрайзес» це одне й теж саме.
Отже «Ліри», яка страхує кораблі
зі зброєю та оплачує перельоти Балоги на його літаку не існує. Це лише міраж чи
ширма, якою зрештою є кожна офшорка. Є лише «Аеро-чартер». Що ж це за дивна
фірма, яка має відношення до польотів Балоги і так само, до корабликів, що
відходять з порту «Октябрськ»?
Кажу «Аеро-чартер» маю на увазі
Сівковича?
Згідно даних податкової
авіакомпанія «Аеро-чартер» заснована в 1994 році. Директор та засновник –
Семенов Михайло Юрієвич. Нині цей же Семенов також значиться в засновниках з
найбільшою сумою внеску в статутний фонд. Офіційно проживає в Києві, але
обізнані люди говорять, що він рідко навідується в Україну, а постійно мешкає в
Греції. Таким чином не випадково в Метаксі знаходиться офіс «Ліри
Інтерпрайзис».
Публічно Семенов людина не
відома, хоча встиг засвітитися на державній службі –в 1998 -2001 роках керував
Державною Авіаційною Адміністрацією. Злі язики говорять, що якраз в цей час
активно поповнювався флот «Аеро-чартеру». Для ЗМІ Семенов є темною конячкою, а
ось його близькі друзі та партнери доволі відомі люди.
Джерело «Обозу» в
Державіаадміністрації повідомило, що Михайло Семенов є та завжди був людиною
нардепа Володимира Сівковича і «Аеро-чартер» в якійсь мірі є компанією депутата
з Партії Регіонів. Тут можна згадати, що в середині 90-тих Володимира Сівковича
знали, як людину, що активно займається авіаційним бізнесом. Колишній СБУ-шнік
досить обережний в розсекречені своїх зв’язків та бізнесу, отже цілком реально,
що він ніколи не виходив з авіаційної справи і «Аеро-чартер» є прикладом його
успішно і не публічно реалізованого проекту.
Близькість «Аеро-чартеру» до
певної групи в Партії Регіонів, яку представляє Сівкович, підтверджує і той
факт, що саме «Аеро-чартер» обслуговує білосніжний модний Гольфстрім з номером
UR-KAS.
Дозвольте відрекомендувати: «KAS»
– це Клюєв Андрій-Сергій. При чому льотчики стверджують, що цей літак більше
Андрія Петровича, ніж його брата Сергія Петровича.
Нагадаємо, що політик Володимир
Сівкович вже давно тримається в фарватері Андрія Клюєва. Аж до того, що коли у
серпні на яхті біля Сицилії почалися неофіційні переговори між БЮТ та ПР,
головним локомотивом, яких виступив Андрій Клюєв, «Аеро-чартер» перестав
платити сам собі за перельоти літака Балоги. Головним перевізником на цей час
стала знову компанія «Аеростар» Людмили Супрун. І що новенького пообіцяв дамі
Віктор Іванович?
У вересні Сівкович навіть
ініціював голосування в Верховній Раді, щодо вимоги до Президента звільнити
Віктора Балогу. Але минуло трохи часу… Коаліція БЮТ-ПР так і не народилася і
«Ліра інтерпрайзис» знов почала оплачувати перельоти Лірджет-60. В політиці, як
ніде – від любові до ненависті один крок, і зрада є лише талантом передбачувати
результат на виборах.
Балео – таємне гніздо Балоги
Цікаво, остання серія перельотів
літака Балоги припала на час зняття Арсенія Яценюка з посади спікера. Поки
група «ЄЦ» в поті чола намагалася посунути Кіндер-сюрприза зі спікерського
крісла її лідер… відпочивав, або ховався від надокучливих дзвінків у
французькому місті Балео. Віктор Балога, ще 5 листопада відлетів в Ужгород, 6
листопада в Лондон, з Лондона на Балео. А звідти лише – 13 листопада повернувся
в Київ, але вже за кілька годин знову відлетів в Ужгород.
До речі, джерела в аеропорту
Бориспіль запевнили «Обоз», що в Балео Лірджет-60 літає регулярно, лише трохи
рідше ніж на Ужгород. Чому Балозі літати в Ужгород зрозуміло. Він каже в нього
там родина. А в Балео? Невже Балога звив собі ще одне миле гніздечко десь в
мальовничому куточку за кордоном. До речі, де це воно загадкове Балео? Джерела
в Борисполі сказали, що Балео невелике містечко у Франції.
Однак повернемося до нашої теми.
Якщо «Ліра інтерпайзис» є ширмою для «Аеро-чартеру», а за авіакомпанією в свою
чергу ховається нардеп Володимир Сівкович, то поєднання таких далеких
сутностей, як перельоти Балоги та торгівля зброєю, стає більш логічним. Адже
Володимир Сівкович в дев’яностих роках мав репутацію людини, що займається, як
авіаційним так і збройним бізнесом. Наприклад, відомо, що дуже близький партнер
Сівковича в бізнес-проектах Андрій Кукін до 1998 року був керівником
«Укрспецекспорт», а потім пішов в авіаційний бізнес. Єдине, що насторожує –
участь Володимира Сівковича в збройному бізнесі завжди обмежувалася лише
чутками, в жодному збройному скандалі його ім’я не фігурувало, на відміну від
іншого героя нашої історії – пана Андрія Деркача.
В Державіадміністрації повідомили
«Обозу», що офіційний власник «Аеро-чартеру» Михайло Семенов близький не лише з
Сівковичем, а також «дружить з Андрієм Деркачем». До речі, між собою Сівкович
та Деркач також давні приятелі. Аж на диво давні, адже Деркач великий майстер
«кидати» друзів. Також Сівкович разом з Деркачем традиційно рухаються в
політичному фарватері Андрія Клюєва.
Ім’я Андрія Деркача в роки
Президентства Кучми регулярно з’являлося в збройних скандалах. Що стосується
сучасності, то у «Обозу» є факти, які підтверджують, що і нині Андрій Деркач не
чужий в справах, які стосуються зброї. Отож, потягнемо за ниточку від Андрія
Деркача.
Збройні барони та їх друг Деркач
«Укрспецекспорт» та «Ліра
інтерпрайзис» в історії страхування військових вантажів 2008 року не контачили
між собою напряму. Посередником в цій справі, виступило ЗАО «Велта». Тобто
«Укспецекспорт» заключив договір страхування не з офшоркою, а з поважною фірмою
«Велта», яка в свою чергу перерахувала кошти на рахунок «Ліри інтерпрайзис». «Велта»
досить відома. Якщо навіть нічого про неї не знати, а просто покопатися в базі
податкової через ланцюжок засновників-співзасновників виходиш на таку відому
структуру, як телерадіокомпанія «Ера», а далі відповідно на ім’я Андрія
Деркача. І хоча ця інформація за 2001 рік, колишній партнер Деркача підтвердив
«Обозу», що Андрій Деркач до сих має безпосереднє відношення до діяльності
«Велти».
Отож, «Обозу» вдалося окреслити
певну компанію, яка має зиск, хто перельотами, хто грошима за страхування в
збройному бізнесі. Зауважу, що на потреби страхування «Укспецекспорт» витрачає
бюджетні гроші. При чому судячи з історії «Фаіни» страховики не поспішають
платити, якщо у вантажу чи у корабля якісь проблеми, наприклад захоплення
піратами. Отже, мова йде про освоєння бюджетних коштів, а це мільйони доларів,
трійкою панів: Деркач- Сівкович-Балога.
Щоправда, залишається питання, чи
лише сектором страхування обмежується участь цієї трійки в збройному бізнесі?
На жаль репутація першої особи з
цієї трійки дає підстави не ставити крапку, а лише знак питання. Адже, в якості
збройного барону Андрій Деркач в часи Кучми світився регулярно. Наприклад, в
2001 році в Італії поліція арештувала пана з ізраїльським паспортом і одеським
походженням – Леоніда Мініна.
Арешт відбувся, під час
п’яно-кокаінової оргії. Мінін попалився на дрібничці – не розрахувався з
повією, що миттю побігла в поліцію. «На місці злочину» поліція знайшла голих
дівчат, збройного барона, також дипломат з «кривавими» алмазами чорного
континенту, якими зазвичай розраховуються за зброю. Пізніше на суді Мінін дасть
покази, цитую «Україну кримінальну»: “Я хочу додати, що в Україні є особа на
ім’я Андрій Деркач, яка виступає партнером Рабіновича у всіх його операціях,
включаючи нелегальну торгівлю зброєю. Я не знаю, чи Рабінович та Деркач були
партнерами під час операції по постачанню зброї до Буркіна-Фасо, але вивчення
їхніх банківських рахунків скоро з’ясує цю ситуацію”.
При чому успіхи Деркача-
молодшого в збройному бізнесі не дуже залежали від покровительства його батька
Леоніда Деркача – який спочатку очолював Державну митну службу, а потім СБУ. На
якомусь етапі, батько і син дуже посварилися. Але це не завадило Андрію
Леонідовичу працювати надалі. Коли Деркач-молодший заходив в різні кабінети,
люди думали, що він від батька. Андрій Леонідович не заперечував…
Деякий час на збройній та мирній
бізнесовій ниві Андрій Деркач збирав врожай разом з людьми, яких в сучасній
політиці прийнято називати групою Фірташа. Ось, наприклад факти 2002-го року,
між якими не важко провести паралелі. Отже: Юрій Бойко голова «Нафтогазу»,
прийшов туди з посади генерального директора заводу «Зоря» – найбільшого в
Україні, що виробляє боєприпаси. Сергій Льовочкін – перший помічник президента,
його сестра Юлія Новікова працює в дочці «Укрспецекспорту» – «Укроборонсервіс».
Біля Стамбулу на судні «Бриз» митний патруль знайшов два контейнери
«Укроборонсервісу» з ракетами, що належним чином не задокументовані. Андрій
Деркач потрапляє в збройний скандал – депутат Держдуми Ілюхін звинувачує його в
продажі зброї талібам. І нарешті вже відома нам «Ліра інтерпрайзис» влізає в
схеми розрахунків НАК «Нафтогазу України» з Туркменією за природній газ.
Щось цей енергетично-збройний
вузол до болю нагадує нинішній перелітно-збройно-страховий.
До речі, особисто Дмитро Фірташ в
2002 році ні в бізнесових, ні в збройних скандалах не світився. Фірташ став
Фірташем, якого ми знаємо значно пізніше. Тоді, як розрізнені факти збройного
та нафто-газового бізнесу в часи пізнього Кучми сходилися клином на іншій людині,
імя якій Семен Могилевич.
Це той самий Могилевич, який нині
сидить в московській в’язниці, той самий про якого Дмитро Фірташ стомлюється
стверджувати, що не є його спадкоємцем. Той самий у зв’язках з яким
неодноразово обвинувачували Андрія Деркача. "Я с ним незнаком, – в одному
з інтерв’ю виправдовувався Деркач-молодший, – но при необходимости могу и
встретиться. Нет ни одного эпизода на Украине, где он и его соратники нарушили
бы закон. Форд говорил: "Я боюсь только за первые два миллиона. Если у
человека большие деньги, он законы не нарушает".
Але Могилевич був далеко не
єдиною людиною в історії України, що просувала українську зброю на міжнародні
ринки. Тут не можна не згадати колишнього одесита нинішнього підданого королеви
Великобританії Олександра Жукова.
В 2003 році Жуков був затриманий
в Турині. Його звинувачували у контрабанді зброї на Балкани на початку 90-тих
аж на 18-ти кораблях. Кораблів певно справді було чимало, адже Жуков довго не
просидів – його визнали невинним.
Нам Жуков цікавий тим, що в часи
Леоніда Кучми він вважався господарем нафтогавані Одеського морського порту і
мав офіційно спільний мирний бізнес з тим же Андрієм Деркачем. А також
жуківські компанії були тісно кооперовані з одеською компанією «Каалбай Ойл
Сервіс». «Каалабаю» «Обоз» присвятив чимало в попередніх частинах
журналістського розслідуванні. Це відома компанія відомого короля збройних
перевезень Ігоря Урбанського. Отож в минулому знову і знову знаходимо героїв
нашого часу.
Після помаранчевої революції
Жуков втратив всі свої активи в Одесі, однак до сих пір має бізнес в Україні.
Він разом з Фірташем є основним акціонером найбільшої приватної компанії по
добутку нафти в Україні – «Полтавська нафтова компанія».
Чи продовжує громадянин
Великобританії Жуков працювати в збройній темі не відомо. Відомо лише, що
основним його активом останнім часом стала власна дочка. Красуню Дашечку
збройний барон, що починав свою кар’єру з одеської кіностудії віддав заміж за
…Абрамовича.
Легкий дотик чи глибоке
проникнення?
Однак, повернемося до наших
баронів, які ще мають українське громадянство. Як показує наше розслідування
причетними до збройних тем в Україні лишаються ті самі люди, що і раніше:
Урбанський, Деркач, Сівкович. Команда Бойка-Львочкіна відійшла в сторону, а її
місце зайняла свіженька в цьому бізнесі людина – Віктор Балога.
Звичайно глибину участі
перерахованих осіб в збройному бізнесі «Обоз» не встановив. Лише дотичність.
Але навіть в цій легкій дотичності вже є питання для слідства.
Адже якщо, відкинути все зайве,
якщо червоний гігант схеми стосунків «Укспецексперту», «Велти», «Ліри
інтерпрайсис», «Аеро-чартеру» та секретаріату Президента та кількох депутатів
Верховної Ради здавити до білого карлика виходить наступне – перельоти літака
Балоги оплачувалися державними грошима, які мусили би піти на викуп моряків
«Фаіни» з піратського полону.
Крім моряків, в цій схемі всі
задоволені. Балога літає не рахуючи гроші у власній кишені, Сівкович в Раді
національної безпеки і оборони почуває себе як дома, і може закладати свій
інтерес в темі торгівлі зброєю. Деркач освоює державні кошти на страхуванні
небезпечного вантажу. СБУ не звертає на все це уваги. Адже у Балоги на найвищих
посадах в СБУ земляк Тиберій Дурдинець і відомий корупціонер Микола
Герасименко. (Останній ховав справи родини Балоги по контрабанді у власному
гаражі, за що був вигнаний зі служби Турчиновим, але пізніше Балога його
реабілітував). До речі самий головний в СБУ Валентин Наливайченко теж
причетний, як мінімум трошки. Бо також літав на шару на літаку Балоги, переліт
якого оплачувала сумнозвісна «Ліра інтерпрайзис». Щоправда літав не так
регулярно, як голова Конституційного Суду пан Стрижак, але ж літав… Отже
причетний.
На завершення, ще одна цікава
деталь. Причетність Сівковича до сучасних збройних тем це не ексклюзив «Обозу».
Нас випередив сайт ОРД, який написав, що Сівкович має відношення до «Фаіни»,
щоправда без будь-яких доказів. Після виходу статті на ОРД «Обоз» мав
можливість спостерігати реакцію Володимира Сівковича у Верховній Раді.
Розгніваний Сівкович підлетів до Богдана Губського. Він був такий лютий, що
допитував колегу неконтрольовано голосно: « Це ти злив інформацію про мене на
сайт?». «Який сайт, яку інформацію?», – невинно блимаючи очима питав Губський.
«Що на ОРД не читав?», – Сівкович почав відходити і стишив голос. «Що ти, це не
я, – переконував Губський, – зараз і проти мене працюють, ти подивись, які
зливи». Емоції вляглися і про що далі розмовляли депутати «Обоз» не чув. Цікаво
інше, те як допекла Сівковича публікація на ОРД. Що є підстави хвилюватися?
Р.S. Згідно офіційний даних
різних міжнародних структур Україна протягом останніх років за сукупним обсягом
продажу зброї не вилазить з першої десятки країн найбільших експортерів зброї.
У відсотках це не дуже вражає – 2% світового ринку озброєнь.
Однак, серед українських
експертів побутує думка, що, якщо казати про неофіційну статистику, цю цифру
треба помножувати, як мінімум на п’ять. Серед аргументів прихильників цієї
версії: регулярні пожежі на військових складах, міжнародні скандали з затриманням
кораблів чи то з українською зброєю, чи то з українським екіпажем, але без
необхідних документів.
До речі, плівки Мельниченка є
чудовим посібником, як «це» може робитися на найвищому рівні.
МАЛЕВ: Есть вопрос для
спецоперации. Вышли на нас – Ирак, через нашего посредника иорданского, на
закупку четырёх "Кольчуг". И сразу предлагают за них 100 млн.
долларов.
КУЧМА: Без иорданца можете
продать?
МАЛЕВ: Надо, чтобы входил Леонид
Васильевич Деркач со спецоперацией. Посмотреть структуру экспорта в Ирак с
нашей территории.. .Там КРАЗы … в ящиках… То есть все должно идти отсюда в
ящиках туда.
КУЧМА: Хорошо.
Отже раніше це були «Крази» в
ящиках, а що тепер?
Тетяна Чорновіл, Обозреватель